Історія справи

Постанова ВГСУ від 23.03.2017 року у справі №915/831/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року Справа № 915/831/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представників: позивача - Шерегі В.М. дов. від 16 січня 2017 року та ПАТ "Миколаївобленерго" - Стахорської О.І. дов. № 01/53-998 від 31 грудня 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "ЕКОПІК - Україна" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року у справі Господарського суду Миколаївської області за позовом ТОВ "ЕКОПІК - Україна" до ТОВ "АРГОН" та ПАТ "Миколаївобленерго" про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ТОВ "ЕКОПІК - Україна" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Аргон" (далі - відповідач-1) та ПАТ "Миколаївобленерго" (далі - відповідач-2) з позовом про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії № 44/468, укладеного відповідачами між 5 жовтня 2015 року.

Крім того, у вересні 2016 року позивач звернувся до суду з клопотанням про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину на підставі ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України шляхом зобов'язання відповідача-2 припинити електропостачання об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Позовні вимоги обгрунтовані здійсненням електропостачання на об'єкті, що належить позивачу, без його згоди та за відсутності будь-яких правовідносин останнього з відповідачами щодо користування цим об'єктом.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 5 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним договір про постачання електричної енергії № 44/568, укладений між ПАТ "Миколаївобленерго" та ТОВ "АРГОН" 5 жовтня 2015 року.

У решті вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ "АРГОН" задоволено.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 5 жовтня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ТОВ "ЕКОПІК - Україна" відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "ЕКОПІК - Україна" просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року, рішення Господарського суду Миколаївської області від 5 жовтня 2016 року залишити без змін.

Посилається на порушення апеляційним господарським судом норм ч. 1 ст. 759, ст. 761 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 5 Закону України "Про іпотеку".

Вважає, що апеляційний господарський суд дійшов помилкових висновків про правомірність користування ТОВ "АРГОН" майном та подання для укладення договору всіх документів, передбачених пп. 8 п. 5.4 Правил користування електричною енергією.

Зазначає, що договір оренди № 15/2 від 15 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ "АРГОН", є нікчемним в силу ст. 12 Закону України "Про іпотеку" та визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Вказує, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки доводам щодо того, що ТОВ "АРГОН" не є власником приміщень, а тому не може забезпечити схоронність мережевих комунікацій та засобів вимірювання спожитої електроенергії.

Представник ТОВ "Аргон" у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги ТОВ "Аргон" повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та витягу Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації про державну реєстрацію прав 18 листопада 2011 року за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1, виданого виконкомом Миколаївської міської ради 10 листопада 2011 року, зареєстроване право власності на нежитловий об'єкт за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до вказаного свідоцтва нежитловий об'єкт за адресою: АДРЕСА_2, складається з основних будівель: літ. Б-2 загальною площею 5313,5 кв.м., літ. Г загальною площею 317,8 кв.м., літ. Ж загальною площею 95,6 кв.м., літ. О загальною площею 135,6 кв.м., літ. Я загальною площею 59,3 кв.м. із службовими будівлями та спорудами.

15 березня 2012 року між ПАТ Банк "Морський" (іпотекодержатель) та ОСОБА_6 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого іпотекодавець, який є третьою особою - майновим поручителем, для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника Приватного підприємства "Вики" перед іпотекодержателем за кредитним договором № 460312-КЮ від 15 березня 2012 року передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме, нежитловий об'єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, та складається з: літера Б-2 цех площею 5313,5 кв.м.; літера Г адміністративна будівля площею 317,8 кв.м.; літера О адміністративна будівля площею 135,6 кв.м.; літера Ж магазин-прохідна площею 95,6 кв.м., літера Ш майстерня; літера Щ-1 сарай; літера Щ-2 сарай; літера Ш-1 сарай; літера Ц вагова; літера Ц-1 - навіс; літера Ч вбиральня; літера Ю майстерня; літера Щ трансформаторна підстанція; літера Т сарай; літера Є гараж-літня кухня; літера Р альтанка; літера Я торговий павільйон площею 59,3 кв.м.; літера Я-1 навіс; літера 1а,1,3-7 огорожі; літера 8,10,1,11 споруди. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці розміром 25001 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_2, що передана іпотекодавцю в оренду на 15 років відповідно до договору оренди від 3 липня 2003 року.

Згідно із п. 1.8 іпотечного договору іпотекодавець не має права відчужувати предмет іпотеки або передавати у наступну іпотеку (заставу) іншим особам, передавати у спільну діяльність, лізинг, користування.

За п. 1.12 іпотечного договору при виникненні підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором та договором про надання гарантійного зобов'язання іпотекодержатель має право на свій розсуд задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки відповідно до Закону України "Про іпотеку" та згідно з умовами іпотечного договору.

Відповідно до п. 2.2.3 іпотечного договору іпотекодавець має право за письмовою згодою іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в оренду.

28 травня 2014 року між ОСОБА_6 (орендодавець) та ТОВ "АРГОН" (орендар) укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати за плату орендарю у строкове користування мережу комунікацій (об'єкт оренди), у тому числі: ТП 185, кабельні лінії РП35, РП6, ТП 1185, газову котельню, газопровід, а також інші системи комунікацій та супровідного обладнання, що забезпечує належне функціонування відповідних систем, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а орендар зобов'язався прийняти об'єкт оренди у строкове користування та оплачувати орендодавцю орендну плату.

Встановлено, що зазначені комунікації розташовані як у службових будівлях та спорудах так і в межах цілісного майнового комплексу та складаються із ліній електропередач, трансформаторів, щитів, котлів, трубопроводів тощо та належали ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2000 року. Повний їх перелік міститься у Переліку технічного устаткування, переданого за договором купівлі-продажу від 31 жовтня 2000 року, який є додатком до договору.

Згідно із п. 4.1 договору оренди строк оренди складає 2 роки та 11 місяців з дати прийняття об'єкта, що орендується, за актом приймання-передачі.

За п. 10.3 договору оренди строк дії договору оренди закінчується зі спливом строку, визначеного в п. 4.1 договору оренди.

28 травня 2014 року об'єкт оренди був переданий орендарю за актом прийому-передачі.

Встановлено, що вказана мережа комунікацій є невід'ємною частиною цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_2, та забезпечує його належне функціонування.

Судами встановлено, що 16 червня 2014 року між ПАТ Банк "Морський" та ТОВ "ЕКОПІК - Україна" укладено договір про відступлення права вимоги, на підставі якого до ТОВ "ЕКОПІК - Україна" перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 460312-КЮ від 15 березня 2012 року до боржника - Приватного підприємства "Вики".

18 липня 2014 року між ПАТ Банк "Морський" та ТОВ "ЕКОПІК - Україна" укладений договір про відступлення права вимоги, на підставі якого до позивача перейшло право в обсязі та на умовах, визначених іпотечним договором, в разі невиконання або неналежного виконання Приватним підприємством "Вики" грошових зобов'язань по кредитному договору № 460312-КЮ від 15 березня 2012 року звернути стягнення на предмет іпотеки у визначеному Законом України "Про іпотеку" та договором порядку.

15 лютого 2015 року між ОСОБА_6 (орендодавець) та ТОВ "АРГОН" (орендар) укладений договір оренди об'єкта нерухомості № 15/2, відповідно до умов п. 1.1 якого орендодавець зобов'язався передати за плату орендарю у строкове користування, а орендар зобов'язався прийняти у строкове користування по АДРЕСА_2: на 1-му поверсі виробничого комплексу площу 2041,4 кв.м., на 2-му поверсі площу 970,7 кв.м., виробничу лабораторію площею 90,5 кв.м., котельню площею 318,7 кв.м., офісне приміщення площею 103,0 кв.м., частину будинку Г площею 143,9 кв.м., склад площею 30,0 кв.м., а всього 3607,7 кв.м. (далі об'єкт, що орендується) та зобов'язався сплачувати орендодавцю орендну плату.

Згідно із п. 10.3 договір оренди набирає чинності з дати його підписання та діє до 25 грудня 2018 року.

26 лютого 2015 року за ТОВ "ЕКОПІК - Україна" зареєстровано право власності на нежитловий об'єкт за адресою: АДРЕСА_2.

20 серпня 2015 року ТОВ "АРГОН" звернулось до ПАТ "Миколаївобленерго" із заявою про укладання договору на постачання електричної енергії на об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. п. 8 п. 5.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 року № 417/1442 (далі - Правила користування електричною енергією) для укладення договору про постачання електричної енергії заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації, в тому числі копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта).

5 жовтня 2015 року між ПАТ "Миколаївобленерго" (постачальник) та ТОВ "АРГОН" (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 44/568 з додатками до нього, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії. Точка продажу електричної енергії визначається додатком № 8, відповідно до якого адреса об'єкту споживача: АДРЕСА_2, балансова належність електромереж та установок споживача: ТП-185, трансформатор № 1 ТМ-630кВА, трансформатор № 2 ТМ-400кВА, РУ-6/0,4кВ.

Згідно із п. 9.4 договору договір набирає чинності з 5 жовтня 2015 року і укладається на строк до 28 квітня 2017 року, а в частині розрахунків - до повного їх завершення.

6 липня 2016 року ТОВ "ЕКОПІК - Україна" звернулось до ПАТ "Миколаївобленерго" з заявою вих. № 03/9188 щодо розірвання договору про постачання електроенергії № 44/568 від 5 жовтня 2015 року за адресою: АДРЕСА_2, укладеного з ТОВ "АРГОН", зазначивши, що на даний час є власником вказаного майна, а тому просить припинити постачання електроенергії на вказаний об'єкт у зв'язку з відсутністю виробничої потреби. На час укладення між ПАТ "Миколаївобленерго" та ТОВ "АРГОН" договору про постачання електроенергії за адресою: АДРЕСА_2, вказаний нежитловий об'єкт належав ОСОБА_6, який в свою чергу надав об'єкт в оренду ТОВ "АРГОН". При цьому, об'єкт був переданий в оренду без згоди іпотекодержателя - ПАТ Банк "Морський".

У відповідь на вказану заяву ПАТ "Миколаївобленерго" листом № 04-11/5582 від 18 липня 2016 року повідомило, що у відповідності до ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника походять права та обов'язки наймодавця. Оскільки позивачем не надано доказів припинення дії договору оренди нежитлового об'єкта, договір про постачання електроенергії № 44/568 від 5 жовтня 2015 року є чинним.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним договору про постачання електроенергії № 44/568, укладеного між ПАТ "Миколаївобленерго" та ТОВ "АРГОН" 5 жовтня 2015 року.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив з того, що згідно умов договору оренди від 28 травня 2014 року об'єктами оренди є саме ТП 185, кабельні лінії РП 35, РП 6, ТП 1185 та інші системи комунікації, які є рухомим майном і не передавалися позивачу в іпотеку згідно умов іпотечного договору, а отже, ОСОБА_6 не повинен був отримувати дозвіл у ТОВ "ЕКОПІК - Україна" на укладення договору оренди з відповідачем-1 відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку", тому суд дійшов висновку про те, що оспорюваний договір про постачання електричної енергії № 44/568 від 5 жовтня 2015 року укладений у відповідності до норм цивільного законодавства, а отже, відсутні підстави для визнання його недійсним.

Втім, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками суду апеляційної інстанції та вважає обгрунтованим часткове задоволення місцевим господарським судом заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Згідно із ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

За ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Місцевим господарським судом встановлено, що на час укладання 28 травня 2014 року договору оренди мережі комунікацій: ТП 185, кабельні лінії РП35, РП6, ТП 1185, газова котельня, газопровід, а також інші системи комунікацій та супровідного обладнання, що забезпечують належне функціонування відповідних систем, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, отже, в силу ст. 186 Цивільного кодексу України, були приналежними до головної речі (предмета іпотеки) та знаходились в іпотеці ПАТ Банк "Морський" як іпотекодержателя.

Дозволу іпотекодержателя на передачу майна в оренду ОСОБА_6 не отримав, про що свідчить довідка ПАТ Банк "Морський" № 2870/01 від 19 червня 2015 року.

Наведене не враховано апеляційним господарським судом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про те, що договір оренди мережі комунікацій: ТП 185, кабельні лінії РП35, РП6, ТП 1185, газова котельня, газопровід, а також інших систем комунікацій та супровідного обладнання, що забезпечує належне функціонування відповідних систем, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, укладений між ТОВ "АРГОН" та ОСОБА_6 28 травня 2014 року, є недійсним (нікчемним) на підставі ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку".

Отже, спірний договір про постачання електроенергії № 44/568, укладений 5 жовтня 2015 року між ПАТ "Миколаївобленерго" та ТОВ "АРГОН" як користувачем майна на підставі недійсного (нікчемного) правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 10571 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 71 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", частини третьої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" тощо.

ТОВ "ЕКОПІК - Україна" з 18 липня 2014 року є іпотекодержателем майна, отже, заінтересованою особою, яка заперечує дійсність спірного договору про постачання електроенергії № 44/568 від 5 жовтня 2015 року, оскільки цей договір укладений на підставі договору оренди, який є недійсним (нікчемним).

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов юридично мотивованого висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог про визнання недійсним договору про постачання електроенергії № 44/568 від 5 жовтня 2015 року, укладеного між ПАТ "Миколаївобленерго" та ТОВ "АРГОН" та наявності підстав для їх задоволення.

На підставі ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України позивач просив застосувати наслідки недійсності договору про постачання електроенергії № 44/568 від 5 жовтня 2015 року шляхом зобов'язання ПАТ "Миколаївобленерго" припинити електропостачання об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що зобов'язання ПАТ "Миколаївобленерго" припинити електропостачання об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, не є наслідком недійсності правочину (договору про постачання електроенергії № 44/568 від 5 жовтня 2015 року) в розумінні ст. 216 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим підставно відмовив у задоволенні вимог у цій частині.

Враховуючи наведене, рішення місцевого господарського суду прийняте за наслідками встановлення усіх істотних обставин справи, надання їм належної правової оцінки та вірного застосування норм ч. 4 ст. 5, ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" та ст. ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.

За таких обставин постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а законне та обгрунтоване рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 5 жовтня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГОН" (54001, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 16, ідентифікаційний код 38934451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПІК - Україна" (07400, м. Бровари, вул. Черняховського, 13-а, кв. 7, ідентифікаційний код 33535542) судовий збір у сумі 826 гривень 80 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, ідентифікаційний код 23399393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПІК - Україна" (07400, м. Бровари, вул. Черняховського, 13-а, кв. 7, ідентифікаційний код 33535542) судовий збір у сумі 826 гривень 80 коп.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати наказ.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова