Історія справи

Постанова ВГСУ від 23.02.2016 року у справі №916/1552/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Справа № 916/1552/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 року у справі № 916/1552/15-г господарського суду Одеської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України, третя особа: Національна академія аграрних наук України, про стягнення 5628720,31 грн.,

за участю представників:

Позивача: Богонос В.А., дов. № 31 від 20.11.2015 року,

Відповідача: Шевченко О.П., дов. б/н від 25.01.2016 року,

Третьої особи: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" (далі - ТОВ "ТД "Украгропром", Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України (далі - ДП "ДГ "Андріївське", Відповідач) про стягнення 5628720,31 грн. неповернутої попередньої оплати за форвардним контрактом № ФК 08/02-11-01 від 08.02.2011 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.05.2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було спору залучено Національну академію аграрних наук України (далі - НААНУ, Академія, Третя особа).

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.06.2015 року позов ТОВ "ТД "Украгропром" задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2015 року скасовано і в задоволенні позовних вимог ТОВ "ТД "Украгропром", відмовлено.

У поданій касаційній скарзі та додаткових поясненнях до неї, ТОВ "ТД "Украгропром", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 256, 257, 264, 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у даній справі та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представник ДП "ДГ "Андріївське", у своєму письмовому запереченні на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог ТОВ "ТД "Украгропром", викладених у його скарзі, просив залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу останнього - без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 08.02.2011 року між ТОВ "ТД "Украгропром" (Покупець) і ДП "ДГ "Андріївське" (Продавець) було укладено форвардний контракт №ФК08/02-11-01 (далі - Контракт, Договір), за умовами якого (п. 1.1.) в порядку та на умовах визначених цим Контрактом Продавець зобов'язався передати Покупцю у власність базовий актив, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити його у кількості, строки та за ціною, передбачених цим Контрактом.

Також, в наступному, між сторонами було укладено додаткові угоди до форвардного контракту № ФК 08/02-11-01 від 08.02.2011 року, а саме: № 1 від 31.07.2011 року і № 2 від 10.09.2011 року (далі - Додаткові угоди).

Відповідно до п.п. 2.1., 4.1. Контракту (з урахуванням змін, внесених Додатковими угодами) базовим активом (далі - товаром) за цим Контрактом виступає: ячмінь (товар-1) власного врожаю 2011 року у кількості 1462,67 тонн, вартістю однієї тонни 1200,00 грн. з ПДВ; соняшник (товар-2) власного врожаю 2011 року у кількості 907,00 тонн, вартістю однієї тонни 2000,00 грн. з ПДВ; овес (товар-3) власного врожаю 2011 року у кількості 87,50 тонн, вартістю однієї тонни 750,00 грн. з ПДВ; кукурудза (товар-4) власного врожаю 2011 року у кількості 1500,00 тонн, вартістю однієї тонни 1150,00 грн. з ПДВ; горох (товар-5) власного врожаю 2011 року у кількості 850,00 тонн, вартістю однієї тонни 1200,00 грн. з ПДВ; сорго (товар-6) власного врожаю 2011 року у кількості 450,00 тонн, вартістю однієї тонни 750,00 грн. з ПДВ; ріпак (товар-7) власного врожаю 2011 року у кількості 380,00 тонн, вартістю однієї тонни 3000,00 грн. з ПДВ; еспарцет (товар-8) власного врожаю 2011 року у кількості 102,00 тонни, вартістю однієї тонни 1500,00 грн. з ПДВ; насіння ячменю озимого сорту "Зимовий" РР-2 (товар-9) власного врожаю 2011 року у кількості 1,00 тонна, вартістю однієї тонни 4400,00 грн. з ПДВ; насіння пшениці озимої сорту "Ужинок" РР-2 (товар-10) власного врожаю 2011 року у кількості 1,1 тонни, вартістю однієї тонни 4400,00 грн. з ПДВ; насіння пшениці озимої сорту "Куяльник" РР-2 (товар-11) власного врожаю 2011 року у кількості 14,3 тонн, вартістю однієї тонни 4400,00 грн. з ПДВ; насіння пшениці озимої сорту "Куяльник" РР-2 (товар-12) власного врожаю 2011 року у кількості 2,00 тонни, вартістю однієї тонни 4400,00 грн. з ПДВ; насіння пшениці озимої сорту "Вікторія одеська" РР-2 (товар-13) власного врожаю 2011 року у кількості 3,00 тонни, вартістю однієї тонни 4400,00 грн. з ПДВ та насіння пшениці озимої сорту "Безмежна" РР-2 (товар-14) власного врожаю 2011 року у кількості 5,00 тонн, вартістю однієї тонни 4400,00 грн. з ПДВ.

Умовами Контракту (п. 3.1.) передбачалось, що поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс 2000 EXW (франко-елеватор) сертифікований Білгород-Дністровський ХПП, який розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський (далі - Елеватор).

Відповідно до п. 3.2. Контракту (в редакції Додаткової угоди № 2) кінцевий строк поставки товару сторонами було встановлено: для товару-1, 3, 5 - до 15 серпня 2011 року (п. 3.2.2), для товару-7 - до 15 серпня 2011 року (п. 3.2.3), для товару-2, 4, 6 - до 15 жовтня 2011 року (п. 3.2.4), для товару-9, 14 - до 20 жовтня 2011 року (п. 3.2.1) і для товару-8 - до 31 грудня 2011 року.

При цьому, умовами Контракту (п.п. 3.3., 3.5.) передбачалось, що поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов п. 3.1. цього Контракту. Продавець зобов'язаний одночасно з передачею товару передати Покупцеві наступні документи: видаткову накладну, податкову накладну, складську квитанцію (із зазначенням кількісних та якісних показників), виписану на ім'я Продавця, свідоцтво про якість/сертифікат якості, акт приймання-передачі товару між Продавцем, Покупцем та Елеватором згідно з базисними умовами поставки.

Згідно п.п. 4.4., 5.1. Контракту та Додаткової угоди № 2, загальна вартість товару по Контракту склала 8126489,00 грн. з ПДВ. Оплата вартості товару проводиться Покупцем на умовах 100% попередньої оплати траншами в строк до 31.12.2011 року.

Відповідно до умов Контракту (п.п. 6.1. - 6.3.) товар вважається переданим Продавцем за кількістю - згідно заліковій вазі, вказаній в складській квитанції, оформленій з Продавця на Покупця. Продавець зобов'язаний передати у власність Покупця товар, якість якого відповідає умовам, наведеним у п. 2.1. цього договору. Якість товару повинна бути підтверджена свідоцтвом про якість, виписаним сертифікованою лабораторією Елеватора, чи сертифікатом якості Державної хлібної інспекції. Моментом переходу права власності на товар вважається момент передачі товару Покупцю згідно з п. 3.3. цього Контракту.

Також, умовами Контракту (п. 9.9.) передбачалось, зокрема, що у випадку, якщо Продавець, який одержав від Покупця суму попередньої оплати товару, не передав Покупцеві товар у встановлений цим Контрактом строк, і прострочення поставки складає більше ніж 3 робочих дні, Покупець має право за власним вибором вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно п. 12.1. Контракту, він набирає чинності з дня підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Контрактом.

При цьому, при взаємній згоді сторін про зміну умов цього Контракту, сторони укладають додаткову угоду до цього Контракту (п. 12.8.).

Як було також встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов Контракту та Додаткових угод до нього Позивач у період з 16.05.2011 року - 27.12.2011 року перерахував Відповідачу в якості передоплати товару грошові кошти на загальну суму 8126489,00 грн.

У свою чергу, в порушення умов Контракту, Відповідач у період з 02.09.2011 року по 07.08.2012 року здійснив лише часткову поставку товару на загальну суму 2497768,69 грн. і розмір залишку недопоставленого товару склав суму 5628720,31 грн.

У зв'язку з цим, Позивач, у своєму листі за № 17/04/14-02 від 17.04.2014 року звернувся до Відповідача з вимогою про повернення у 3-х денний термін 5628720,31 грн. - суми попередньої оплати, що відповідала вартості недопоставленого товару. Однак, вказаний лист-вимога, отриманий Відповідачем 29.04.2014 року, був залишений останнім без належного реагування.

Вимогами ТОВ "ТД "Украгропром" у даній справі, з посиланням на ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610, 655, 656, 693 ЦК України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), умови Контракту та Додаткових угод до нього, є стягнення з ДП "ДГ "Андріївське" 5628720,31 грн. суми неповернутої попередньої оплати через недопоставку товару.

Суд першої інстанції, з урахуванням положень ст.ст. 11, 14, 16, 202, 241, 256, 257, 261, 509, 525, 530, 538, 610-612, 655, 663, 692, 693 ЦК України, ст.ст. 173-175 ГК України, умов укладеного між сторонами Контракту і Додаткових угод до нього, встановивши наявність факту порушення Відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо розмірів та строків поставки оплаченого Позивачем товару, та неповернутої на вимогу останнього суми такої попередньої оплати у розмірі 5628720,31 грн., про що було заявлено у відповідному листі від 17.04.2014 року, який був отриманий Відповідачем 29.04.2014 року, дійшов висновку про відмову останньому у задоволенні його заяви про застосування позовної давності у даному спорі, який на думку суду на час пред'явлення даного позову пропущено не було, та про наявність правових підстав для задоволення даного позову.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи ТОВ "ТД "Украгропром" у позові, посилаючись на положення ст.ст. 11, 202, 205, 256, 257, 261, 267, 530, 610, 615, 626, 655, 712 ЦК України, ст.ст. 175, 193 ГК України, умови Контракту та Додаткових угод до нього, та встановлені обставини справи, дійшов висновку про те, що незважаючи на наявність у Відповідача обов'язку по поставці Позивачу попередньо оплаченого товару на суму 5628720,31 грн. та, водночас, врахувавши строк кінцевої поставки товару, який сплив 31.12.2011 року, з яким і пов'язаний саме строк виникнення у Позивача права на повернення йому вказаної грошової суми, а саме: через три робочі дні після наведеного строку, тобто - 04.01.2015 року, тоді як даний позов до господарського суду було подано 10.04.2015 року, в даному випадку мав місце сплив строку позовної давності, про застосування якого заявляла сторона у спорі, що є підставою для відмови у такому позові.

Однак, вказані висновки суду апеляційної інстанцій не відповідають в повній мірі обставинам справи та були зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на наступне.

Судове рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Однак, вказаним вимогам постанова суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду першої інстанції, у повній мірі вказаним вимогам не відповідає, у зв'язку з наступним.

Згідно ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, є господарський договір.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також, частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.ст. 188, 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Також, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, що згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Так, ст. 611 ЦК України передбачає настання в разі порушення зобов'язання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При чому, частиною 1 ст. 230 ГК України також передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Щодо окремого виду зобов'язань і, зокрема, тих, що виникають з договорів поставки, то відповідно до частин 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Також, статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Крім того, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Водночас, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

При чому, згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В даному випадку, як вказувалось вище, умовами укладеного між сторонами Контракту та Додаткових угодах до нього передбачався обов'язок Відповідача здійснити поетапну поставку Позивачу товару з кінцевим строком такої поставки - 31.12.20011 року (п.п. 2.1, 3.2., 4.1.).

Водночас, умовами Контракту передбачалось право Позивача за власним вибором вимагати передання оплаченого товару або повернення попередньої оплати у випадку, якщо Відповідач, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав йому товар у встановлений цим договором строк, і прострочення поставки складає більш ніж 3 робочих дні. Також, у випадку повернення суми попередньої оплати Відповідач зобов'язувався сплатити Позивачу штраф у розмірі 100% суми попередньої оплати (п. 9.9.).

На виконання умов Контракту та Додаткових угод до нього, що було встановлено судами обох попередніх інстанцій, Позивач здійснив попередню оплату товару на загальну суму 8126489,00 грн., тоді як Відповідач поставив товар тільки на суму 2497768,69 грн., внаслідок чого, вартість недопоставленого ним товару становила 5628720,31 грн., у зв'язку з чим, Позивач 17.04.2014 року і звертався до Відповідача з листом-вимогою про повернення 5628720,31 грн., як суми попередньої оплати за Контрактом, що передбачалося умовами останнього, проте відповіді на вказану вимогу так і не отримав.

При чому, на виконання умов Контракту, перерахування Позивачем Відповідачу грошових коштів в сумі 8126489,00 грн. мало місце у період з 16.05.2011 року по 27.12.2011 року, тоді як поставка товару на загальну суму 2497768,69 грн. Відповідачем здійснювалась поетапно у період з 02.09.2011 року по 07.08.2012 року включено.

З огляду на таке, на думку суддів касаційної інстанції, суд першої інстанції, з урахуванням умов укладеного між сторонами Контракту і Додаткових угод до нього та встановлених обставин справи, які свідчать про порушення Відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо розмірів та строків поставки оплаченого Позивачем товару, та неповернутої на вимогу останнього суми такої попередньої оплати у розмірі 5628720,31 грн., про що було заявлено у відповідному листі-вимозі, дійшов правильного висновку про відмову Відповідачу у задоволенні його заяви про застосування позовної давності у даному спорі, який на час пред'явлення даного позову пропущено не було, та про наявність правових підстав для задоволення даного позову.

При цьому, колегія суддів вважає, що в даному випадку позовна давність починала перебіг не після пред'явлення вимоги про виконання зобов'язання по поверненню попередньої оплати, а після виникнення права пред'являти таку вимогу, в даному випадку - з 06.01.2011 року.

Однак, з урахуванням приписів ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України про переривання перебігу позовної давності та здійснення Відповідачем терміну останньої поставки товару, тобто - вчинення дій про визнання ним свого обов'язку, перебіг позовної давності почався заново - з 13.08.2012 року, тоді як з даним позовом до суду Позивач звернувся 10.04.2015 року - в межах визначеного для цього статтею 257 ЦК України строку.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції, який відповідно до положень ст.ст. 99, 101 ГПК України під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку користується правами, наданими суду першої інстанції та здійснює за наявними у справі і додатково поданими доказами повторний розгляд справи, скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову та відмовляючи в його задоволенні, всупереч вимог ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи, та ст. 43 цього ж Кодексу щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, не приділив у повній мірі уваги як, вищезазначеним обставинам справи та вимогам вищезгаданих норм матеріального права, зокрема, які містяться в ст.ст. 256, 257, 261, 264, 267 ЦК України, так і умовам укладеного між сторонами Контракту та термінам поетапної поставки товару, пославшись фактично тільки на те, що Позивачем було пропущено строк позовної давності на звернення з відповідними вимогами.

Між тим, згідно ч. 1 ст. 11110 ГПК України, підставами для скасування чи зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши у повній мірі всі обставини справи, щодо здійснення Позивачем попередньої оплати за Контрактом та Додатковими угодами до нього, та невиконання Відповідачем зобов'язання щодо своєчасної поставки товару у обумовленому розмірі, при цьому, правильно застосувавши до спірних правовідносин вимоги норм матеріального права, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позову ТОВ "ТД "Украгропром" про стягнення з ДП "ДГ "Андріївське" 5628720,31 грн., як суми неповернутої попередньої оплати у зв'язку з недопоставкою товару.

З урахуванням наведеного, постанова апеляційного господарського суду від 04.11.2015 року у даній справі підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Одеської області від 08.06.2015 року - залишенню його без змін.

У зв'язку із задоволенням касаційної скарги, з урахуванням положень ст. 49 ГПК України про розподіл судових витрат, господарський суд відшкодовує витрати стороні, на користь якої відбулося рішення.

Зважаючи на те, що при зверненні до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою Позивачем було сплачено 87696,00 грн. судового збору, вказану суму необхідно стягнути на його користь з Відповідача - ДП "ДГ "Андріївське".

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 року у справі № 916/1552/15-г скасувати повністю, а рішення господарського суду Одеської області від 08.06.2015 року залишити без змін.

3. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Андріївське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України (67742, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Андріївка, вул. Леніна, буд. 58, ЄДРПОУ 00855308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" (04060, м. Київ, вул. Щусева, 36, код 36529168, п/р 26007001008292 в ПАТ "Радикал Банк", МФО 319111) 87696,00 (вісімдесят сім тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 00 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.