Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 908/2123/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П.- головуючого, Іванової Л.Б., Кролевець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Енергоімпекс" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 27 квітня 2016 року у справі Господарського суду Запорізької області за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ТОВ "Енергоімпекс" про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Енергоімпекс" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 4842996,88 дол. США та 2091231 гривень 93 коп. боргу за кредитним договором № 20-2090/2-1 від 22 червня 2012 року.

У квітні 2015 року ТОВ "Енергоімпекс" звернулось до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-2090/2-1 від 22 червня 2012 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21 квітня 2015 року зустрічну позовну заяву ТОВ "Енергоімпекс" до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання недійсним кредитного договір про відкриття кредитної лінії №20-2090/2-1 від 22 червня 2012 року повернуто заявнику у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16 червня 2015 року апеляційну скаргу ТОВ "Енергоімпекс" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21 квітня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10 серпня 2015 року зупинено провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ "Енергоімпекс" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16 червня 2015 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 жовтня 2015 року касаційну скаргу ТОВ "Енергоімпекс" залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16 червня 2015 року залишено без зміни.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11 грудня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Енергоімпекс" про звільнення від сплати судового збору.

Повернуто апеляційну скаргу ТОВ "Енергоімпекс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10 серпня 2015 року про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28 січня 2016 року зупинено провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ "Енергоімпекс" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11 грудня 2015 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року касаційну скаргу ТОВ "Енергоімпекс" залишено без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11 грудня 2015 року залишено без зміни.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27 квітня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Енергоімпекс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28 січня 2016 року повернуто заявнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі ТОВ "Енергоімпекс" просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 27 квітня 2016 року, а справу передати до Донецького апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскаржуваною ухвалою апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Енергоімпекс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28 січня 2016 року повернуто заявнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги встановлені ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, згідно з ч. 3 якої до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, визначено ставку судового збору за подання, зокрема, апеляційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з копії апеляційної скарги, долученої до матеріалів справи, до поданої 13 квітня 2016 року ТОВ "Енергоімпекс" апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

В апеляційній скарзі ТОВ "Енергоімпекс" просило звільнити товариство від сплати судового збору, зважаючи на тяжкий фінансовий стан.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Наведеною нормою господарському суду надано право, зокрема, звільнити заявника від сплати судового збору, при цьому єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у наведеній нормі, є врахування ним майнового стану сторін.

За змістом вимог наведеної норми звільнення від сплати судового збору є правом суду, наявність якого закон пов'язує з встановленням обставин, що свідчать про дійсну складність фінансового становища особи, яка звертається до суду.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Енергоімпекс" не додано доказів з огляду на вимоги наведеної норми та на підтвердження обставин, викладених в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, зокрема, відсутнє обгрунтування вимог щодо необхідності звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на момент звернення до суду з апеляційною скаргою, не надано доказів того, що у скаржника відсутня можливість сплатити судовий збір.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що просив суд апеляційної інстанції звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, зважаючи на складний фінансовий стан, оскільки вбачається, що з 13 лютого 2015 року зареєстрований та знаходився у зоні АТО, приміщення заявника було повністю зруйновано, активи підприємства також знаходились в зоні проведення бойових дій, а те, що в зоні проведення активних бойових дій здійснення економічної діяльності неможливе, є загальновідомим фактом та не потребує доказування.

Втім, як вбачається з копії апеляційної скарги, долученої до матеріалів справи, наведені обгрунтування не були зазначені в апеляційній скарзі заявника.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає порушення апеляційним господарським судом норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для звільнення ТОВ "Енергоімпекс" від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає юридично правильними висновки апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги ТОВ "Енергоімпекс" на підставі п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції законна та обґрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 27 квітня 2016 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Іванова

О. Кролевець