Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 904/4809/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України, с. Затишне Дніпропетровської області,

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2015

у справі № 904/4809/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРАГРОПРОМ" (далі -Товариство), м. Київ,

до державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України (далі -Підприємство), с. Затишне Дніпропетровської області,

про стягнення заборгованості.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Цецик І.М. предст. (дов. від 17.10.2014)

відповідача - Антонюк А.О. предст. (дов. від 27.05.2014)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Підприємства 1 396 821, 92 грн. заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням Підприємством зобов'язання з оплати товару, одержаного за договором купівлі-продажу від 15.08.2012 № ПН-15/08/12-04 (далі -Договір).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2014 у справі № 904/4809/14 (суддя Мартинюк С.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з посиланням на недоведеність позивачем поставки товару повноважним представникам відповідача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 (судді Кузнецова І.Л.- головуючий, Герасименко І.М., Подобєд І.М.), рішення місцевого господарського суду у даній справі скасовано; прийнято нове рішення про задоволення позову з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару, одержаного від позивача за Договором.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 15.08.2012 Товариством як продавцем та Підприємством як покупцем укладено Договір, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець - прийняти у власність та сплатити вартість очищеного насіння зернових культур урожаю 2012 року, найменування, асортимент, кількість та ціна якого, базові умови поставки наведені у специфікації до договору, яка є його невід'ємною частиною;

- у відповідності до пункту 3.1 Договору ціни на товар встановлюються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору;

- згідно з пунктами 4.1, 4.3 Договору продавець здійснює поставку товару на умовах, вказаних у додатках (специфікаціях). Датою поставки вважається дата прийняття товару по кількості на складі продавця та оформлення видаткових накладних на товар;

- відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу, але не пізніше 01.11.2012. Продавець разом з товаром надає покупцю оригінали рахунку-фактури, атестат на елітне насіння, свідоцтво на сертифіковане насіння - для репродукційного насіння, видаткову та податкові накладні;

- згідно з пунктом 10.1 Договору останній вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:

- протягом вересня 2012 року згідно з видатковими накладними від 10.09.2012 № 1678, від 20.09.2012 № 1296, від 28.09.2012 № 1570 позивач поставив відповідачу товар на суму 605 989,92 грн.;

- 01.03.2013 сторонами підписана специфікація № 00000000755 до Договору;

- у вказаній специфікації як товар, що підлягає поставці, визначений ячмінь "Галактик" супер еліта в кількості 17т вартістю 100912 грн., базові умови поставки - франко-склад постачальника, який розташовано у с. Затишне Криничанського району Дніпропетровської області, строки поставки до 31.03.2013, строки оплати до 01.11.2013;

- згідно з накладними від 01.03.2013 № 662, від 01.03.2013 № 661, від 09.04.2013 № 848, від 09.04.2013 № 849, та від 09.04.2013 № 850 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 790 832,00 грн. Зазначені накладні містять посилання на Договір;

- загальна вартість поставленого позивачем товару склала 1 396 821,92 грн.;

- в установлені Договором та специфікацією строки вартість товару, поставленого позивачем згідно з видатковими накладними, відповідач не оплатив;

- 06.12.2013 позивач направив відповідачу вимогу про здійснення оплати одержаного товару протягом 7 календарних днів з дня отримання даної вимоги. Дане поштове відправлення згідно з витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" вручено адресату 10.12.2013;

- згідно з відповіддю Криничанського відділення Верхньодніпровської ОДПІ від 12.12.2014 № 2814/10/04-19/18-02-42, яку надано на запит апеляційного господарського суду, відповідачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за виписаними позивачем податковими накладними (загальний обсяг реалізації товару - 1 396 821,92 грн.)

Причиною виникнення спору зі справи стало питання стосовно наявності чи відсутності підстав для стягнення з Підприємства заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як унормовано у частині першій статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (приписи статей 525, 526 ЦК України).

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд на відміну від місцевого господарського суду: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги наявність Договору і умови його виконання; встановивши факт поставки товару Підприємству за видатковими накладними (на яких містяться відтиски печатки відповідача), включення відповідачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за виписаними позивачем податковими накладними, відсутність доказів оплати відповідачем товару, - дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи Підприємства не спростовують висновків, викладених у оскаржуваному судовому рішенні попередньої судової інстанції. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Посилання Підприємства на приписи Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність України" Вищий господарський суд України відхиляє як безпідставні, оскільки, зважаючи на предмет регулювання даного законодавчого акта (преамбулу), спірні правовідносини не є предметом регулювання даного Закону.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" (далі -Закон) сплачена сума судового збору повертається, зокрема, у разі внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні до суду з касаційною скаргою Підприємством сплачено судовий збір у сумі 19555,51 грн., тобто у більшому розмірі, ніж встановлено Законом (50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми). У зв'язку з наведеним переплачена сума судового збору 5587,29 грн. підлягає поверненню Підприємству з державного бюджету України.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 зі справи № 904/4809/14 залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України - без задоволення.

2. Повернути державному підприємству "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України (Дніпропетровська область, с. Затишне, вул. Леніна, 17, код ЄДРПОУ 00846286) з державного бюджету України переплачену суму судового збору 5587,29 грн. (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят сім грн. 29 коп.), сплаченого згідно з квитанцією від 12.03.2015 № N0N5C47762.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій