Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № Б13/016-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуПАТ "БМ Банк"на постанову та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 року господарського суду Київської області від 13.05.2015 рокуу справі господарського суду№ Б13/016-10 Київської областіза заявоюОСОБА_4доВАТ "Білицька меблева фабрика"провизнання банкрутомліквідаторКуделя М.О.у судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "БМ Банк":Сердійчук О.Л. (довіреність №05-5/140 від 22.12.2014 року),ВАТ "Білицька меблева фабрика":ліквідатор Куделя М.О.ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2010 року за заявою ОСОБА_4 (далі - ініціюючого кредитора) порушено провадження у справі №Б13/016-10 про банкрутство ВАТ "Білицька меблева фабрика" (далі - боржника) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Київської області від 17.05.2010 року визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 4 533 720 грн., зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бичківського К.К.(том 1, а.с. 126 - 129).

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 30.08.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 42 181 130, 75 грн., в тому числі з грошовими вимогами ПАТ "БМ Банк", що забезпечені заставою, які віднесено до першої черги задоволення: 5 729 213, 48 грн. основного боргу, 736 460, 31 грн. неустойки, 25 861 грн. судових витрат, 10 748 754, 99 грн. основного боргу, 528 609, 51 грн. неустойки, 25 812, 50 грн. судових витрат (том 5, а.с. 16 - 18).

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2010 року введено процедуру санації боржника строком на 12 місяців - до 13.12.2011 року, призначено керуючим санацією боржника голову правління боржника Швед В.В. та розпорядником майна - арбітражного керуючого Бичківського К.К., яких зобов'язано розробити та подати на затвердження до суду схвалений комітетом кредиторів план санації боржника (том 5, а.с. 73 - 75).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою господарського суду Київської області від 22.08.2011 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бичківського К.К. (том 5, а.с. 133 - 136). Отже, провадження у справі про банкрутство ВАТ "Білицька меблева фабрика" на стадії ліквідаційної процедури здійснюється згідно з положеннями Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2012 року припинено повноваження ліквідатора Бичківського К.К., призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Стецину І.В., продовжено строк ліквідаційної процедури у справі на шість місяців (том 6, а.с. 111 - 112).

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2014 року продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора Стецини І.В. до 21.05.2014 року, визнано ПАТ "БМ Банк" кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 125 грн. судових витрат у першу чергу, 1 895 893, 33 грн. вимог, забезпечених заставою майна банкрута, у першу чергу та 1 246 618, 36 грн. поточних вимог у четверту чергу (том 8, а.с. 150 - 160).

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2014 року припинено повноваження ліквідатора Стецини І.В. з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Куделі М.О.; ухвалою суду від 12.01.2015 року строк ліквідаційної процедури у справі та повноважень ліквідатора Куделі М.О. продовжено на шість місяців (том 9, а.с. 215 - 220, том 10, а.с. 121 - 123).

09.04.2015 року ПАТ "БМ Банк" звернулося до господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора банкрута Куделі М.О. №2340-05/5 від 07.04.2015 року (з урахуванням доповнень до неї від 12.05.2015 року), в якій просило визнати дії арбітражного керуючого Куделі М.О., як ліквідатора банкрута, незадовільними; зобов'язати ліквідатора активізувати дії по продажу майна банкрута, вжити заходів щодо організації продажу майна боржника цілісним майновим комплексом за початковою ціною, визначеною як сукупність визнаних вимог кредиторів; у разі непродажу майна у вигляді цілісного майнового комплексу зобов'язати ліквідатора реалізувати майно банкрута окремими чистинами, а саме реалізувати майно, що знаходиться в забезпеченні банку окремо від іншого майна; зобов'язати ліквідатора закінчити ліквідаційну процедуру у строк до 16.06.2015 року та надати суду звіт про виконану роботу, ліквідаційний баланс банкрута та пояснювальну записку до нього, продовжити строк ліквідаційної процедури та повноважень арбітражного керуючого Куделі М.О., як ліквідатора у даній справі, на 3 місяці (вх. №8163/15 та №10950/15) (том 11, а.с. 33 - 62, 122 - 129).

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.05.2015 року (суддя Наріжний С.Ю.) скаргу ПАТ "БМ Банк" №2340-05/5 від 07.04.2015 року (вх. №8163/15) на дії ліквідатора Куделі М.О. відхилено (том 11, а.с. 138 - 142).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПАТ "БМ Банк" (далі - скаржник) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 13.05.2015 року та прийняти нове рішення, яким скаргу ПАТ "БМ Банк" на дії ліквідатора Куделі М.О. задовольнити, визнати незаконною бездіяльність арбітражного керуючого Куделі М.О. як ліквідатора у даній справі щодо неналежного формування ліквідаційної маси та непроведення продажу майна банкрута, зобов'язати ліквідатора Куделю М.О. завершити формування ліквідаційної маси боржника, підписати договір з організатором аукціону та виставити майно банкрута на продаж.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді -Сотнікова С.В., суддів: Копитової О.С., Разіної Т.І.) апеляційну скаргу ПАТ БМ Банк" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 13.05.2015 року у даній справі - без змін (том 12, а.с. 127- 132).

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 16.07.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 13.05.2015 року, прийняти у справі нове рішення, яким скаргу ПАТ "БМ Банк" на дії ліквідатора банкрута Куделі М.О. задовольнити, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 31, 16, 22, 24 - 26, 32 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, статті 44 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року.

Скаржник зазначив про те, що арбітражний керуючий Куделя М.О. неналежно виконувала обов'язки ліквідатора банкрута, зокрема, ліквідатором безпідставно затягнуто строки ліквідаційної процедури, не виконано в повному обсязі рішення комітету кредиторів, не забезпечено здійснення оцінки та продажу майна банкрута, не сформовано ліквідаційної маси боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 16.07.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 13.05.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ПАТ "БМ Банк" - Сердійчука О.Л. та ліквідатора банкрута Куделю М.О., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною 1 статті 22 та частиною 1 статті 24 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, визначено коло повноважень ліквідатора, як виконавця заходів з ліквідації боржника. Зокрема, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Згідно з частиною 6 статті 31 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Частиною 4 статті 24 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд, зокрема, розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду від 15.04.2010 року порушено справу про банкрутство ВАТ "Білицька меблева фабрика" за загальною процедурою згідно Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року; постановою про визнання боржника банкрутом від 22.08.2011 року відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бичківського К.К., повноваження якого припинено ухвалою суду від 24.09.2012 року із призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Стецини І.В.; ухвалою суду від 16.06.2014 року ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Куделю М.О.; ухвалою суду від 12.01.2015 року строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора Куделі М.О. продовжено на шість місяців (том 1, а.с. 1 - 2, том 5, а.с. 133 - 136, том 6, а.с. 111 - 112, том 9, а.с. 215 - 220, том 10, а.с. 121 - 123).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 09.04.2015 року ПАТ "БМ Банк" звернулося до господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора банкрута Куделі М.О. №2340-05/5 від 07.04.2015 року (з урахуванням доповнень до неї від 12.05.2015 року), в якій просило визнати дії арбітражного керуючого Куделі М.О., як ліквідатора банкрута, незадовільними; зобов'язати ліквідатора активізувати дії по продажу майна банкрута, вжити заходів щодо організації продажу майна боржника цілісним майновим комплексом за початковою ціною, визначеною як сукупність визнаних вимог кредиторів; у разі непродажу майна у вигляді цілісного майнового комплексу зобов'язати ліквідатора реалізувати майно банкрута окремими чистинами, а саме реалізувати майно, що знаходиться в забезпеченні банку окремо від іншого майна; зобов'язати ліквідатора закінчити ліквідаційну процедуру у строк до 16.06.2015 року та надати суду звіт про виконану роботу, ліквідаційний баланс банкрута та пояснювальну записку до нього, продовжити строк ліквідаційної процедури та повноважень арбітражного керуючого Куделі М.О., як ліквідатора у даній справі, на 3 місяці (том 11, а.с. 33 - 62, 122 - 129).

Розглянувши скаргу ПАТ "БМ Банк" на дії ліквідатора банкрута Куделі М.О., суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Суди зазначили про передчасність та необґрунтованість вимог ПАТ "БМ Банк" щодо зобов'язання ліквідатора здійснити оцінку майна банкрута, оскільки 20.11.2014 року комітет кредиторів банкрута прийняв рішення про здійснення продажу майнового комплексу банкрута за ціною кредиторської заборгованості без проведення оцінки, а отже, першого аукціону з продажу майна банкрута ще проведено не було.

Також, судами спростовані доводи заставного кредитора щодо неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків із формування ліквідаційної маси з огляду на те, що вчинення дій з інвентаризації майна вимагають тривалого часу у зв'язку з наявністю низки об'єктивних факторів, таких як значна кількість майна банкрута, встановлення актуальної інформації про транспортні засоби банкрута, наявність зруйнованого об'єкта незавершеного будівництва та дослідження ліквідатором можливості вилучення з нього будівельних матеріалів, вчинення дій щодо зняття арештів з майна боржника.

Доводи скаржника щодо відсутності обов'язку ліквідатора Куделі М.О. проводити повторну інвентаризацію майна банкрута у зв'язку з її проведенням попереднім ліквідатором судами спростовано, оскільки такі дії ліквідатора узгоджуються з положеннями статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, а з часу попередньої інвентаризації з'явилися нові об'єкти, які не були включені до інвентаризаційних описів.

Щодо недослідження процедури реєстрації права власності на незавершене будівництво самовільно збудованих об'єктів, судами встановлено, що дії ліквідатора з введення в експлуатацію самовільно збудованих будівель, які знаходяться на балансі банкрута, здійснюються на підставі рішення комітету кредиторів з метою забезпечення інтересів як боржника так і його кредиторів, оскільки оформлення права власності надасть можливість реалізувати об'єкти нерухомості за найвищими цінами у випадку продажу майна окремими лотами.

Судами відхилено доводи скаржника про неналежність дій ліквідатора, які полягали в неукладенні договору з організатором аукціону щодо продажу майна банкрута, з посиланням на те, що скаржник затягнув процедуру погодження відповідного договору, який було направлено ліквідатором банку 18.03.2015 року, проте банк лише 28.04.2015 року під час проведення засідання комітету кредиторів надав свої пропозиції щодо умов договору з продажу майна боржника організатором аукціону.

Судами відхилено доводи скаржника щодо неналежного вчинення ліквідатором дій зі стягнення дебіторської заборгованості боржника з посиланням на встановлення обставин пропуску строків позовної давності стягнення дебіторської заборгованості відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України.

Судами відхилено доводи скаржника щодо укладення договорів оренди за заниженими цінами, з посиланням на те, що всі договори оренди були укладені за погодженням з комітетом кредиторів боржника.

Також судами встановлено, що ліквідатором вчиняються заходи по збільшенню надходжень орендної плати шляхом направлення відповідних листів орендарям про внесення змін до договорів оренди в частині збільшення орендної плати.

За таких обставин, суди дійшли до висновку, що скаржник не обґрунтував належними та допустимими доказами факту невиконання або неналежного виконання ліквідатором обов'язків, покладених на арбітражного керуючого при здійсненні ліквідаційних заходів у справі про банкрутство.

З огляду на встановлене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно статей 1115, 1117 ГПК України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність в діях ліквідатора Куделі М.О. порушень законодавства про банкрутство, які б могли стати підставою для його відсторонення (припинення повноважень). Доводи касаційної скарги про неналежну оцінку обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій є такими, що спрямовані на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі компетенції касаційного суду відповідно до статті 1117 ГПК України, а отже їх необхідно визнати необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, дійшла висновку, що постанова апеляційного суду від 16.07.2015 року та ухвала суду першої інстанції від 13.05.2015 року у даній справі прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПАТ "БМ Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 року та ухвалу господарського суду Київської області від 13.05.2015 року у справі №Б13/016-10 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський