ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 910/32736/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

Суддів Палія В.В.

Селіваненка В.П.

за участю представників:

Позивача: Савченко Л.А., дов. від 12.01.2016 № 8;

Відповідача: Макарчука Д.І., дов. від 12.01.2016 № 300-122/01-2; Корабльова Д.О., дов. від 11.01.2016 № 300-122/02-1;

розглянувши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016

у справі № 910/32736/15 господарського суду міста Києва

за позовом публічного акціонерного товариства "Кіровоградавтотранс"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 публічне акціонерне товариство "Кіровоградавтотранс" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК України), просило визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 01.12.2015 № 603-р Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2016 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 (головуючий Тищенко А.І., судді Отрюх Б.В., Михальська Б.В.) позов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, Антимонопольний комітет України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просив оскаржені судові рішення скасувати та прийняти нове про відмову у позові, посилаючись на порушення і неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.09.2016 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.09.2016.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Рішенням АМК:

- визнано, що публічне акціонерне товариство "Кіровоградавтотранс" вчинило порушення, передбачене пунктом 12 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді здійснення концентрації шляхом одержання з 01.01.2011 в оренду активів у вигляді цілісного майнового комплексу - автобусної станції, що знаходиться за адресою: пр-т Правди, 1, м. Кіровоград та належить товариству з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград" без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, наявність якого необхідна;

- за вказане порушення накладено на публічне акціонерне товариство "Кіровоградавтотранс" штраф у розмірі 22 811,00 грн.

При прийнятті згаданого рішення АМК України виходило, зокрема, з такого:

- відповідно до договору оренди частини нежитлового приміщення від 01.01.2011 № 1, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград" та публічним акціонерним товариством "Кіровоградавтотранс", акта приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2011 публічне акціонерне товариство "Кіровоградавтотранс" одержало в оренду активи - автобусну станцію, яка належить товариству з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград" і знаходиться за адресою: просп. Правди, 1, м. Кіровоград (автостанція № 2);

- розділом 1 договору від 01.01.2011 № 1 передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування за плату частину нежитлового приміщення (нежитловій будівлі автовокзалу літера "А-А3а1а2"), що розташоване в місті Кіровограді на проспекті Правди, будинок 1 (автостанція № 2) загальною площею 633,24 кв. м.;

- підтвердженням того, що активи, одержані публічним акціонерним товариством "Кіровоградавтотранс" призначені для надання автостанційних послуг є свідоцтво про атестацію автостанції № 2 від 21.11.2013 № 0074 та паспорт Кіровоградської автостанції № 2;

- відповідно до паспорта автостанція № 2 була побудована у 1962 році, площа приміщення становить 633,24 кв. м., кількість квиткових кас - 5, кількість облаштованих місць для сидіння пасажирів з метою очікування - 85, загальна кількість платформ для прибуття, відправлення автобусів - 10, кількість машино-місць для відстою автобусів - 12, кількість машино-місць для стоянки легкових таксомоторів - 14;

- відповідні показники учасників концентрації за підсумками 2010 року перевищували порогові значення, визначені п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за критерієм "частка на ринку", а саме, публічне акціонерне товариство "Кіровоградавтотранс" було єдиним суб'єктом господарювання, який надавав автостанційні послуги пасажирам та автомобільним перевізникам у межах міста Кіровограда через власну автостанцію, що розташована за адресою: шосе Олександрійське, 1, м. Кіровоград;

- одержання публічним акціонерним товариством "Кіровоградавтотранс" у січні 2011 в оренду активів у вигляді цілісного майнового комплексу - автобусної станції (автостанція № 2), що знаходиться за адресою: просп. Правди, 1, м. Кіровоград та належить товариству з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград" потребувало попереднього отримання дозволу органів Антимонопольного комітету України, а тому є порушенням, передбаченим п. 12 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

Суди попередніх інстанцій у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків:

- відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України від 11.01.2001 № 2210-III "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210-III) концентрацією визнається: 1) злиття суб'єктів господарювання або приєднання одного суб'єкта господарювання до іншого; 2) набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб'єктами господарювання над одним або кількома суб'єктами господарювання чи частинами суб'єктів господарювання, зокрема, шляхом: а) безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб'єкта господарювання, що ліквідується; б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб'єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб'єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи;

3) створення суб'єкта господарювання двома і більше суб'єктами господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили цей суб'єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання.

4) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.

- згідно з ст. 1 Закону № 2210-III контроль - це вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

- ч. 1 ст. 22 Закону № 2210-III передбачено, що з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання, тобто, головною підставою для проведення органами Антимонопольного комітету України державного контролю за концентрацією суб'єктів господарювання, є проведення суб'єктами господарювання господарських операцій, що монополізують товарний ринок, зловживають монопольним (домінуючим) становищем, обмежують конкуренцію на товарному ринку, а такі суб'єкти господарювання відповідно мають здійснювати діяльність в межах одного товарного ринку.

- відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності публічного акціонерного товариства "Кіровоградавтотранс" є "Допоміжне обслуговування наземного транспорту", код КВЕД 52.21;

- згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград" є "Будівництво житлових і нежитлових будівель", код КВЕД 41.20;

- отже, публічне акціонерне товариство "Кіровоградавтотранс" та товариство з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград" станом на 2011 рік не проводили однакового виду економічної діяльності в межах одного товарного ринку - надання автостанційніх послуг пасажирам та автомобільним перевізникам в межах м. Кіровоград;

- відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автостанція - споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок та під'їздів для прийняття, відправлення, управління рухом автобусів та обслуговування пасажирів;

- діяльність автостанцій у 2011 році встановлювалась Порядком регулювання діяльності автостанцій, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.09.2010 № 700, згідно п. 1.3-1.4 якого умовою функціонування автостанції як суб'єкта надання автостанційних послуг є наявність свідоцтва про атестацію. Відкриття автостанції передбачає: розроблення та затвердження власником автостанції (далі - власник) паспорта автостанції; проведення за зверненням власника до Державтотрансадміністрації обстеження автостанції; включення автостанції до переліку атестованих автостанцій, який ведеться Державтотрансадміністрацією; видачу свідоцтва про атестацію автостанції;

- частина нежитлового приміщення площею 633,24 кв. м. за адресою: м. Кіровоград, просп. Правди, буд. 1 отримала свідоцтво про атестацію автостанції лише 14.06.2011, тобто, значно пізніше, ніж було укладено угоду про оренду частини нежитлового приміщення від 01.01.2011 № 1 між публічним акціонерним товариством "Кіровоградавтотранс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград", а тому станом на 01.01.2011 не була об'єктом надання автостанційних послуг;

- АМК України неправильно застосовано визначення "цілісний майновий комплекс" до частини нежитлового приміщення (633,24 кв. м. від загальної площі однієї будівлі - 1 022 кв.м. цілого комплексу будівель);

- свідоцтво про атестацію автостанції № 2 від 21.11.2013 № 0074 та паспорт Кіровоградської автостанції № 2 видавалися саме товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградавтотранс".

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 50 Закону № 2210-III порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону № 2210-III підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суди попередніх інстанцій у розгляді даної справи встановивши, що товариство з обмеженою відповідальністю "Домініон-Кіровоград" не здійснювало у 2011 році діяльності з надання автостанційних послуг у межах товарного ринку м. Кіровоград, а частина нежитлового приміщення площею 633,24 кв. м. за адресою м. Кіровоград, просп. Правди, буд. 1 не була об'єктом надання автостанційних послуг, дії суб'єктів господарювання, які були предметом розслідування у Рішенні АМК не могли розцінюватись АМК України як концентрація та такі дії не монополізували товарний ринок чи обмежували конкуренцію на товарному ринку дійшли, з урахуванням наведених законодавчих приписів, зокрема, ст. 59 Закону № 2210-III, обгрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

Частиною 2 ст. 1117 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційної інстанції, якими не порушені норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 у справі № 910/32736/15 залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: В.В. Палій

В.П. Селіваненко