Історія справи

Постанова ВГСУ від 05.08.2015 року у справі №01/5026/1159/2011
Постанова ВГСУ від 24.04.2014 року у справі №01/5026/1159/2011
Постанова ВГСУ від 14.09.2016 року у справі №01/5026/1159/2011
Постанова ВГСУ від 16.03.2016 року у справі №01/5026/1159/2011
Постанова ВГСУ від 05.08.2015 року у справі №01/5026/1159/2011
Постанова ВГСУ від 25.02.2015 року у справі №01/5026/1159/2011
Ухвала КГС ВП від 02.08.2018 року у справі №01/5026/1159/2011
Постанова ВГСУ від 20.08.2014 року у справі №01/5026/1159/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Справа № 01/5026/1159/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М.,суддів:Короткевича О. Є.(доповідач у справі), Погребняка В. Я.розглянувши матеріали касаційних скарг Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси та Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 року у справі№ 01/5026/1159/2011за заявою доПублічного акціонерного товариства Альфа-Банк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія"пробанкрутствоВ судовому засіданні взяли участь представники: арбітражний керуючий Левченко Н.П., від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Свіренюк О.О., від ПАТ "Альфа-Банк" - Атаманенко О.П., від ТОВ "Концерн Нафтаенерго"- Ткаченко Г.В., від ТОВ Черкаська м'ясна компанія" - Кунгурцева Г.П., від ТОВ фірми "Метон Трейдинг" - Грибова Т.М., від ТОВ "Черкаська продовольча компанія" - Чижов К.Л.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.02.2014 у справі № 01/5026/1159/2011 крім іншого, визнано вимоги публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на суму 71 167 367 грн. 35 коп. та віднесено їх до четвертої черги; вимоги публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" в розмірі 473 608 грн. 76 коп. окремо внесенні до реєстру вимог кредиторів шостої черги; визнано вимоги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкасах на суму 62 146 444 грн. 29 коп. та окремо внесено до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника, та задовольняються у першу чергу; вимоги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкасах в розмірі 5 353 710 грн. 94 коп. окремо внесено до реєстру вимог кредиторів шостої черги; визнано вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Метон Трейдинг" на суму 281 235,54 грн. та віднесено їх до четвертої черги; визнано вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська м'ясна компанія" на суму 4 183 494,15 грн. та віднесено їх до четвертої черги; визнано вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська продовольча компанія" на суму 3 653 965,62 грн. та віднесено їх до четвертої черги, відмовлено у визнанні вимог компанії "Парай ЛЛС" на суму 1 151 629 530,25 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 року (судді: Копитова О. С. - головуючий, судді: Разіна Т. І., Сотніков С. В.) призначено розгляд апеляційних скарг ТОВ "Черкаська продовольча компанія", ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкасах, ПАТ "Альфа-Банк", компанії "Парай ЛЛС" на ухвалу попереднього засідання господарського суду Черкаської області від 13.02.2014 року на 02.12.2014; зобов'язано ТОВ "Черкаська продовольча компанія" та розпорядника майна арбітражного керуючого Левченко Н.П. здійснити переклад на англійську мову вказаної ухвали суду, а також прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, підтвердження про вручення та короткий виклад документу, що підлягає врученню, нотаріально посвідчити вірність перекладу та надати їх до суду. Для отримання наведеного пакету документів необхідного для перекладу, представнику ТОВ "Черкаська продовольча компанія" та розпоряднику майна арбітражному керуючому Левченко Н.П. запропоновано з'явитися до Київського апеляційного господарського суду. Попередити ТОВ "Черкаська продовольча компанія" та розпорядника майна арбітражного керуючого Левченко Н.П. про відповідальність за невиконання вимог ухвали суду, передбачену п. 5 ст. 83 ГПК України; зобов'язано компанію "Парай ЛЛС" надати суду: легалізований належним чином документ, що є доказом правосуб'єктності компанії "Парай ЛЛС" (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо) станом на дату судового засідання, відомості з підтверджуючими документами щодо наявності представництва на території України та обсяг його повноважень. Направлено прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів з копією даної ухвали до The Registrar of the Supreme Court, Supreme Court, PO Box 157, Victoria, Republic of Seychelles, а тако ж зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Черкаська продовольча компанія", ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкасах, ПАТ "Альфа-Банк", компанії "Парай ЛЛС" на ухвалу попереднього засідання господарського суду Черкаської області від 13.02.2014 року до 02.12.2014 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси та ПАТ Альфа-Банк" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять її скасувати, з посиланням на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарським процесуальним кодексу України передбачено оскарження ухвал лише тих, що забезпечують рух судового процесу, тому касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції стосується лише прийняття рішення в частині зупинення.

Окрім того зупиняючи з власної ініціативи провадження на стадії розпорядження майном боржника, суд апеляційної інстанції зазначив про необхідністю направлення про вручення за кордоном судових або позасудових документів.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Але, всупереч вимог чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд не розглянув в повному обсязі доводи, які були викладені в апеляційній скарзі на ухвалу господарського суду першої інстанції, не надав належної оцінки наявності представництва компанії "Парай ЛЛС" на території України та належним чином законодавчо не обґрунтував свої висновки стосовно необхідності зупинення провадження, а зазначив лише про необхідність застосування положень Гаазької конвенції про вручення за кордон судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

Таким чином, Київським апеляційним господарським судом були не виконані вимоги закону та порушені приписи ст. 101 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

У силу ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Отже, норми ст. 79 ГПК України у справі про банкрутство підлягають застосуванню з урахуванням особливостей процедури банкрутства.

Більше того, під час зупинення провадження у справі діє мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство). Тобто, має місце обмеження прав інших кредиторів, що призводить до незворотних правових наслідків у господарських відносинах.

Поряд з викладеним суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що з 04.11.2012 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань", яким норми ст. 11 Закону про банкрутство доповнено п. 17, згідно приписів якого господарський суд не має права зупиняти провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі на підставі статті 1117 ГПК України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятий у справі судовий акт в частині зупинення провадження не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду апеляційної інстанції в цій частині з направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси та Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк" задовольнити.

2. П. 6 ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 року у справі № 01/5026/1159/2011 скасувати та передати справу на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий Б. М. Поляков

Судді О.Є. Короткевич

В. Я. Погребняк