Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року Справа № 910/12726/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Могила С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства "Водоканал" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 р. (судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В., Разіна Т.І.)у справі№910/12726/16 господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства "Водоканал"доПублічного акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК"простягнення 6 955 грн. 26 коп. за участю представників: від позивачане з'явились від відповідачаШубін О.Л., довіреність №92 від 29.01.2016 р.

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Водоканал" звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про стягнення заборгованості за безоблікове водокористування в розмірі 6 955 грн. 26 коп.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.09.2016 р. у справі №910/12726/16 вказаний позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6 955 грн. 26 коп. Вирішено питання по розподіл судових витрат.

Дане рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеністю позивачем факту порушення відповідачем умов договору про надання послуг з питного водопостачання та прийняття стічних вод у системи каналізації №1848/1 від 01.12.2010 р. та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190 від 27.06.2008 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 р. рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2016 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Апеляційний господарський суд, зокрема, прийшов до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачем порушено умови вищевказаного договору та правил, а саме: вчинено дії, за яких розрахунок витрат води має проводитись, як за безоблікове водокористування. У зв'язку з цим, господарський суд апеляційної інстанції визнав відсутніми правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості розрахованої за безоблікове водокористування.

Не погоджуючись з прийнятою Київським апеляційним господарським судом постановою, Комунальне підприємство "Водоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

В своїй касаційній скарзі заявник посилається на невірне застосування апеляційним господарським судом приписів Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190 від 27.06.2008 р., які регулюють порядок визначення обсягу та вартості використаної споживачем води у разі недотримання ним строків проведення повірки засобів обліку.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2016 р. справу №910/12726/16 передано колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Могил С.К.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.12.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Могил С.К., касаційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 19.12.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/6458 від 19.12.2016 р., у зв'язку з відпусткою судді Ковтонюк Л.В., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої справу №910/12726/16 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Могил С.К. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.12.2016 р.)

В судове засідання 19.12.2016 р. з'явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувану постанову залишити без змін.

Перевіривши повноту встановлення апеляційним господарським судом обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом судового розгляду у справі №910/12726/16 є правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем в процесі виконання договору про надання послуг з питного водопостачання та прийняття стічних вод у системи каналізації №1848/1 від 01.12.2010 р.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з п. 3.2.1 вказаного договору абонент (відповідач) зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 цього договору.

Відповідно до п. 3.2.3 договору №1848/1 від 01.12.2010 р. при відсутності або не встановленому обліковому приладі у встановлений водоканалом термін або розміщення абонентом водолічильних вузлів чи то їх експлуатації з порушенням "Правил користування...", "Правил експлуатації...", водопостачання абонента вважається безобліковим, а витрати води та об'єм стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з п. 3.3 та п. 3.4 "Правил користування...", починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць

Поряд з цим, попередніми судовими інстанція встановлено, що 08.08.2013 р. відповідач звернувся до позивача з листом №08/05-1 від 05.08.2013 р., в якому повідомив Комунальне підприємство "Водоканал" про необхідність проведення чергової повірки приладу обліку, зокрема, за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Ладозька, 17-А.

За результатами проведеного 23.09.2013 р. технічного обстеження позивачем встановлено, що відповідач експлуатує засіб обліку, в якого пройшов строк повірки.

Вказана обставина відображена в акті технічного обстеження водопроводу №129. В даному акті також зазначено, що обсяг води по безобліковому водокористуванню по вводу ДУ 15 мм складає 30,528 м3/добу; розрахунковий період становить з 18.07.2013 р. по 08.08.2013 р.; обсяг стоків дорівнює об'єму спожитої води за 22 доби, тобто, 671,616 м3.

Акт №129 від 23.09.2013 р. підписано представником позивача. Представник відповідача від підписання зазначеного акту відмовився.

Зважаючи на наведене, на підставі п. 5.14 "Правил користування...", п. 3.2.3 договору про надання послуг з питного водопостачання та прийняття стічних вод у системи каналізації №1848/1 від 01.12.2010 р., Комунальним підприємством "Водоканал" нараховано відповідачу заборгованості за безоблікове водокористування за період з 18.07.2013 р. по 08.08.2013 р., тобто, з дня виписки останнього акта по день отримання листа від відповідача, в розмірі 6 955 грн. 26 коп.

На виплату вказаної заборгованості позивач виставив відповідачу акт-рахунок №1848/1 від 23.09.2013 р.

Проте, відповідний борг Публічним акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" погашений не був, що стало підставою для звернення Комунального підприємства "Водоканал" до господарського суд з позовом, який розглядається в межах даної судової справи.

Обґрунтовуючи свій висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що обов'язок своєчасно подавати прилади обліку на повірку законом покладено саме на водокористувачів. Тобто, відповідач мав своєчасно подати заяву про проведення повірки засобу обліку. Однак, у порушення вказаних вимог закону відповідач продовжував користуватися приладом обліку після закінчення строку його держповірки, що і стало підставою для нарахування заборгованості за споживання води за наявності неповіреного належним чином водолічильника.

В свою чергу, апеляційний господарський суд прийшов до протилежних висновків, а саме: визнав що позивачем недоведено обставин, з якими положення "Правил користування..." та умови укладено між сторонами договору пов'язують обов'язок абонента оплатити надані йому послуг за вартістю безоблікового водокористування.

Здійснюючи касаційний перегляд справи №910/12726/16 колегія суддів Вищого господарського суду України щодо стягнення з відповідача заборгованості за безоблікове водокористування з підстав прострочення проведення держповірки водолічильника вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 3.2 "Правил користування..." унормовано, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ним.

Самовільне водоспоживання - це користування питною водою з міського водопроводу без дозволу виконавця та/або без оформлення необхідних документів (в т.ч. без реєстрації у виконавця в якості споживача, ухилення чи відмова від укладення договору на надання послуг з водопостачання тощо).

Самовільне приєднання до систем водопостачання - приєднання до мереж централізованого комунального водопостачання, здійснене без письмового дозволу виконавця.

Як зазначено у п.п. 3.3., 3.4 вказаних правил, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Одночасно з цим, облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію (п.п. 5.1, 5.4 "Правил користування…").

Усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих правил до дня установки повіреного засобу обліку. Вказане закріплено в п. 5.14 "Правил користування...".

Керуючись наведеними правовими нормами, апеляційним господарським судом визнано, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази самовільного приєднання відповідача до системи водопостачання або здійснення останнім самовільного водокористування.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками апеляційного господарського суду.

Крім того, судова колегія господарського суду касаційної інстанції вбачає за необхідне звернути увагу на те, що в акті технічного обстеження водопроводу №129 від 23.09.2013 р. не вказано дату, з якої відповідачем прострочено проведення повірки водолічильника, як і не вказана чи тривала повірка відповідного засобу обліку понад місяць. Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні результати проведення відповідної повірки.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на те, що апеляційним господарським судом у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для вирішення спору по суті та таким обставинам надана правильна юридична оцінка, суд касаційної інстанції вважає, що прийнята ним постанова не підлягає зміні чи скасуванню.

При цьому, доводи, викладені в касаційній скарзі, відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України, як такі, що не спростовують правомірності висновків господарського суду апеляційної інстанції та

фактично зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень господарського суду касаційної інстанції.

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 р. рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 р. у справі №910/12726/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді: Л.В. Ковтонюк

С.К. Могил