Історія справи
Постанова ВГСУ від 19.02.2014 року у справі №5023/8472/11
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2014 року Справа № 5023/8472/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Барицької Т.Л.,
Євсікова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013
на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.11.2013
у справі № 5023/8472/11
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буднадра"
до Приватного підприємства "ПАП-Сервіс"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2011.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2013 (суддя Дзюба О.А.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 (колегія суддів у складі: суддя Пуль О.А. - головуючий, судді Білоусова Я.О., Бородіна Л.І.), прийнято відмову СДПІ ОВП у м. Харкові від скарги на дії ліквідатора в частині вимог на суму 1292314,90 грн. та припинено провадження у справі в цій частині. Відмовлено СДПІ ОВП у м. Харкові у задоволені скарги на дії ліквідатора в частині невизнання вимог у загальній сумі 2040,00 грн.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013, ухвалу господарського суду Харківської області від 13.11.2013 в частині невизнання кредиторських вимог на загальну суму 2040,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким зобов'язати ліквідатора включити до реєстру вимог кредиторів суму в розмірі 2040,00 грн. Касаційна скарга мотивована тим, що судами при прийнятті оскаржених рішень порушено вимоги ст.ст. 16, 36, 37 Податкового кодексу України, ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:
- у жовтні 2011 року ТОВ "Буднадра" звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "ПАП-Сервіс" в порядку ст. 52 Закону про банкрутство;
- ухвалою господарського суду від 13.10.2011 вказано заяву прийнято та порушено провадження у справі. Зобов'язано ініціюючого кредитора та боржника надати до суду певні відомості і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- постановою господарського суду Харківської області від 22.11.2011 визнано ПП "ПАП-Сервіс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Постановлено, що з дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припиняється. Припиняються повноваження органів управління банкрута і повноваження власників майна. Керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці;
- призначено ліквідатором ПП "ПАП-Сервіс" ініціюючого кредитора - ТОВ "Буднадра" та зобов'язано ліквідатора відповідно до п. 3, п. 5 ст. 23 Закону про банкрутство в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 25-34 Закону про банкрутство і надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, про фінансове становище і майно боржника станом на день відкриття ліквідаційної процедури, використання коштів боржника;
- у лютому 2013 року Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів звернулася до суду зі скаргою на дії ліквідатора, в якій, з урахуванням уточнень до скарги від 09.04.2013, просила суд зобов'язати ліквідатора ТОВ "Буднадра" розглянути грошові вимоги та включити їх до реєстру кредиторських вимог у повному обсязі у сумі 1292354,90 грн.;
- 13.11.2013 ліквідатор подав до місцевого господарського суду заперечення на скаргу СДПІ, в якому ним повідомив, що вимоги податкової інспекції задоволено частково, а саме на суму 1290314,90 грн., з яких до третьої черги включено вимоги у розмірі 1289294,90 грн. та до шостої черги у сумі 1020,00 грн. Однак, ліквідатор не визнав вимоги СДПІ на суму 2040,00 грн., оскільки вказана сума є штрафними санкціями нарахованими за неподання декларації боржником у 2012 році, тобто під час проведення ліквідаційної процедури.
Частиною 2 ст. 41 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною 1 ст. 5 Закону України про банкрутство встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно з п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, вказаний Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначенні Законом про банкрутство, з банків, на які поширюються норми розділу 5 Закону України "Про банки та банківську діяльність", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Вищий господарський суд зазначає, що нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов'язаннями, що виникли в процедурах банкрутства припиняється згідно з ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою господарського суду Харківської області від 22.11.2011 визнано ПП "ПАП-Сервіс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Саме з моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом припиняється підприємницька діяльність боржника, банкрут вже не може отримувати прибуток, займатись комерційною діяльністю.
Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що нарахування боржнику контролюючим органом суми у розмірі 2040,00 грн. не має відношення до нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута, оскільки спірна сума нарахована виключно з підстав неподання боржником податкової звітності, у зв'язку з чим, ним порушено ст.ст. 36, 37 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Згідно з п.п. 14.1.265 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Враховуючи зазначене, нарахований скаржником штраф за неподання податкової звітності є за своєю природою штрафною санкцією, яка, відповідно до приписів ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, не може бути нарахована банкруту з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Отже, Вищий господарський суд України вважає, що судами попередніх інстанцій, в ході розгляду справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також, спеціального Закону про банкрутство, у повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, в зв'язку з чим підстави для скасування ухвали господарського суду господарського суду Харківської області від 13.11.2013 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 в частині відмови СДПІ ОВП у м. Харкові у задоволені скарги на дії ліквідатора щодо невизнання вимог у сумі 2040,00 грн. відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 та ухвалу господарського суду Харківської області від 13.11.2013 в частині відмови СДПІ ОВП у м. Харкові у задоволені скарги на дії ліквідатора щодо невизнання вимог у сумі 2040,00 грн. у справі № 5023/8472/11 залишити без змін.
Головуючий суддя:В. Картере Судді: Т. Барицька О. Євсіков