Постанова ВГСУ від 15.04.2014 року у справі №5/112-б-10

Друк

Пошук

262

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 5/112-Б-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Коробенка Г.П.

Куровського С.В.

За участю представників : ПАТ КБ "Надра" - Корабельнікової Н.В.; ПАТ "Банк "Форум" - Дьоміної С.С.; ПАТ "Креді Агріколь Банк" - Кондратюк О.А.; ПАТ "Укрсоцбанк"- Вакуленко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ КБ "Надра"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 по справі № 5/112-Б-10 за заявою ПАТ "Креді Агріколь Банк" до МПП "Таврія" про банкрутство,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 05.11.2010 порушено провадження по справі № 5/112-Б-10 про банкрутство МПП "Таврія", за загальною процедурою, відповідно до вимог ст.ст.11,12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.06.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів МПП "Таврія".

Постановою Господарського суду Херсонської області від 04.05.2012 по справі № 5/112-Б-10 боржника - МПП "Таврія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Білоусова О.А.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.01.2013 по справі призначено ліквідатором МПП "Таврія" арбітражного керуючого Марченка С.О.

Ліквідатором боржника Марченко С.О. 30.09.2013 подано до Господарського суду Херсонської області клопотання про надання згоди на продаж майнових активів та скасування обтяжень банкрута (т.52, а.с.1-123).

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 /суддя Ситюк В.Г./ по справі № 5/112-Б-10 клопотання ліквідатора задоволено в частині скасування арештів, накладених на майно МПП "Таврія", заборони відчуження та інші обмеження щодо розпорядження його майном; клопотання ліквідатора боржника в частині надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 по справі № 5/112-Б-10 /судді : Лашин В.В., Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л./ ухвалу Господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ КБ "Надра" без задоволення.

В касаційній скарзі ПАТ КБ "Надра", який є заставним кредитором, просить скасувати постанову 12.12.2013 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 07.11.2013, посилаючись на те, що вони постановлені з неправильним застосуванням норм процесуального права, зокрема, ст.ст.43, 79 ГПК України, прийняти нове рішення по справі, яким поновити запис обтяження іпотекою за ПАТ КБ "Надра" на майно : комплекс нежитлових будівель і споруд, загальною площею 1434,1 кв.м, що знаходиться за адресою : Херсонська область, Нововоронцовський район, селище Нововоронцовка, вул. Остапа Вишні, буд.3.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" просить касаційну скаргу ПАТ КБ "Надра" задовольнити, оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції - скасувати.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються господарськими судами в порядку провадження, передбаченому ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ".

Задовольняючи клопотання ліквідатора боржника Марченка С.О. в частині скасування обтяжень банкрута, суд першої інстанції виходив з того, що вказана вимога ліквідатора боржника ґрунтується на нормах ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19 січня 2013 року.

Статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Також, згідно вищевказаної статті Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута. Тому майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

За загальним правилом зняття заборон та арештів із майна боржника в порядку ст. 23 Закону є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих органів та нотаріусів, не потребує подальшого винесення окремих судових рішень, а також сплати додаткових коштів.

Безумовному звільненню від обтяження у зв'язку з визнанням боржника банкрутом не підлягає лише майно, яке перебуває у податковій заставі та під адміністративним арештом, оскільки п.п. 93.1, 94.19 Податкового кодексу України передбачено обов'язкове ухвалення судом в межах провадження у справі про банкрутство судового рішення про звільнення з податкової застави та припинення адміністративного арешту майна платника податків.

Наявність відповідних обтяжень перешкоджає ліквідатору в здійсненні ліквідаційної процедури, зокрема, унеможливлює реалізацію майна боржника з метою задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин судом першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, законно та обґрунтовано задоволено клопотання ліквідатора банкрута і звільнено майно боржника від обтяжень, накладених на загальних підставах.

Разом з тим, в клопотанні від 30.09.2013 ліквідатор боржника Марченко С.О. також просив суд надати згоду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення.

Як вбачається із матеріалів справи, ліквідатором МПП "Таврія" надсилались запити до заставодержателей майна боржника щодо погодження продажу заставленого майна (т.52, а.с. 109-123). Проте, як вбачається із змісту вищевказаного клопотання ліквідатора, свої відповіді кредитори ліквідатору МПП "Таврія" щодо продажу заставленого майна не надали (т.52, а.с.1).

Залишаючи без розгляду клопотання ліквідатора боржника Марченка С.О. в частині надання згоди на продаж майна боржника, що є предметом забезпечення, суд першої інстанції, з яким погодився Одеський апеляційний господарський суд, виходив з того, що провадження по даній справі про банкрутство МПП "Таврія" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19 січня 2013 року, нормами якого не було передбачено надання згоди заставного кредитора на продаж майна, що є предметом застави.

Але з таким висновком суду першої та апеляційної інстанції погодитись не можна.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та апеляційна ухвала зазначеним вище вимогам не відповідає.

Законом України від 02.10.2012 р. N 5405-VI доповнено прикінцеві положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, що діє з 19.01.2013р., пунктом п.11, відповідно до якого, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, підлягають застосуванню положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діє з 19.01.2013), які регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство (оцінка майна, яке підлягає продажу; передання активів боржника, які залишаються не проданими на час закінчення ліквідаційної процедури тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Залишаючи клопотання ліквідатора боржника в частині надання згоди на продаж майна МПП "Таврія" без розгляду, господарський суд першої інстанції на зазначені вимоги закону належної уваги не звернув.

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Всупереч вимог чинного законодавства, апеляційною інстанцією належним чином не перевірені висновки Господарського суду Херсонської області стосовно поданого клопотання ліквідатора боржника про надання згоди на продаж майнових активів та скасування обтяжень банкрута.

Крім того, в порушення Інструкції з діловодства в господарських судах України, у внутрішньому описі документів справи № 5/112-Б-10 том 52, відсутній такій процесуальний документ як постанова Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2013, яка, як вбачається із матеріалів справи, знаходиться на а.с.123-127 вказаного тому справи.

Враховуючи вищевикладене, Господарський суд Херсонської області та Одеський апеляційний господарський суд належної оцінки постановили судове рішення по справі без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи та доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 в частині розгляду клопотання ліквідатора боржника Марченка С.О. про надання згоди на продаж майна боржника, що є предметом забезпечення про банкрутство МПП "Таврія" не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам та вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа в цій частині направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117- 1119, 11110 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ КБ "Надра" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 в частині розгляду клопотання ліквідатора боржника Марченка С.О. про надання згоди на продаж майна МПП "Таврія", що є предметом забезпечення по справі № 5/112-Б-10 скасувати.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 по справі № 5/112-Б-10 залишити без змін.

Справу № 5/112-Б-10 в частині розгляду клопотання ліквідатора боржника Марченка С.О. про надання згоди на продаж майна МПП "Таврія", що є предметом забезпечення, направити на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Коробенко Г.П.

Куровський С.В.