Історія справи
Постанова ВГСУ від 16.10.2014 року у справі №6/110-10Постанова ВГСУ від 12.08.2015 року у справі №6/110-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2015 року Справа № 6/110-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Удовиченка О.С. (доповідач),суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2015
у справі№ 6/110-10 господарського суду Сумської області за заявою до1.Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми, 2.Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укртехноекспорт", 3.Товариства з обмеженою відповідальністю охоронно-детективного агенства "Барс-3", 4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Терра фінанс" Відкритого акціонерного товариства "Сумська кондитерська фабрика" провизнання банкрутом ліквідаторПересадько Роман Івановичза участю представників :
ПАТ "Укргазбанк" - Канюка Я.Ю.,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.09.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Сумська кондитерська фабрика".
Постановою господарського суду Сумської області від 26.05.2011 Відкрите акціонерне товариство "Сумська кондитерська фабрика" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Іваненко Н.О.
Ухвалою господарського суду від 09.02.2012 року ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пересадька Р.І.
В січні 2015 року до господарського суду Сумської області звернулося ПАТ АБ "Укргазбанк" із заявою про визнання його кредиторських вимог в розмірі 234559,36 грн., що становить прострочену заборгованість по процентах за користування кредитом за період з 03.11.2010р. по 26.05.2011р. та включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.04.2015 (суддя Соп'яненко О.Ю.) заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" № 4552 від 26.12.2014 року про визнання кредиторських вимог в сумі 234559,36 грн. - задоволено, визнано вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" до боржника в сумі 234 559,36 грн. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом та включено їх до шостої черги реєстру вимог кредиторів, 1218,00 грн. судового збору включено до першої черги реєстру вимог кредиторів.
При цьому, суд першої інстанції послався на те, що вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" є поточними та заявлені в межах ліквідаційної процедури.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Сумської області від 14.04.2015, арбітражний керуючий Пересадько Р.І. звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 (колегія суддів: Фоміна В.О., Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) ухвалу господарського суду Сумської області від 14.04.2015 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання грошових вимог в сумі 234559,36грн.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що суд першої інстанції надав невірну правову оцінку нормам законодавства, зокрема, ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України щодо застосування до грошових зобов'язань строків позовної давності.
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2015, а ухвалу господарського суду Сумської області від 14.04.2015 залишити в силі,
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст.22,23,25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).
Судова колегія обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, заявлені вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" до ВАТ "Сумська кондитерська фабрика" складаються з боргу банкрута за кредитним договором №150 від 09.11.2006 та додаткових угод, укладених між АБ "Укргазбанк" та ВАТ "Сумська кондитерська фабрика".
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Звертаючись з заявою про визнання кредиторських вимог, ПАТ АБ "Укргазбанк" посилалось на те, що заборгованість ВАТ "Сумська кондитерська фабрика" в сумі 234559,36 грн. становить прострочену заборгованість боржника по процентам за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору №150 від 09.11.2006р. за період з 03.11.2010р. по 26.05.2011р.
Отже, заявлені вимоги кредитора за період з 03.11.2010р. по 26.05.2011р. в розмірі 234559,36 грн є поточними, оскільки виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Оскільки в процедурах банкрутства, кредитори звертаються до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, то у провадженні зі справ про банкрутство застосовується позовна давність при розгляді вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями.
Позовна давність відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).
Позовна давність застосовується у розгляді вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у провадженні зі справ про банкрутство, за винятком випадків, коли підставою цих вимог є виконавчі документи або якщо у відповідних вимогах судом вже було відмовлено в порядку позовного провадження.
Згідно до ст.ст. 253-257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки, перебіг якої починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У справі про банкрутство при розгляді кредиторських вимог щодо грошових зобов'язань за кредитними договорами застосовуються загальні строки позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду першої інстанції від 26.05.2011 боржника ВАТ "Сумська кондитерська фабрика" визнано банкрутом та відрито ліквідаційну процедуру.
Перебіг строку позовної давності для заявлення банком своїх поточних грошових вимог до боржника розпочався з наступного дня після прийняття зазначеної постанови та сплив через три роки.
Як встановив суд апеляційної інстанції, кредитор ПАТ АБ "Укргазбанк" звернувся до суду першої інстанції з заявою про визнання поточних кредиторських вимог 05.01.2015, тобто через три роки та сім місяців.
Згідно ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Ліквідатор як керівник банкрута звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про застосування строків позовної давності до поточних грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" в сумі 234559,36 грн, заявлених за період з 03.11.2010 по 26.05.2011.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України заявник вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що у своїй заяві банк будь-яких поважних причин пропущення позовної давності не навів, а з позовом про захист свого права та поновлення строку позовної давності АБ "Укргазбанк" до суду не звертався.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає законним та обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про застосування строку позовної давності при розгляді кредиторських вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" у сумі 234559,36 грн., а тому відповідно ці вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Доводи заявника касаційної скарги про невірне застосування судом апеляційної інстанції спливу строку позовної давності до заявлених банком кредиторських вимог до боржника не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 у справі № 6/110-10 господарського суду Сумської області залишити без змін.
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді Погребняк В.Я.
Поліщук В.Ю.