Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Справа № 925/802/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В.суддівПопікової О.В. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Черкаської області 16.09.2013 Київського апеляційного господарського суду 27.11.2013 у справі господарського суду№ 925/802/13 Черкаської областіза позовомОСОБА_4доЗакритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб"провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити діїза участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_5

від відповідача - Гребенюк С.А.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" про визнання дій Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" щодо незабезпечення проведення аудиторської перевірки фінансової діяльності вказаного товариства за 2012 рік за запитом ОСОБА_4 від 05.04.2013 протиправними та про зобов'язання Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІ АЙ ПІ АУДИТ" можливість проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" за 2012 рік на вимогу ОСОБА_4.

22.08.2013 до господарського суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_4 про зміну предмету позову, у якій він просить визнати дії Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" щодо незабезпечення проведення аудиторської перевірки фінансової діяльності Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" за 2012 рік за запитом ОСОБА_4 від 05.04.2013 протиправними; зобов'язати Закрите акціонерне товариство "Трудовий колектив "Уманьхліб" забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІ АЙ ПІ АУДИТ" можливість проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" за 2012 рік на вимогу ОСОБА_4 шляхом надання уповноваженому представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ АЙ ПІ АУДИТ" завірених підписом уповноваженої особи та печаткою Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" копій документів, перелік яких зазначений у вказаній заяві.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.09.2013 у справі № 925/802/13 (суддя Потапенко В.В.) позов ОСОБА_4 задоволено частково; зобов'язано Закрите акціонерне товариство "Трудовий колектив "Уманьхліб" забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІ АЙ ПІ АУДИТ" можливість проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" за 2012 рік на вимогу ОСОБА_4 шляхом надання протягом десяти днів з дати набрання даним судовим рішенням законної сили уповноваженому представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ АЙ ПІ АУДИТ" завірених підписом уповноваженої особи та печаткою Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" копій документів, перелік яких наведено у резолютивній частині вказаного рішення. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" на користь ОСОБА_4 1 147,00 грн. судового збору. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" про визнання дій щодо незабезпечення проведення аудиторської перевірки фінансової діяльності Закритого акціонерного товариства "Уманьхліб" за 2012 рік за запитом ОСОБА_4 від 18.03.2013 протиправними на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 у справі № 925/802/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Рєпіна Л.О., судді Сулім В.В., Тарасенко К.В.) за наслідками розгляду апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2013 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У касаційній скарзі Закрите акціонерне товариство "Трудовий колектив "Уманьхліб", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 у справі № 925/802/13 та винести нове рішення про відмову в позові ОСОБА_4 повністю. У судовому засіданні скаржник уточнив касаційні вимоги та просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2013 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 у справі № 925/802/13 в частині задоволених позовних вимог та прийняти у цій частині нове рішення про відмову у позові.

12.05.2014 від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про залучення до участі у розгляді справи третьою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ АЙ ПІ АУДИТ".

З огляду на те, що залучення третіх осіб не віднесено до компетенції касаційної інстанції, яка згідно зі ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні чи постанові господарського суду, то судова колегія відхиляє вказане клопотання відповідача.

Колегія суддів, перевіривши в межах вимог касаційної скарги (в частині задоволення позовних вимог) фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.07.2013 відповідач зареєстрований у ЄДР як Закрите акціонерне товариство "Трудовий колектив "Уманьхліб", розмір статутного (складеного) капіталу якого складає 1 091 106 грн.

Із виписки про стан рахунку у цінних паперах зберігача цінних паперів Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" вбачається, що ОСОБА_4 є депонентом (власником) 128 800 штук акцій номінальною вартістю 1 грн. кожна, емітентом яких є Закрите акціонерне товариство "Трудовий колектив "Уманьхліб".

ОСОБА_4 є власником 128 800 простих акцій товариства загальною номінальною вартістю 128 800 грн., що становить 11,804536% статутного капіталу відповідача.

24.07.2012 ОСОБА_4 (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "ВІ АЙ ПІ АУДИТ" (виконавець) уклали договір № 10-А на проведення аудиту, відповідно до якого виконавець зобов'язався надати замовникові аудиторські послуги у вигляді аудиту фінансової звітності, що відображає фінансово-господарську діяльність Закритого акціонерного товариства "ТК "Уманьхліб" за ІІ півріччя 2010 року, 2011 рік, ІІ півріччя 2012 року, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити надані виконавцем послуги згідно з умовами договору.

Додатковою угодою від 01.10.2012 № 1 до вказаного договору № 10-А, зокрема, викладено у новій редакції п. 1.1 розділу 1 "Предмет договору" договору, відповідно до якої виконавець зобов'язався надати замовникові аудиторські послуги у вигляді аудиту фінансової звітності, що відображає фінансово-господарську діяльність Закритого акціонерного товариства "ТК "Уманьхліб" за 2010 рік, 2011 рік, 2012 рік.

Посилаючись на те, що у порушення ч. 6 ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства" відповідач не надав ОСОБА_4 як акціонеру, що є власником більше 10 % акцій товариства, відповіді на його запит щодо проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за 2012 рік та не забезпечив аудитору можливості її проведення, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача щодо незабезпечення проведення вказаної перевірки протиправними та зобов'язання відповідача забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІ АЙ ПІ АУДИТ" можливість проведення такої перевірки шляхом надання уповноваженому представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ АЙ ПІ АУДИТ" завірених підписом уповноваженої особи та печаткою відповідача копій документів.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду в частині задоволених позовних вимог мотивовані посиланням на ст.ст. 152, 162 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 25, 75 Закону України "Про акціонерні товариства", ст.ст. 3, 7 Закону України "Про аудиторську діяльність". При цьому суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач як акціонер більше 10% акцій товариства має право вимагати проведення аудиту, яке не залежить ні від бажання самого товариства (його службових осіб) щодо проведення чи не проведення аудиторської перевірки, ні від доцільності чи відсутності доцільності проведення такої перевірки і є обов'язком товариства щодо надання документів для аудиторської перевірки обраним акціонером аудиторам, у зв'язку з чим відмова відповідача від забезпечення проведення перевірки є безпідставною.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Закрите акціонерне товариство "Трудовий колектив "Уманьхліб" посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст.ст. 152, 162 Цивільного кодексу України, ст.ст. 75, 76 Закону України "Про акціонерні товариства", п. г) ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства". При цьому скаржник зазначає, що деякі запитувані аудитором документи вже отримано позивачем у жовтні 2012 року, частина документів не відноситься до бухгалтерських, а деякі з них втрачені на підприємстві. Заявник касаційної скарги вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІ АЙ ПІ АУДИТ" не пройшло перевірку системи контролю якості аудиторських послуг, що є підставою для позбавлення його права на заняття аудиторською діяльністю. Відповідач також посилається на те, що договір на надання аудиторських послуг та додаткова угода до нього підписані ОСОБА_7, яка не зазначена в Єдиному державному реєстрі як особа, яка може вчиняти дії від імені товариства без довіреності. Крім того, відповідач стверджує, що суд першої інстанції прийняв заяву про зміну предмету позову після початку розгляду справи по суті. Скаржник зазначає, що Київський апеляційний господарський суд не проводив судового розгляду у даній справі, а учасникам судового процесу було оголошено лише про відмову у задоволенні апеляційної скарги. Також скаржник вважає, що справу № 925/802/13 розглянуто колегією суддів у складі Рєпіної Л.О. та Тарасенко К.В., які підлягали самовідводу, оскільки у їх провадженні перебувала інша справа № 925/927/13 між тими ж сторонами, у якій прийнято рішення на користь ОСОБА_4

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Цивільного кодексу України аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов'язане публікувати для загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства встановлюється статутом товариства і законом.

Згідно з ч. 5 ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства" аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства також має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків простих акцій товариства. У такому разі акціонер (акціонери) самостійно укладає (укладають) з визначеним ним (ними) аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.

При цьому право акціонера вимагати проведення аудиту не залежить ні від бажання самого товариства (його посадових осіб) проводити чи не проводити перевірку, ні від доцільності чи відсутності доцільності проведення такої перевірки.

Як встановлено судами, 18.03.2013 та 05.04.2013 позивач як акціонер Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб", що є власником понад 10 % простих акцій товариства, звертався до відповідача із вимогами (запитами) щодо проведення аудиторської перевірки господарського діяльності товариства за 2012 рік та повідомлення щодо дати початку такої перевірки.

Частиною 6 ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що товариство зобов'язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про таку перевірку забезпечити аудитору можливість проведення перевірки. У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки. У разі проведення аудиту товариства за заявою акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10 відсотків простих акцій товариства, виконавчий орган товариства на вимогу такого акціонера (акціонерів) зобов'язаний надати завірені підписом уповноваженої особи товариства та печаткою товариства копії всіх документів протягом п'яти робочих днів з дати отримання відповідного запиту аудитора.

Натомість, як встановлено судами, на вимоги позивача щодо дати початку проведення аудиторської перевірки відповідач в установлені строки відповіді не надав.

З огляду на наведене та враховуючи, що незабезпечення відповідачем аудитору можливості проведення перевірки на вимогу акціонера, що є власником понад 10 % акцій товариства, суперечить ч. 6 ст. 75 Закону України "Про акціонерні товариства", суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги щодо підписання договору на надання аудиторських послуг та додаткової угоди до нього ОСОБА_7, яка не зазначена в Єдиному державному реєстрі як особа, яка може вчиняти дії від імені товариства без довіреності, колегією суддів відхиляється, оскільки згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України (Презумпція правомірності правочину) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Однак з матеріалів справи не вбачається та заявником не доведено оспорювання та визнання недійсними вказаних правочинів у встановленому порядку.

Посилання скаржника на п. г) ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" слід визнати безпідставними, оскільки вказана стаття втратила чинність у частині, що стосується акціонерних товариств, на підставі Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514-VI.

Доводи відповідача щодо прийняття судом заяви про зміну предмету позову після початку розгляду справи по суті слід визнати необґрунтованими, оскільки після винесення ухвали суду від 01.07.2013 про прийняття справи до провадження суддею Потапенко В.В. (у зв'язку з чим розгляд справи почато спочатку) до подання вказаної заяви, позовні вимоги місцевим господарським судом не розглядались, що підтверджується протоколом судового засідання від 18.07.2013.

Твердження скаржника про непроведення Київським апеляційним господарським судом розгляду справи № 925/802/13 спростовується наявним у матеріалах справи протоколом судового засідання від 27.11.2013, будь-яких зауважень до якого у порядку ст. 811 Господарського процесуального кодексу України скаржник не подавав.

Стосовно мотивів касаційної скарги щодо наявності підстав для самовідводу суддів апеляційного господарського суду колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (п. 1.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18).

Оскільки обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ не є підставами для відводу суддів, то посилання скаржника на наявність підстав для самовідводу суддів у зв'язку з прийняттям ними постанови в іншій справі слід визнати неправомірними.

Інші доводи касаційної скарги, яким вже була надана належна правова оцінка судом апеляційної інстанції, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про задоволених позовних вимог, зводяться до переоцінки доказів у справі, однак відповідно до імперативних приписів ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Указаної правової позиції також дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду постанов Вищого господарського суду України, прийнятих з порушенням вимог ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду України від 03.11.2009 у справі № 34/36-09-910).

Беручи до уваги викладене, враховуючи межі перегляду справи у суді касаційної інстанції та повноваження останнього, судова колегія вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду відповідають нормам матеріального і процесуального права, а тому не вбачає підстав для їх зміни або скасування.

При цьому судова колегія зазначає, що правомірність припинення провадження в частині позовних вимог про визнання дій щодо незабезпечення проведення аудиторської перевірки фінансової діяльності відповідача за 2012 рік протиправними не є предметом даного касаційного оскарження, у зв'язку з чим, виходячи з меж перегляду справи в касаційному порядку, законність та обґрунтованість судових рішень в цій частині касаційною інстанцією не перевіряється.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Трудовий колектив "Уманьхліб" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 у справі № 925/802/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Кот О.В.

Судді Попікова О.В.

Саранюк В.І.