ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 910/19665/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Владимиренко С.В. - доповідача,

судді Демидової А.М.,

судді Кролевець О.А.,

розглянувши касаційну

скаргу Державного підприємства "Об'єднана компанія

"Укрвуглереструктуризація"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 18.01.2016 року

у справі № 910/19665/15 господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Донецький проектно-промисловий інститут"

до Державного підприємства "Об'єднана компанія

"Укрвуглереструктуризація"

про стягнення 555 079,45 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явились

відповідача - Шилін Володимир Анатолійович

(довіреність №21/16 від 25.08.2016 року)

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецький проектно-промисловий інститут" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" 398 688,32 грн. основного боргу, 145 427,19 грн. інфляційних втрат та 3 % річних в сумі 5 963,94 грн. внаслідок неналежного виконання останнім умов договору про закупівлю робіт за державні кошти №268Д/14 від 23.06.2014 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.09.2015 року у справі №910/19665/15 (суддя Балац С.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 року у справі № 910/19665/15 (у складі колегії суддів: головуючого судді Зубець Л.П., суддів Мартюк А.І., Тищенко А.І.) рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2016 року у цій справі скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто з Державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький проектно-промисловий інститут" 398 688,32 грн. основного боргу, 145 427,19 грн. інфляційних втрат, 3 % річних в сумі 5 963,34 грн., 11 101,60 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та 12 211,77 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

В касаційній скарзі Державне підприємство "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. При цьому, відповідач, погоджуючись з наявністю суми боргу, вказав на неправильність стягнення її у примусовому порядку, зважаючи на наявність обставин, що перешкоджали своєчасному виконанню його договірних зобов'язань перед позивачем.

Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача та суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецький проектно-промисловий інститут" (виконавцем) та Державним підприємством "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" (замовником) укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти № 268Д/14, згідно якого виконавець зобов'язувався у 2014 році, дотримуючись календарного плану, виконати проектні роботи, а саме: розробити робочу документацію до проекту ліквідації шахти "Краснопольївська" (Робоча документація на ліквідацію головного ствола Д 6,5 м. Робоча документація на ліквідацію допоміжного ствола Д 6,5 м. Робоча документація на ліквідацію вентиляційного ствола Д 5,0 м (колишня шахта №5 "Сталь"). Робоча документація на ліквідацію вентиляційної свердловини №1 Д 1,8 м), а замовник - прийняти й оплатити їх вартість. Також сторонами підписано додаткові угоди №1 від 14.07.2014 року та № 2 від 08.09.2014 року до цього ж договору, здійснено заміну сторони за договором Державного підприємства "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" на Державне підприємство "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація".

Загальну вартість робіт сторони погодили в сумі 398 688,32 грн. з ПДВ.

В розділі 4 договору сторони домовились про те, що розрахунки за виконані роботи проводяться шляхом оплати замовником вартості робіт, зазначеної в актах здачі-приймання робіт, поетапно або за договором в цілому, у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 90 календарних днів. Замовник фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

На виконання умов цього договору позивач виконав, а відповідач прийняв проектні роботи, загальною вартістю 398 688,32 грн., про що сторонами складено та підписано акт здачі-приймання проектних робіт № 19 від 21.10.2014 року.

Наявність заборгованості Державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" перед позивачем у вказаному розмірі також підтверджується складеним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2014 року по 14.07.2015 року та не заперечується відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем вартості виконаних позивачем робіт на суму 398 688,32 грн., внаслідок чого останнім на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України також нараховано 145 427,19 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 5963,94 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд послався на їх безпідставність з урахуванням домовленості сторін, викладеної в пункті 4.3. договору, щодо фінансування відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України, в той час як населений пункт, в якому розташована вказана шахта (вул. Жуковського, 1-А, м. Брянка, Луганська область), є непідконтрольним органам державної влади відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1085-р від 17.11.2014 року "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Також суд першої інстанції послався на Постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" № 595 від 07.11.2014 року, якою затверджено тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, в силу пункту 2 якого у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Крім того, посилаючись на фінансування відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до пункту 4.3. договору, стверджуючи про відсутність обставин прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, суд першої інстанції також зазначив про безпідставність застосування до спірних правовідносин вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція скасувала рішення місцевого господарського суду та прийняла нове рішення про задоволення позову, вірно вказавши, що обумовлені договором роботи виконані позивачем та прийняті відповідачем, про що свідчить підписаний сторонами до прийняття Кабінетом Міністрів України вищезазначених постанови та розпорядження акт здачі - приймання проектних робіт № 19 від 21.10.2014 року, про відсутність домовленості сторін щодо здійснення сплати вартості проектних робіт на рахунки шахти, ненадання судам доказів коригування обсягів проектних робіт, порядку та строків їх оплати в залежності від фінансування, відсутність зауважень відповідача щодо якості, обсягів та вартості виконаних проектних робіт, неповідомлення відповідачем позивача про неможливість виконання зобов'язань за договором через незалежні від нього обставини, при цьому з'ясував договірні умови, характер спірних правовідносин, зазначив про нерозповсюдження на них Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" № 595 від 07.11.2014 року, пославшись і на правові висновки, викладені в Постанові Верховного Суду України у справі №11/446 від 15.05.2012 року, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача, як замовника, та не є передумовою для звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

При цьому, апеляційний господарський суд правильно встановив наявність обов'язку відповідача (пункту 6.1.2 договору) своєчасно та в повному обсязі оплатити вартість виконаних позивачем проектних робіт у визначені договором строки, зокрема, протягом 90 календарних днів після підписання акта здачі-приймання проектних робіт (пункти 4.1, 4.2 договору), який підписаний сторонами від 21.10.2014 року за № 19.

З вірним висновком суду апеляційної інстанції погоджується і суд касаційної інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань, виконання сторонами умов договору є обов'язковим.

Згідно статті 837 цього ж Кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України та стаття 193 Господарського кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання наведені в статті 617 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відтак, суд апеляційної інстанції, встановивши факт безпідставного невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором щодо сплати вартості виконаних позивачем робіт у заявленому розмірі, правильно застосував положення вищевказаних статей цивільного законодавства та дійшов вірного висновку про відсутність обставин, за яких можливе звільнення відповідача від обов'язку виконання договірних зобов'язань.

Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на встановлення апеляційним господарським судом факту безпідставного невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті суми основного боргу 398 688,32 грн., висновок Київського апеляційного господарського суду щодо обгрунтованості позовних вимог про стягнення з останнього 145 427,19 грн. інфляційних втрат та 3 % річних в сумі 5963,94 грн., передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, також є правильним.

Враховуючи вірно встановлені апеляційним господарським судом фактичні обставини справи на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, його висновки відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності обов'язку Державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" оплатити позивачу вартість виконаних останнім та прийнятих відповідачем проектних робіт з розробки робочої документації до проекту ліквідації шахти "Краснопольївська" (Робоча документація на ліквідацію головного ствола Д 6,5 м. Робоча документація на ліквідацію допоміжного ствола Д 6,5 м. Робоча документація на ліквідацію вентиляційного ствола Д 5,0 м (колишня шахта №5 "Сталь") за наявності незалежних від нього обставин внаслідок втрати державою контролю над територією, на якій знаходиться ця шахта, не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції та не є підставою для звільнення замовника від виконання договірних зобов'язань.

За таких обставин, прийнята постанова суду апеляційної інстанцій відповідає матеріалам справи та нормам матеріального і процесуального права, а тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 року у справі № 910/19665/15 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко СуддіА.М. Демидова О.А. Кролевець