Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 910/27307/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача Вербова В.А. (дов. від 12.01.2015 р. №056/24-6)відповідача, третьої особине з'явивлись (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 р.у справі № 910/27307/14 господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Житлобудекспрес"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДепартамент фінансів Київської міської державної адміністраціїпрозобов'язання вчинити дії та стягнення 604 585,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Житлобудекспрес" про зобов'язання надати уточнюючі акти виконаних робіт на суму 604 585,00 грн. та стягнення коштів у розмірі 604 585, 00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2014 р. було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент фінансів Київської міської державної адміністрації.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.03.2015 р. у даній справі (головуючий суддя Ломака В.С., судді Літвінова М.Є., Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 р. (головуючий суддя Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Гаврилюк О.М.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2015 р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.11.2015 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 09.12.2015 р. представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Київської міської Ради від 01.03.2001 р. № 217/1194 "Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП "Київжитлоспецексплуатація" було створено Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд".

29.11.2010 р. між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Житлобудекспрес" укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти № 26, відповідно до якого було передбачено, що відповідач зобов'язався у 2010-2012 роки виконати роботи позивачу, зазначені в документації конкурсних торгів, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити роботи (п. 1.1.).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що відповідач зобов'язався виконати роботи щодо будівництва житлового будинку з паркінгом з урахуванням зовнішніх інженерних мереж на вул. Петропавлівській, 50, 50-Б у Подільському районі м. Києва.

У п. 3.1. договору вказано, що його ціна становить 14 241 412,21 грн. Договірна ціна у договорі визначається на основі кошторису як динамічна та відповідає ціні, зазначеній у пропозиції конкурсних торгів генпідрядника, визнаного переможцем торгів.

Пунктом 3.2. договору визначено, що його ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою.

За приписами п. 3.3. договору динамічна ціна підлягає зміні у випадках:

-замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що викликає зміну обсягів робіт та вартісних показників;

-в процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлено безперечні помилки, які не було виявлено на стадії пропозиції конкурсних торгів та складання, договірної ціни, а генпідрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації;

-виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, що можуть бути передбачені сторонами під час укладення договору;

-уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника з його вини, якщо це викликало додаткові витрати генпідрядника;

-зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт;

-істотного зменшення після укладення договору цін на ресурси, які забезпечує генпідрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами.

Уточнення цін здійснюється на підставі обґрунтованих розрахунків генпідрядника виходячи з мінімальної вартості матеріально-технічних ресурсів, яка склалася на момент уточнення. При цьому, вартість матеріальних ресурсів не повинна перевищувати зареєстрованих в Мінекономіки цін на ці ресурси.

Згідно п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення генпідрядником рахунка на оплату робіт або після підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2) або попередньої оплати, яка здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" у термін до лютого 2011 року в розмірі 30 % від коштів бюджетного розвитку у сумі 2 495 610, 00 грн. та 30 % від інших коштів - 11 324 250,00 грн. Генпідрядник протягом трьох місяців з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2В) про використання коштів за призначенням.

Відповідно до п. 4.3. договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються Генпідрядником та передаються замовнику до 18 числа поточного місяця. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх.

Згідно з п. 6.2.11 договору замовник має право здійснювати на будь-якому етапі перевірки відповідності обсягів виконаних робіт уповноваженою виконавчим органом Київради (КМДА) організацією.

Пунктом 10.1. договору сторони передбачили, що він набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2011 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю робіт за державні кошти, якою внесли зміни до п. 3.1. договору та визначили, що його ціна становить 85 448 473,27 грн.

Додатковими угодами №2 від 29.05.2011 р., № 3 від 03.06.2011 р., № 4 від 20.07.2011 р., №5 від 19.12.2011 р., №6 від 28.12.2011 р., №7 від 15.03.2012 р., №9 від 03.04.2012 р., №11 від 23.07.2012 р. до договору про закупівлю робіт за державні кошти сторони вносили зміни до п. 3.1. договору, визначаючи ціну на рівні 85 448 473,27 грн. та джерела фінансування робіт з відповідних фондів бюджету.

Додатковою угодою №13 від 03.12.2012 р. до договору про закупівлю робіт за державні кошти сторони внесли зміни до п. 3.1. договору та визначили, що його ціна становить 57 851 227, 46 грн.

Додатковими угодами №14 від 25.12.2012 р., №15 від 28.12.2012 р., № 16 від 04.03.2013 р., №17 від 11.03.2013 р., №19 від 13.05.2013 р., №20 від 30.05.2013 р., №21 від 20.09.2013 р., сторони вносили зміни до п. 3.1. договору, визначаючи ціну на рівні 57 851 227,46 грн. та джерела фінансування робіт з відповідних фондів бюджету.

29.11.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 26-Д про закупівлю робіт за державні кошти.

На підставі договору №26-Д відповідач зобов'язався у строк листопад-грудень 2012 р. виконати роботи із завершення будівництва житлового будинку з паркінгом з урахуванням зовнішніх інженерних мереж на вул. Петропавлівській, 50, 50-Б, а позивач взяв на себе зобов'язання такі роботи оплатити.

Відповідно до п. 3.1. договору № 26-Д його ціна становить 14 539 121, 53 грн.

Порядок зміни договірної ціни за змістом договору № 26-Д, а також загальні права сторін є аналогічними до договору № 26.

Пунктом 10.1. договору № 26-Д передбачено, що він набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2012 р.

Додатковими угодами №1 від 25.12.2012 р., №2 від 28.12.2012 р., №4 від 13.05.2013 р., №5 від 30.05.2013 р., №6 від 20.09.2013 р., сторони вносили зміни до п. 3.1. договору, визначаючи ціну на рівні 14 539 121,53 грн. та джерела фінансування робіт з відповідних фондів бюджету.

З огляду на матеріали справи, на виконання Плану роботи Управління внутрішнього контролю та аудиту Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації на 1-ше півріччя 2013 року, затвердженого Головою Київської міської державної адміністрації, а також згідно доручень Головного управління внутрішнього фінансового контролю та аудиту від 11.02.2012 р. № 054-8-12/657-663 та наказу по КП "Київекспертиза" від 13.02.2013 р. № 6-КО, з метою перевірки відповідності обсягів виконаних підрядних робіт затвердженій проектно-кошторисній документації, поданих до сплати обсягів робіт шляхом безпосередніх обмірів в натурі та документальної перевірки було проведено перевірку вартості виконаних обсягів робіт на об'єкті: "Будівництва житлового будинку з паркінгом з урахуванням зовнішніх інженерних мереж на вул. Петропавлівській, 50, 50-Б у Подільському районі м. Києва".

Відповідно до п. 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 зазначено, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявлені у кошторисах виконаних робіт (примірної форми КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", які були оформлені та оплачені у попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок з урахуванням термінів позовної давності згідно з законодавством України.

За результатами перевірки КП "Київекспертиза" було встановлено завищення вартості виконаних робіт по вказаному об'єкту на суму 604 585, 00 грн.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача надати уточнюючі акти виконаних робіт та повернути позивачу грошові кошти у розмірі 604 585, 00 грн., які сплачені за виконані ним роботи згідно укладених договорів.

Відповідна вимога позивача мотивована тим, що ним сплачено завищену вартість виконаних відповідачем робіт на суму 604 585, 00 грн., що встановлено висновком КП "Київекспертиза" від 21.06.2013 р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що у відповідача відсутній обов'язок повертати перераховані кошти.

Висновок судів щодо необґрунтованості заявлених вимог є правильним, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, ст. 193 Господарського Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договори про закупівлю робіт за державні кошти, є договорами підряду.

Відповідно до приписів статей 837, 843, 845 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Відповідно до статті 632 Цивільного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог, адже сторони погодили вартість робіт в договорах, зміна умов яких в односторонньому порядку не допускається, роботи були виконані та оплачені, таким чином відповідачем не порушувалися умови укладених між сторонами договорів підряду, положення законодавства та права позивача, а перераховані кошти не являються безпідставно отриманими, у зв'язку з чим вимоги позивача є необґрунтованими.

Щодо вимог про зобов'язання надати уточнюючі акти виконаних робіт на суму 604 585, 00 грн., суди правомірно зауважили про те, що дані вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, адже, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач не наводить достатніх правових підстав, які б свідчили про наявність у відповідача обов'язку з надання відповідних уточнюючих актів.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було залишено без змін рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 р. у справі № 910/27307/14 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова