Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Справа № 904/7767/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на рішеннявід 22.10.2015господарського суду Дніпропетровської області та на постанову від 01.12.2015Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/7767/15 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Управління пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської областідоПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"простягнення штрафу в розмірі 43733,92 грн.В судове засідання прибули представники сторін:позивачане з'явились;відповідачане з'явились;Відповідно до Розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 28.01.2016 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у наступному складі: головуючий-суддя - Демидова А.М., судді - Волік І.М., Шевчук С.Р.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року позивач - Управління пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області (надалі - УПФУ у Марківському районі) звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (надалі - ПАТ КБ "ПриватБанк", відповідач) про стягнення штрафу в розмірі 43733,92 грн. за неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 1 від 15.07.2014 щодо своєчасного повернення помилково перерахованих пенсійних коштів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015 у справі № 904/7767/15 (суддя Ліпинський О.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 (колегія суддів: Паруснікова Ю.Б. - головуючий, судді - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.), позов задоволено; стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області 43733,92 грн. штрафу; стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області 1827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанції, відповідач - ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015 скасувати, і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами порушено норми процесуального та матеріального права, і зокрема, пункту 19 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, частини 2 пункту 1.8. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, пункти 1.3., 1.39., 1.40. ст. 1, пункт 7.1.2 ст. 1, пункт 22.9. ст. 22, ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з урахуванням яких судами не надано належної правової оцінки щодо відсутності правових підстав для стягнення штрафу, оскільки на момент отримання вимог позивача про повернення коштів на рахунки Фонду, кошти вже були повернуті. Крім того, в силу приписів ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" накладення штрафу здійснюється в порядку прийняття рішення органом пенсійного фонду, яке може бути оскаржене у судовому порядку, проте таке рішення позивачем не приймалося, чим позбавлено відповідача здійснити оскарження стягнутого судами штрафу в порядку, визначеному Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 212, а отже відсутні правові підстави для стягнення штрафу, у зв'язку з чим оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових актів.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, проте своїм правом взяти участь в судовому засіданні не скористалися.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, 15.07.2014 між Управлінням соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації (Управління), Управлінням пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області (Фонд) та ПАТ КБ "Приватбанк" (Банк) укладено Договір № 1 (надалі - Договір), за умовами якого Банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсії та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (ст. 1 & 1 Договору).

Параграф 3 ст. 1 Договору передбачає, що взаємовідносини між органами Фонду та установами Банку з питання виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках регулюються Порядком, цим Договором, договорами про зміну цього договору, що є його невід'ємними частинами.

За умовами цього Договору, Фонд, окрім іншого, зобов'язується подавати банку за один день до початку кожного виплатного періоду місяця, за який виплачується пенсія та грошова допомога, одночасно на паперових та магнітних носіях списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки, описи до них та довідку про джерела фінансування виплат у кількості та за формою згідно з Порядком (& 1 ст. 3 Договору).

Згідно з & 1 ст. 4 Договору не зараховані на поточні рахунки одержувачів суми пенсій та грошової допомоги не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів повертаються банком органам Фонду. При цьому робиться відповідна позначка на другому примірнику списків та описів до них.

Відповідно до & 1 ст. 6 Договору за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки органів Фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на банк накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи незарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

В статті 9 & 1 Договору сторонами погоджено, що органи Фонду мають право перевіряти в банку своєчасність зарахування на поточні рахунки одержувачів, виплату з них сум пенсій та грошової допомоги, а також своєчасність повернення коштів органами ПФУ за умови наявності об'єктивних причин на це (довідки про смерть, вибуття за межі регіону, України тощо).

Згідно графіку перевірок 2015 року, затвердженого наказом по Управлінню пенсійного фонду України у Марківському районі, позивачем проведено перевірку ПАТ КБ "Приватбанк" щодо повноти та своєчасності зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів у період за січень-березень 2015 року, про що складений Акт № 3 від 25.05.2015, в якому встановлено випадки несвоєчасного повернення банком сум, зокрема, суми 17261,55 грн. по пенсіонеру ОСОБА_4 та суми 26472,37 грн. по пенсіонеру ОСОБА_5, які через відсутність у цьому банку поточних рахунків у зазначених одержувачів, перераховані Фондом помилково; проте в порушення умов ст. 4 & 1 Договору зазначені суми повернуті Банком пізніш ніж наступного дня після їх надходження, а тому на підставі ст. 6 & 1 Договору на банк накладений штраф у розмірі своєчасно неповернутих сум пенсійних виплат, що становить 43733,92 грн., які відповідачем у добровільному порядку не сплачені, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до пункту 15 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках (надалі - Порядок № 1596), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1596 від 30.08.1999 (із змінами і доповненнями) перерахування коштів установам уповноважених банків здійснюється протягом місяця за датами у межах виплатного періоду.

Згідно із пунктом 16 зазначеного Порядку № 1596, органи Пенсійного фонду на підставі заяв одержувачів пенсій на відкриття поточних рахунків складають списки на зарахування пенсій на поточні рахунки. Списки за формою Додатку 2 до цього Порядку у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду місяця, за який виплачується пенсія, подаються органами Пенсійного фонду відповідним установам уповноваженого банку разом з двома примірниками описів за пенсіями (абзац 1 пункту 17 Порядку).

В пункті 18 Порядку визначено, що перерахування відповідній установі уповноваженого банку коштів, необхідних для виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів, проводиться органами Пенсійного фонду на підставі одержаних документів не пізніше ніж за один день до встановленої дати виплати. Зарахування відповідних сум пенсій установами уповноважених банків на поточні рахунки здійснюється не пізніше наступного операційного дня після надходження зазначених сум від органів Пенсійного фонду (пункт 19 Порядку).

Судом встановлено, що пенсіонери ОСОБА_5 та ОСОБА_4, 03.11.2014 та 12.12.2014 відповідно, звернулися до позивача із заявами про перерахування пенсії й допомоги на карткові рахунки у ТВБВ № 1001 філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк".

22.12.2014 платіжним дорученням № 947 позивач перерахував на рахунок відповідача на виплату пенсій суму 1722830,36 грн., в тому числі помилково 17261,55 грн. на ім'я пенсіонера ОСОБА_4

Також, 22.01.2015 платіжним дорученням № 27 позивач перерахував на рахунок відповідача на виплату пенсій суму 3267722,67 грн., в тому числі помилково 26472,37 грн. на ім'я пенсіонера ОСОБА_5

Відповідачем надано суду виписку від 23.12.2014 про зарахування грошових коштів у сумі 17261,55 грн. на рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 та виписку від 22.01.2015 про зарахування грошових коштів у сумі 26472,37 грн. на рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_2. При цьому відповідачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про відкриття у бакну відповідача поточних рахунків на ім'я пенсіонерів ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Втім, повернення помилково перерахованих пенсій у сумі 26472,37 грн. на ім'я ОСОБА_5 та у сумі 17261,55 грн. на ім'я ОСОБА_4, здійснено відповідачем 27.01.2015 та 28.01.2015 відповідно, після отримання від УПФУ у Марківському районі (позивача) розпоряджень про повернення коштів за № 13 та за № 14 від 27.01.2015 щодо повернення помилково перерахованих пенсій пенсіонерам ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Згідно абзацу 2 пункту 20 Порядку, незараховані суми пенсій не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів повертаються уповноваженим банком органам Пенсійного фонду. При цьому робиться відповідна позначка на другому примірнику списків та описів до них.

Згідно із частиною 11 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон) виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, в тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

Таким чином, в порушення умов укладеного між сторнами Договору № 1 від 15.07.2014 відповідачем не було здійснено повернення незарахованих сум пенсій не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів, що є порушенням вищенаведених законодавчих приписів та підставою для застосування до банку відповідальності у виді накладення штрафу у розмірі своєчасно неповернутих сум пенсійних виплат, що становить 43733,92 грн., на підставі ст. 6 & 1 Договору та відповідно до частини 11 ст. 106 зазначеного Закону.

За встановлених обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обгрунтованості позовних вимог, з огляду чого позов задоволено у повному обсязі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними такі висновки господарських судів попередніх інстанцій, оскільки неналежне виконання банком своїх договірних зобов'язань та вимог пунктів 19, 20 Порядку №1596 є підставою для застовування відповідальності, передбаченої ст. 6 & 1 Договору та частиною 11 ст. 106 Закону.

При цьому судом апеляційної інстанції правомірно відхилено заперечення відповідача щодо неприйняття позивачем рішення про накладення на банк штрафу, оскільки згідно абзацу 1 частини 13 ст. 106 Закону винесення рішення Пенсійним фондом передбачено лише у випадках зазначених у частинах 9 та 10 ст. 106 Закону; у даному випадку штраф накладено за порушення, яке передбачено частиною 11 ст. 106 вказаного Закону, що виявлено під час проведення планової перевірки та фіксація якого здійснюється у акті перевірки, яким і накладено штраф у розмірі своєчасно не повернених сум пенсійних виплат. Тобто за порушення, яке є предметом спору в даній справі, рішення виконавчого органу Пенсійного фонду не вимагається. При цьому банку надано диспозитивне право оскаржити накладення на нього штрафу в поряду та у строки, встановлені Порядком № 21-2 від 19.12.2003, втім у разі, якщо такий спір не вирішується у судовому порядку (п. 1.3. цього Порядку).

Отже, доводи скаржника викладені у касаційній скарзі не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, ґрунтуються на невірному розумінні наведених норм цивільного законодавства та норм спеціального закону, зводяться до намагання довільно витлумачити зазначені норми, не доводять неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, суд вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають обставинам справи та вимогам закону, тому їх необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2015 у справі № 904/7767/15 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук