Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 908/970/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Мачульський Г.М., Рогач Л.І.за участю представників:від позивача:Борисенков В.С. - дов. б/н від 27.10.2016р.;від відповідача:Гриценко О.І. - дов. №59 від 18.02.2016р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуЖитлово-будівельного кооперативу №326 "Будівельник-27"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2016р.у справі господарського суду№908/970/16 Запорізької областіза позовомЖитлово-будівельного кооперативу №326 "Будівельник-27"до Комунального підприємства "Водоканал"провизнання договору недійсним та додаткової угоди до ньогоВ С Т А Н О В И В:

Позивач, Житлово-будівельний кооператив №326 "Будівельник-27", звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Комунального підприємства "Водоканал" про визнання недійсним договору про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації №896/1 від 25.10.2010р., укладеного між Житлово-будівельним кооперативом №326 "Будівельник-27" та Комунальним підприємством "Водоканал", та додаткової угоди до нього від 19.12.2011р. з моменту його вчинення.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.06.2016р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2016р. у справі №908/970/16, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Позивач, Житлово-будівельний кооператив №326 "Будівельник-27", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалами від 18.10.2016р. та 01.11.2016р. Вищий господарський суд України відкладав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 08.11.2016р. представник позивача підтримав вимоги касаційної скарги, представник відповідача заперечував проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Житлово-будівельного кооперативу №326 "Будівельник-27".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 25.10.2010р. між Комунальним підприємством "Водоканал" та Жи тлово-будівельним кооперативом №326 "БУДІВЕЛЬНИК-27" (абонент) укладе ний договір №896/1 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у сис темі каналізації.

Комунальне Підприємство "Водоканал" забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод (п. 1.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Загальні засади цивільного законодавства встановлені в ст. 3 ЦК України. До цього переліку належить, зокрема, свобода договору.

За змістом положень ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України).

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх його істотних умов, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами у даній справі досягнуто згоди і погоджено істотні умови оскаржуваного договору.

Виходячи із системного аналізу Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" слід дійти висновку, що укладення договорів на послуги з водопостачання та водовідведення між відповідачем як виробником цих послуг та житлово-будівельним кооперативом можливе якщо останній є споживачем чи виконавцем послуг та/або самостійно здійснює функції балансоутримувача будинку чи управителя.

Місцевим господарським судом встановлено, що при укладенні оскаржуваного договору позивач надавав відповідачу підтверджуючі документи щодо реєстрації будинку №17 по вул. Ладозькій у м. Запоріжжі (23/50 частини) за Житлово-будівельним кооперативом-326 "Будівельник-27".

Крім того, якщо вирішуючи господарський спір суд встановить, що зміст договору пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він керуючись п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідністю й наслідків визнання недійсними нікчемного правочину. Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій враховано, що протягом дії оскаржуваного договору, Комунальне підприємство "Водоканал" неодноразово зверталось до господарського суду Запорізької області з позовними заявами до Житлово-будівельного кооперативу №326 "Будівельник-27" про стягнення заборгованості за вищезазначеним договором, за результатами розгляду яких були прийняті відповідні судові рішення про стягнення основного боргу, які набрали законної сили (справи №№5009/1602/12, 5009/3649/12, 5009/790/12).

Також місцевим господарським судом встановлено, що послуги з водопостачання на потреби населення на підставі оскаржуваного договору не надаються, у зв'язку з укладенням відповідних договорів між Комунальним підприємством "Водоканал" та мешканцями даного ЖБК (прямі договори), а для потреб ЖБК, які полягають у прибиранні сходів та поливі газонів, укладений інший договір №896/1 від 15.05.2013р.

Крім того, господарським судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство "Водоканал" супровідним листом №5130 від 22.05.2013р. з описом вкладення у цінний лист, направляло на адресу Житлово-будівельного кооперативу №326 "Будівельник-27" проект додаткової угоди про припинення дії договору №896/1 від 25.10.2010р., який не підписаний з боку останнього.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2016р. у справі №908/970/16 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2016р. у справі №908/970/16 - залишити без змін, а касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу №326 "Будівельник-27" - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Г.М. Мачульський Суддя Л.І. Рогач