Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2016 року Справа № 905/392/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Стратієнко Л.В., Черкащенка М.М., розглянувши матеріали касаційноїскаргипублічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Україна"напостанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.16 та рішення господарського суду Донецької області від 21.03.16у справігосподарського суду Донецької області №905/392/16за позовомпублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"допублічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Україна"простягнення 70 705,00грн.,

за участі представників сторін:

від позивача - Алексєєв С.С.,

від відповідача - Миропольцева К.С.,

У С Т А Н О В И В:

01.02.2016 публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулися з позовом до публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" про стягнення штрафу у розмірі 70 705,00грн., нарахованого на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України.

Позовні вимоги були вмотивовані залізничною накладною №52851219, комерційним актом РА №009093/458/46 від 26.07.2015 та ст.ст.24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України.

21.03.2016 рішенням господарського суду Донецької області (суддя Гринько С.Ю.), залишеним без змін 25.04.2016 постановою Донецького апеляційного господарського суду (судді Бойченко К.І., Стойка О.В., Чернота Л.Ф.) позовні вимоги задоволено, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 70 705,00грн. штрафу за неправильне зазначення в залізничній накладній №52851219 маси вантажу у вагоні №65244063, посилаючись на обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неповне дослідження судами попередніх інстанцій обставин справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову та рішення, а справу скерувати для нового розгляду до суду першої інстанції. Звертали увагу, що контрольним переважуванням установлено різницю між фактичною масою вантажу та масою у залізничній накладній із допустимою похибкою, про що свідчить виписка з книги контрольних переважувань на станції Гродівка від 15.07.2015.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ПАТ "ЦЗФ "Україна" зі станції відправлення Пласти Донецької залізниці за залізничною накладною №52851219 на станцію Бурштин Львівської залізниці здійснили відправлення вагону №65244063 з вантажем - концентрат вугільний. Відповідно до накладної маса вантажу у зазначеному вагоні становила 69 000кг, вантаж у вагон (контейнер) завантажено вантажовідправником, провізна плата склала 14 141,00грн.

При проходженні вагону №65244063 через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, залізниця здійснила контрольне його зважування, за результатами якого складено акт загальної форми №1683 від 26.07.2015, згідно якого маса нетто спірного вагону склала 70 700кг.

За результатами контрольної перевірки станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці маси вантажу у вагоні №65244063 на справних вагонних 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах (термін державної повірки 15.10.2014), виявлено невідповідність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній №52851219 фактичним параметрам, про що складено комерційний акт РА №009093/458/46 від 26.07.2015, яким установлено маса брутто - 92 000кг, тара з документа - 21 300кг, маса нетто - 70 700кг, що більше проти маси вантажу, вказаної у накладній №52851219, а саме - на 1 700кг. У зазначеному акті також указано, що завантаження вантажу рівномірне на рівні бортів; промарковано 4 повздовжніми борознами; поглиблень немає; маркування не порушено; вагон бездвірний; розвантажні люка з обох сторін закриті; течі вантажу немає; в технічному відношенні вагон справний; при повторному переважуванні вагону маса вантажу підтвердилась.

У зв'язку з такими обставинами, на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати, що й стало приводом для звернення з позовом до суду.

Відповідно до ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 3 статті 909 ЦК України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з частиною 5 статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Вимогами ст.23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно зі ст.37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником.

Пунктами 2.1, 6.6, 6.7 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, передбачено заповнення відправником відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення (п.2.3 Правил).

Із матеріалів справи видно, що при проведенні перевірки маси вантажу при проходженні вагону №65244063 через станцію Нижньодніпровськ Вузол Придніпровської залізниці залізницею виявлено, що фактична маса вантажу складає 70 700кг, що на 1 700кг більше, ніж вказано у накладній №52851219. Така невідповідність підтверджена актом загальної форми від 26.06.2015 №163 та комерційним актом РА №009093/458/46 від 26.06.2015.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта, стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі ст.118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Статтею 24 Статуту залізниць України залізниця має право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, тобто вправі перевіряти правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення, однак не зобов'язана перевіряти ці відомості по всіх вантажах на станції відправлення.

Підпунктом 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів унормовано, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі, передбаченому статтею 118 Статуту залізниць України.

При цьому, в силу вимог ч.ч.1, 2 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній, суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з доведеності позивачем обставин неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у вагоні №65244063, про що у встановленому законодавством порядку складено комерційний акт РА №009093/458/46 від 26.07.2015, а тому правомірно та обґрунтовано задовольнили позовні вимоги.

Твердження відповідача стосовно неспівпадіння маси вантажу при його прийнятті залізницею на станції Гродівка до перевезення з контрольним переважуванням із різницею 50кг, тобто у межах допустимої похибки, не заслуговують на увагу, оскільки судом апеляційної інстанції зазначені обставини були досліджені та їм була надана належна правова оцінка з урахуванням того, що факт наявності фактичної маси вантажу на 1 700кг більше установлено належним чином та відповідачем не спростовано.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наведеним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 1117 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Україна" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 та рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2016 у справі №905/392/16 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Стратієнко СуддяМ.М. Черкащенко