Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року Справа № 10/5026/1425/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М. суддів:Коваленка В.М., Короткевича О. Є.(доповідач у справі),розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"на постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 року господарського суду Черкаської області від 15.08.2013 рокуу справі№ 10/5026/1425/2011за заявою боржникаФізичної особи-підприємця ОСОБА_5пробанкрутствоза участю представників сторін: від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Костюк К.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.08.2013 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства банкрута, провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 року (головуючий: Доманська Л. М., судді: Гарник Л. Л., Разіна Т. І.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.08.2013 року залишено беззмін.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" не погодилось з рішенням суду та звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.08.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 року з посиланням на те, що рішення судів є необґрунтованими та винесеними з порушенням вимог законодавства.

Вищий господарський суд України ухвалою прийняв касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.08.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 року у справі №10/5026/1425/2011 до провадження та призначив касаційну скаргу до розгляду.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції визнано відсутніми підстави для задоволення апеляційної скарги на рішення суду від 15.08.2013 року.

В апеляцій скарзі скаржник зазначає, що під час видачі кредитних коштів ОСОБА_5 було надано в заставу банку товари в обороті, а саме мінеральні добрива. Однак в ході ліквідаційної процедури вказане майно не було знайдено арбітражним керуючим та не проведено заходи щодо його розшуку. Також в скарзі зазначено, що в провадженні Уманського міськрайоного суду перебуває кримінальна справа щодо протиправних дій ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які направлені на шахрайські дії щодо заволодіння коштами банку, які були надані на підставі кредитної угоди, на підставі якої у банку виникли кредиторські вимоги до боржника.

Однак судом апеляційної інстанції залишаючи без задоволення апеляційну скаргу банку не надано належної оцінки зазначеним доводам, що призвело до прийняття незаконного та передчасного рішення.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

За змістом пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України держава забезпечує особам право на апеляційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Право сторін брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу передбачено і ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з приписами статті 1119 ГПК України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі на підставі статті 1117 ГПК України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятий у справі судовий акт не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 року у справі № 10/5026/1425/2011 скасувати та передати справу на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий Б. М. Поляков

Судді В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич