Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року Справа № 910/11840/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В.суддівДемидової А.М. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 24.07.2014у справі господарського суду№ 910/11840/13 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"доПублічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод"простягнення 30 748 468, 83 грн.за участю представників сторін:

від позивача - Рєзников В.І.

від відповідача - Полозов К.П.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод" про стягнення 30 748 468,83 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2014 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Позивач), стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод" (Відповідач) на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" 30 000 000 грн. основного боргу за кредитом, 714 657,60 грн. - несплачених відсотків за користування кредитом, 31 397,28 грн. - пені за прострочення повернення кредиту, 2 414,95 грн. - пені за прострочення сплати процентів, судового збору в розмірі - 68 820грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 у справі № 910/11840/13 скасовано рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2014 у справі № 910/11840/13 та прийнято нове рішення, яким в позові ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 та залишити рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2014 у справі № 910/11840/13 без змін.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 1049, 1050 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 28.12.2007 між Закритим акціонерним товариством "Банк НРБ", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (банк) та Відкритим акціонерним товариством "Київський ювелірний завод", яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Київський ювелірний завод" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 235-Н/07, з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України та на підставі додаткових угод до договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до цього договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору ліміт кредитної лінії складає: з дати підписання цього договору і по 27.08.2013 включно - 30 000 000,00 грн.; з 28.08.2013 і по 27.09.2013 у включно - 24 000 000,00 грн.; з 28.09.2013 і по 25.10.2013 включно - 18 000 000,00 грн.; з 26.10.2013 і по 27.11.2013 включно - 12 000 000,00 грн.; з 28.11.2013 і по 27.12.2013 включно - 6 000 000,00 грн.

Згідно з пунктами 1.3., 1.4. договору розмір процентів за користування кредитом складає 18% (вісімнадцять відсотків) річних. Останній день дії кредитної лінії - 27.12.2013.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що належне виконання позичальником зобов'язань по цьому договору забезпечується: заставою товарів в обороті, а саме: ювелірні вироби балансовою вартістю 28 000 000,00 грн., що належать позичальнику на праві власності; іпотекою нерухомого майна, яким є нежилі приміщення (в літ А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 20, що належать позичальнику на праві власності, заставною вартістю 33 999 588,00 грн.

Пунктами 6.3, 6.6 договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в останній робочий день поточного місяця за фактичну кількість днів у періоді і фактичну кількість днів у році по останній календарний день місяця включно. Проценти, нараховані за місяць відповідно до пунктів 6.1 - 6.5 цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше перших 3 робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Між сторонами укладалися додаткові угоди, в яких встановлювалася сума кредиту та строк його повернення.

На виконання умов договору банк надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 1803181 від 28.12.2007 на суму 30 000 000,00 грн. та меморіальними ордерами.

Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" надіслав на адресу Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод" повідомлення - вимогу за вих. № 3328/5/28-2 від 03.06.2013 про дострокове повернення всієї суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 235-Н/07 від 28.12.2007 в строк не пізніше 90 календарних днів з дня отримання даного повідомлення, у зв'язку з не поверненням Відповідачем отриманого згідно з додатковою угодою від 23.05.2012 № 20 кредиту в розмірі 3 000 000,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача 30 000 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 714 657,60 грн. заборгованості по процентах, 31 397,28 грн. - пені за прострочення повернення заборгованості по кредиту, 2 414,95 грн. - пені за прострочення повернення заборгованості по процентах.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, посилається на норми статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Оскільки Відповідачем не повернуто кредит, судом першої інстанції задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії", присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод" 30 000 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 714 657,60 грн. заборгованості по процентах, 31 397,28 грн. - пені за прострочення повернення заборгованості по кредиту, 2 414,95 грн. - пені за прострочення повернення заборгованості по процентах..

Суд апеляційної інстанції скасував рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2014 у справі № 910/11840/13 та прийняв нове рішення, яким відмовив Позивачу в задоволенні позовних вимог.

Постанова мотивована тим, що станом на 19.06.2013 права Позивача порушені не були, оскільки згідно з договором Відповідач мав 90 календарних днів на самостійне погашення заборгованості.

Відповідно до пункту 8.4 договору у разі, якщо банк використовує своє право вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, то він зобов'язаний в письмовій формі повідомити про це позичальника. В такому повідомленні банк зазначає повну суму заборгованості. Позичальник, у разі отримання від банку письмової вимоги про дострокове повернення повної суми заборгованості, зобов'язаний здійснити усі платежі на користь банку в строк не пізніше 90 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що 04.06.2013 ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" на адресу ПАТ "Київський ювелірний завод" направлено повідомлення-вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості № 3328/5/28-2 від 03.06.2013. Вказаний лист отримано Відповідачем 16.06.2013.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог апеляційний господарський суд зазначає, що позичальник зобов'язаний здійснити усі платежі на користь банку в строк не пізніше 90 календарних днів з дня отримання такого повідомлення, тобто з 16.06.2013. З позовом до суду ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" звернулося 19.06.2013.

Разом з тим, станом на 19.06.2013 права Позивача з боку Відповідача порушені не були.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції, в порушення норм статті 1 Господарського процесуального кодексу України, позбавлено Позивача права на захист.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу статті 1049 даного Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Пунктом 8.2 договору банк має право ініціювати розірвання цього договору, що оформлюється відповідною угодою та/або вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за договором, а також інші права, передбачені законодавством України та/або цим договором або договорами забезпечення, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 8.4 договору у разі, якщо банк використовує своє право щодо вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, то він зобов'язаний в письмовій формі повідомити про це позичальника. В такому повідомленні банк зазначає повну суму заборгованості. Позичальник, у разі отримання від банку письмової вимоги про дострокове повернення повної суми заборгованості, зобов'язаний здійснити усі платежі на користь банку в строк не пізніше 90 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Оскільки Відповідачем отримано вимогу про дострокове повернення кредиту 16.06.2013, висновок суду апеляційної інстанції про відсутнє порушене право ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на дату звернення з позовом (19.06.2013) є правомірним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості за кредитом є поданими передчасно.

З огляду на те, що вказані обставини були досліджені судом апеляційної інстанції належним чином та їм була надана правова оцінка, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає порушень норм матеріального та процесуального права, відхиляє доводи, викладені в касаційній скарзі, та вважає, що відсутні підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 у справі № 910/11840/13.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 у справі № 910/11840/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Кот О.В.

Судді Демидова А.М.

Саранюк В.І.