Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року Справа № 46/582

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.суддів:Кролевець О.А., Попікової О.В. (доповідач у справі)за участю представників: від позивачаСобакарьов І.В. - директор від відповідача 1 від відповідача 2Кантемір В.І. дов. від 23.05.2014р. не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києвіна ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р.у справі№46/582 господарського суду міста Києваза позовомПриватного підприємства "Монада"доПідрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у місті Києві Головного управління державної казначейської служби України у місті Києвіпростягнення 277 868,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2014р. (суддя Морозов С.М.) у справі № 46/582 скаргу Приватного підприємства "Монада" на дії Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві задоволено частково, визнано дії Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві щодо відмови в виконанні постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2011р. №46/582 незаконними, зобов'язано Головне управління державної казначейської служби України у місті Києві здійснити виконавчі дії, передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011р. №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", щодо виконання Постанови Київського апеляційного господарського суду №46/582 від 25.08.2011р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. (головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.05.2014р. повернуто скаржнику на підставі п. 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала апеляційного суду обґрунтована пропуском встановленого законом процесуального строку для подання апеляційної скарги за відсутністю клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р., Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати справу для розгляду до Київського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 93 та п. 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу. При цьому скаржник наголошує на неправомірності повернення судом апеляційної скарги, оскільки ним своєчасно подано апеляційну скаргу у строк, визначений Господарським процесуальним кодексом.

Від позивача надійшли пояснення на касаційну скаргу, у яких він просив залишити без змін оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції з мотивів, у ній викладених.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача 1 підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи представників позивача та відповідача 1, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві повернуто заявникові без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником пропущено п'ятиденний строк, протягом якого можливе подання апеляційної скарги та не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Касаційна інстанція погоджується з висновком апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Пунктом 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

З відмітки на зворотному боці оригіналу ухвали господарського суду від 20.05.2014р. вбачається, що її копії були отримані сторонами справі 26.05.2014р. Вказані обставини є підставою для відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги у відповідності до норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, заявник звернувся з апеляційною скаргою 30.05.2014р., тобто з пропуском встановленого законом строку для її подання.

Разом з тим, відповідач не заявив клопотання про відновлення порушеного строку на подання апеляційної скарги, натомість наголосив на тому, що оскаржувана ухвала ним отримана 26.05.2014р., а тому п'ятиденний строк на її оскарження відраховується саме з цієї дати.

Доводи відповідача щодо строків оскарження ухвали є помилковими, оскільки норми статті 93 Господарського процесуального кодексу України встановлюють можливість відліку процесуальних строків саме від дати оголошення ухвали.

Пунктом 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Отже, оскільки заявником подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку за відсутності відповідного клопотання про поновлення такого строку, апеляційний господарський суд правомірно повернув апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. у справі № 46/582 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова