Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 року Справа № 29/75/2011(18/78)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013у справі№ 29/75/2011 (18/78)господарського судуЛуганської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доУправління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської радипростягнення 62 917 грн.

за участю представників від: позивача не з"явилися, повідомлені належним чиномвідповідача не з"явилися, повідомлені належним чином

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (Позивач) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради (Відповідач) про стягнення вартості поліпшень орендованого майна на суму 100 889 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 62 197,40 грн.

Справа судовими інстанціями господарської юрисдикції розглядалася неодноразово.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 21.01.2013 у справі № 29/75/2011 (18/78), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2013, частково задоволено позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 100 889 грн. основного боргу. В частині стягнення інфляційної складової на суму 62 197,40 грн. відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2013 скасовані рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів в частині відмови в позові. В цій частині справу направлено на новий розгляд.

За результатами нового розгляду справи Господарський суд Луганської області рішенням від 04.09.2013, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013, частково стягнув інфляційні втрати, а саме на суму 2 738,47 грн. Щодо стягнення інфляції у розмірі 59 458,93 грн. суди обох інстанцій відмовили.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України змінити рішення Господарського суду Луганської області від 04.09.2013, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 у справі № 29/75/2011 (18/78) в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційної складової боргу на суму 59 458,93 грн., стягнути з Управління економіки та власності виконкому Краснодонської міської ради на користь ФОП ОСОБА_4 суму інфляційних втрат у розмірі 59 458,93 грн.

В касаційній скарзі заявник посилається на приписи статті 625 Цивільного кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення грошового зобов"язання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, за договором оренди комунального майна № 13 від 02.01.2003 Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства № 1 (Орендодавець), повноваження якого делеговані Управлінню економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради, передало Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 (Орендар) в орендне користування нежитлове приміщення площею 314 кв.м., що розташоване в місті Краснодоні Луганської області,проспект Молодої Гвардії, 3-А.

Відповідно до статей 629, 759, 773, 778, умов договору оренди № 13 від 02.01.2003 судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 про стягнення з Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодонської міської ради вартості поліпшень орендованого майна в результаті його капітального ремонту та реконструкції на суму 100 889,80 грн. В цій частині судові рішення залишені в силі постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2013 у справі № 29/75/2011(18/78).

Щодо стягнення інфляційної складової боргу колегія суддів вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає застосування індексу інфляції у разі прострочення грошового зобов"язання.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов"язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів.

Взаємовідносини між Позивачем і Відповідачем регламентуються договором оренди комунального майна № 13 від 02.01.2003, за умовами якого грошовим зобов"язанням є оплата Орендарем орендної плати, а стягнута судом вартість поліпшень орендованого майна в результаті його капітального ремонту та реконструкції відноситься до відшкодування витрат Позивача і не є грошовим зобов"язанням за договором оренди (з визначенням певної суми і строками її оплати).

Тому, такі відшкодування не можуть бути грошовими зобов"язаннями в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

За час розгляду даної справи Верховний Суд України змінив правову позицію щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яку виклав в постанові від 15.10.2013 по справі № 5011-42/13539-2012, а як зазначено в статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах є обов"язковими для всіх судів України.

Разом з тим, враховуючи, що рішення Господарського суду Луганської області від 04.09.2013 у справі № 29/75/2011 (18/78), залишене в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 прийняте до зміни Верховним Судом України судової практики, суд касаційної інстанції не має правових підстав для зміни чи скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 по даній справі.

Касаційна скарга ФОП ОСОБА_4 залишається без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 у справі № 29/75/2011 (18/78) залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда