Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 908/3056/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скаргиТОВ "Шляхове будівництво "Альтком"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 15.09.2015 у справігосподарського суду Донецької області за позовомЗаступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, 11 окремого колійного загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військова частина Т0200доТОВ "Шляхове будівництво "Альтком"простягнення 90842, 20 грн. річних та 410051, 61 грн. інфляційних, в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 15.07.2015 господарського суду Донецької області позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 90842,20 грн. річних та 410051,61 грн. інфляційних, проведено розподіл судових витрат.

Постановою від 15.09.2015 Донецького апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач-2 подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення. а судові рішення - без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням від 08.04.2014 господарського суду Донецької області у справі №905/6427/13 з ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" на користь 11 окремого колійного загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини Т0200 стягнуто 1261697,29 грн. основного боргу за контрактом субпідряду № 39/08-11.

Судове рішення, залишено без змін постановою від 28.05.2014 Донецького апеляційного господарського суду та постановою від 17.02.2014 Вищого господарського суду України, тобто, набрало законної сили.

При розгляді зазначеної вище справи судами встановлено, що кінцевий термін сплати грошових коштів в сумі 1261697,29 грн. з урахуванням строків поштового перебігу та приписів ст. 530 ЦК України наступив 27.10.2012.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення Заступника військового прокурора Львівського гарнізону з позовом у даній справі про стягнення інфляційних та річних за період прострочення сплати зазначеної вище заборгованості.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати індексу інфляції та процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З врахуванням зазначеного вище, приписів ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 530, 625 ЦК України, суди попередніх інстанцій, перевіривши періоди прострочення та розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних та річних, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Посилання скаржника на розгляд справи місцевим господарським судом за відсутності його представника, що на його думку, є підставою для скасування судового рішення, правомірно визнано судом апеляційної інстанції безпідставним, оскільки на виконання Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1290/14 від 12.09.2014 інформація про час та місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

При цьому розгляд справи неодноразово відкладався, суд вчиняв дії щодо встановлення фактичного місцезнаходження відповідача, матеріали справи свідчать про отримання ухвали від 10.06.2015 господарського суду Донецької області про відкладення розгляду справи на 02.07.2015 представником відповідача, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з цією ухвалою, яке наявне в матеріалах справи.

Ухвалою від 02.07.2015 господарського суду Донецької області розгляд справи знову відкладено на 15.07.2015 з метою направлення кореспонденції суду на нову адресу відповідача. І лише 15.07.2015 з урахування строку, встановленого статтею 69 ГПК для вирішення спору, господарським судом було винесено рішення.

Апеляційним господарським судом взято до уваги і те, що ухвала про порушення провадження у справі була надіслана відповідачу господарським судом згідно з поштовими реквізитами, які були надані відповідачем, ухвали суду від 10.06.2015 та від 02.07.2015 про відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача, зазначену у довідці Державної служби статистики, та отримані його представником, що свідчить про обізнаність відповідача про час та місце судового засідання.

На підставі викладеного судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 15.09.2015 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 908/3056/15 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.