Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.05.2019 року у справі №917/2096/13
Постанова ВГСУ від 22.12.2015 року у справі №917/2096/13
Постанова ВГСУ від 27.01.2015 року у справі №917/2096/13
Постанова ВГСУ від 02.09.2014 року у справі №917/2096/13
Постанова ВГСУ від 02.09.2014 року у справі №917/2096/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року Справа № 917/2096/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача), Катеринчук Л.Й., Короткевича О.Є.,за участю представників:

ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_5 (дов. від 23.05.2014),

ТОВ "Тахтаївський граніт" - Овчаренка М.О. (дов. від 14.05.2014),

розпорядника майна Пічугіна І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від

11.06.2014 в частині кредиторських вимог ОСОБА_9

та ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.04.2014

у справі № 917/2096/13 господарського суду Полтавської області

за заявою Приватного підприємства "Акватол"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.04.2014р. (суддя Ореховська О.О.) затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт", зокрема ОСОБА_10 в сумі 5001147,00грн., в тому числі: 5000000,00 грн. - заявлені вимоги (четверта черга); 1147,00 грн. - судовий збір (перша черга).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 (колегія суддів у складі: Білоусова Я.О. - головуючий, Пуль О.А., Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу ТОВ "Тахтаївський граніт" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.04.14 в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Тахтаївський граніт" кредиторських вимог ФОП ОСОБА_14 в сумі 301147,00 грн., з яких 300000,00 грн. заявлені вимоги, 1147,00 грн. судовий збір, скасовано.

В касаційній скарзі ТОВ "Тахтаївський граніт" просить вищевказану постанову суду апеляційної інстанції від 11.06.2014 та ухвалу суду першої інстанції від 18.04.2014 про визнання кредиторських вимог ОСОБА_10 скасувати, прийняти нове рішення, яким виключити вимоги ОСОБА_10 з реєстру вимог кредиторів боржника. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 43, 79 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів, розглянувши доводи касаційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляну на наступне.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.11.2013 порушено провадження у справі про банкрутство боржника - ТОВ "Тахтаївський граніт".

В газеті "Голос України" № 230 (5730) від 05.12.2013 розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Тахтаївський граніт".

В межах строку, визначеного ст. 23 Закону, до господарського суду надійшла заява ОСОБА_10 про грошові вимоги до боржника у розмірі 5000000,00 грн.

Місцевий господарський суд, затверджуючи реєстр вимог кредиторів, до якого включив вимоги ОСОБА_10 в повному обсязі, виходив з того, що кредиторські вимоги є документально і нормативно обґрунтованими, оскільки ґрунтуються на рішення третейського суду, створеного для конкретного спору від 17.12.2012.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції в частині визнання вимог ОСОБА_10 ТОВ "Тахтаївський граніт" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило "скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.04.2014 по справі № 917/2096/13 про затвердження реєстру вимог кредиторів та прийняти нове рішення, яким зупинити провадження у справі № 917/2096/13 до вирішення по суті справи № 207/514-14-ц (провадження № 6/207/8/14) за позовом ТОВ "Тахтаївський граніт" до ФОП ОСОБА_10 про скасування рішення третейського суду. Крім того, ТОВ "Тахтаївський граніт" подало клопотання про зупинення провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України до вирішення по суті справи про скасування рішення третейського суду.

Харківський апеляційний господарський суд, переглянувши справу в апеляційному порядку дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та зупинення провадження у справі, оскільки Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обмежені строки судової процедури розпорядження майном, а рішення третейського суду на даний час є чинним.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у справі і додатково поданими доказами. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Проте, суд апеляційної інстанції, в порушення приписів ст. 101 ГПК України, обмежився лише розглядом клопотання про зупинення провадження у справі про банкрутство. При цьому, фактично ухилився від виконання наданих повноважень щодо перегляду оскарженого судового акту по суті, не перевірив та не надав належної правової оцінки доводам та вимогам апеляційної скарги щодо поданих кредиторських вимог по суті, не з`ясував їх характер, підстави та момент виникнення, не надав оцінки письмовим доказам, що були подані кредиторами в підтвердження грошових вимог до боржника та запереченням боржника.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з приписами п. 3 ст. 111-9 ГПК України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.14 прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню в частині кредиторських вимог ОСОБА_10, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд в зазначеній частині.

Під час нового апеляційного розгляду справи, суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперечення сторін, а також перевірити, чи є боржника гірничим підприємством та чи розповсюджуються на нього положення п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким встановлено, що справи про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовугледобувні підприємства), у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, не порушуються з дня набрання чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 01.01.2015 року.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 по справі № 917/2096/14 в частині кредиторських вимог ОСОБА_10 скасувати.

Справу в частині кредиторських вимог ОСОБА_10 направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Короткевич О.Є.