Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 904/830/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого (доповідач), Алєєвої І.В. Кравчука Г.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2016у справі№904/830/13-г Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомСуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4до1. Криворізької міської ради 2. Виконавчого комітету Криворізької міської радитреті особи: 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "173 квартал" 2. Управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської областіпроскасування рішень, розірвання договору та зобов'язання розглянути заяву У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: ОСОБА_5 (представник за дов. від 15.05.2012);

від відповідача №1: Щербаченко А.В. (представник за дов. б/н, б/д);

від відповідача №2: Щербаченко А.В. (представник за дов. б/н, б/д);

від третьої особи №1: Примєрова С.І. (представник за дов. від 27.02.2017);

від третьої особи №2: не з'явилися;

В С Т А Н О В И В:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 (позивач, скаржник, підприємець) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради (відповідач-1) та виконавчого комітету Криворізької міської ради (відповідач-2), третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариства з обмеженою відповідальністю "173 квартал" про, з урахуванням уточнень, прийнятих до розгляду судом:

- визнання рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 22.04.2009 року № 3196 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_1" таким, що порушує права власника об'єкту нерухомості, розташованого по АДРЕСА_1, та порушує права переможця місцевого архітектурного конкурсу в одній особі - ОСОБА_4;

- визнання рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 22.04.2009 року № 3196 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_1" незаконним та скасування його;

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2015, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2016, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення та постанову у справі скасувати і скерувати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Зокрема скаржник зазначає, що судами в порушення ст.41 Господарського процесуального кодексу України без проведення експертизи у справі та за відсутності відповідних знань зроблено помилковий висновок щодо того, що земельні ділянки, які були погоджені для вилучення Скаржнику розміром 882,50 м.кв. під розміщення зупинки громадського транспорту « 173 квартал» та торгового комплексу по АДРЕСА_1 та земельні ділянки, які було виділено Товариству з обмеженою відповідальністю « 173 квартал», згідно рішення Криворізької міської ради №3196 від 22.04.2009 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_1, вилучення, розірвання договорів оренди та надання їх в оренду для розміщення торгівельного комплексу із зупинкою громадського транспорту « 173 квартал» розміром 754 м.кв для розміщення торговельного комплексу із зупинкою громадського транспорту « 173 квартал» по АДРЕСА_1 не є тотожними, а лише межують, оскільки такий висновок можна було зробити лише за наявності спеціальних знань та проведенням відповідної експертизи для встановлення меж земельних ділянок.

Відтак без проведення відповідної експертизи скаржник вважає помилковими і висновки судів щодо правомірності оскаржуваного рішення від 22.04.09 №3196.

Від відповідачів отримано відзив на касаційну скаргу, у якому останні просять у задоволенні скарги відмовити, а оскаржувані судові акти залишити в силі з підстав законності та обґрунтованості.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржених судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Судами при розгляді даного спору встановлено, що рішенням конкурсної комісії від 11.12.2003 року позивача було визнано переможцем місцевого архітектурного конкурсу на забудову території по АДРЕСА_1.

Актом вибору ділянки під будівництво від 07.07.2005 року позивачу було відведено земельну ділянку для розміщення торговельного комплексу із зупиночним павільйоном.

Розглянувши заяву позивача від 22.08.2005 року щодо попереднього погодження місця розташування торговельного комплексу з зупинкою громадського транспорту, міською радою винесено рішення від 28.09.2005 року №3536, яким суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 було відмовлено у попередньому погодженні місця розташування торговельного комплексу з зупинкою громадського транспорту « 173 квартал» на АДРЕСА_1 на період проектування.

Зазначене рішення міської ради було оскаржене позивачем до суду. Постановою від 04.06.2008 року у справі № А32/496-06 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд задовольнив позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 Визнав протиправним та скасував рішення Криворізької міської ради від 28.09.2005 року №3536, зобов'язавши Криворізьку міську раду розглянути заяву суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 від 22.08.2005 року про попереднє погодження місця розташування торговельного комплексу з зупинкою громадського транспорту в Жовтневому районі м. Кривого Рогу по АДРЕСА_1, 36-а/1 на період проектування.

З метою подальшого врегулювання земельних відносин, на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2008 року, розглянувши звернення суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 від 22.08.2005 року № 039, враховуючи наявність об'єкта нерухомості на земельній ділянці, рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2009 року № 3342 скасовано рішення міської ради від 28.09.2005 року № 3536 "Про відмову у попередньому погодженні місця розташування торговельного комплексу із зупинкою громадського транспорту "173 квартал" на АДРЕСА_1 на період проектування" та запропоновано суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 звернутися до міської ради із заявою та необхідними документами, згідно з чинним законодавством, про надання дозволу на складання проекту землеустрою на АДРЕСА_1.

Рішенням від 27.03.2013 року № 1859 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_4" Криворізька міська рада, розглянувши звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 22.08.2005 року №039, від 20.08.2008 року №011, від 09.10.2012 року №9237/17 вирішила відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 в попередньому погодженні місця розташування торговельного ком плексу із зупинкою громадського транспорту в Жовтневому районі м. Кривого Рогу на АДРЕСА_1, 36А/1 на період проектування, у зв'язку з відсутні стю документів, передбачених чинним законодавством України; та рекомендувати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 звернутися до міської ради з необхідними документами, передбаченими чинним законодавством України, та заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою на АДРЕСА_1.

За результатами розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Криворізької міської ради постановою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.05.2015 року у справі № 210/9168/13-а ОСОБА_4 у задоволенні адміністративного позову про визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради від 27.03.2013 року № 1859 "Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_4", зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними відмовлено.

Згідно рішення Криворізької міської ради від 22.04.2009 року № 3196 товариству з обмеженою відповідальністю "173 квартал" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розміщення торговельного комплексу із зупинкою громадського транспорту "173 квартал" на АДРЕСА_1 в Жовтневому районі; вирішено надати товариству з обмеженою відповідальністю " 173 квартал" в оренду терміном на три роки земельні ділянки житлової та громадської забудови загальною площею 0,0754 га для розміщення торговельного комплексу із зупинкою громадського транспорту "173 квартал" на АДРЕСА_1 в Жовтневому районі, в тому числі:

- 0,0316 га за рахунок земель, вилучених із землекористування управління житлово-комунального господарства виконкому міської ради, приватних підприємців ОСОБА_8, ОСОБА_9, громадян ОСОБА_10 та ОСОБА_11;

- 0,0438 га за рахунок земель товариства з обмеженою відповідальністю "Медснаб" згідно з доданою схемою.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Предметом даного судового розгляду є вимога позивача про визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 22.04.2009 року № 3196 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_1" як такого, що порушує права власника об'єкту нерухомості, розташованого по АДРЕСА_1, та порушує права переможця місцевого архітектурного конкурсу в одній особі - ОСОБА_4

Підставою цих вимог позивачем визначено те, що на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 мав переважне право на укладення договору оренди цієї земельної ділянки і що за наявності рішення суду про зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про погодження виділення земельної ділянки, міська рада не мала права приймати рішення від 22.04.2009 року № 3196.

Упродовж усього розгляду даного спору позивач наголошував, що претендує на земельну ділянку 882,50 м.кв. в тому числі 154 м.кв. під розміщення зупинки громадського транспорту « 173 квартал» та 184 м.кв. під розміщення торгівельного комплексу, яка використовується ЗАТ «Кривбасрудбуд», а також 12,50 м.кв., яка використовується ПП ОСОБА_8, згідно договору оренди за №2338 від 12.03.2003р. і 532 м.кв. землі міста.

Позивач наголошував на тому, що рішення Криворізької міської ради від 22.04.2009 року №3196 порушує його право власника 5/10 частин торговельно-зупиночного комплексу "173 квартал" щодо оформлення договору оренди. Підприємець зазначав, що Криворізька міська рада рішенням від 22.04.2009 року №3196 затвердила проект землеустрою товариству з обмеженою відповідальністю "173 квартал", надавши останньому 438 кв.м. за рахунок земель товариства з обмеженою відповідальністю "Медснаб". Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 наголошував, що оскільки він придбав частину будівлі, яка раніше перебувала у власності товариства з обмеженою відповідальністю "Медснаб", то до нього переходить право оренди земельної ділянки, яку орендувало товариство з обмеженою відповідальністю "Медснаб".

Обґрунтовуючи оскаржувану постанову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що до земельних ділянок, які передані товариству з обмеженою відповідальністю "173 квартал" в оренду згідно рішення Криворізької міської ради від 22.04.2009 року №3196, не входить земельна ділянка, розташована під нежитловим приміщенням, яке належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4, з огляду на що суд дійшов висновку, що рішення міської ради від 22.04.2009 року №3196 не порушує права суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, як власника розташованого по АДРЕСА_1, 36а об'єкту нерухомості .

Проте такі висновки судова колегія Вищого господарського суду України визнає передчасними, позаяк визначення на основі землевпорядної документації, розташування, межі та віднесення певної ділянки до тієї або іншої, потребує спеціальних знань відповідного експерта, а відтак виходить за межі компетенції господарського суду.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. При цьому згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідно до статті 1 Закон України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що судова експертиза призначається саме у разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, в тому числі і висновки суду, який взяв на себе не властиві йому функції такого експерта.

Враховуючи наведене, колегія вважає, що апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були порушені норми процесуального права, що в свою чергу призвело до прийняття неправильного рішення, та є підставою для скасування оскаржуваної постанови із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції .

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 у справі №904/830/13-г скасувати.

Справу направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: І.В. Алєєва

Г.А. Кравчук