Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2014 р. м. Київ К/800/45594/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 березня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року

у справі № 2а/1121/20/12

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області

третя особа Пансіонат «Славутич» філії Закритого акціонерного товариства «Кіровоградтурист» Закритого акціонерного товариства «УКРПРОФТУР»

про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області (далі - Управління), третя особа: Пансіонат «Славутич» філії Закритого акціонерного товариства «Кіровоградтурист» Закритого акціонерного товариства «УКРПРОФТУР» (далі - Пансіонат «Славутич»), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.03.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012, у позові відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_2 оскаржив їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 02.02.2011 ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, долучивши до заяви передбачені пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1 (далі - Порядок №22-1) документи, у тому числі довідку про заробіток для обчислення пенсії від 09.02.2011, видану Пансіонатом «Славутич».

Відповідно до протоколу від 15.02.2011 №934 позивачу була призначена пенсія за віком з 02.02.2011 в розмірі 1 281,70 грн., яка була розрахована з урахуванням заробітної плати за період з січня 1984 року по грудень 1989 року.

Під час перевірки видачі довідки про заробіток позивача для нарахування пенсії було установлено, що особові рахунки, на підставі яких повинна видаватись така довідка, на підприємстві (Пансіонат «Славутич») за 1984-1989 роки відсутні, а відомості, внесені до вказаної довідки, взято з машинограм машино-рахувальної станції. Дані машинограм містять види нарахувань, утримань у закодованому вигляді та на них відсутні підписи керівника, бухгалтера та печатка підприємства.

У той же час, судом першої інстанції установлено, що особові рахунки, платіжні відомості чи інші документи про нараховану та виплачену позивачу заробітну плату у Пансіонату «Славутич» за 1984-1989 роки відсутні.

Відповідно до розпорядження від 21.04.2011 №139845 позивачу здійснено перерахунок пенсії, під час якого заробіток за період з січня 1984 року по грудень 1989 року не враховувався. Розмір пенсії склав 795,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що надана позивачем довідка про заробіток для нарахування пенсії не відповідає вимогам, передбаченим Порядком №22-1, а її дані не підтверджені відповідними бухгалтерськими документами.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується зі вказаним висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до положень частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Відповідно до підпункту в) пункту 7 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додається, зокрема, довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу до 01.07.2000.

Пунктом 17 Порядку №22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Ураховуючи, що єдиними документами про розміри заробітної плати позивача є машинограми машино-рахувальної станції, факт закодованості в них видів нарахувань і утримань не може бути підставою для визнання цих носіїв інформації недійсними, суд касаційної інстанції дійшов висновку про безпідставність висновків судів попередніх інстанцій щодо неможливості врахування зазначених у довідці даних для призначення пенсії позивача.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги підтверджуються вище переліченими нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим наявні підстави для її задоволення та скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 березня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року в цій справі скасувати, задовольнивши позов.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області щодо відмови ОСОБА_2 у врахуванні заробітної плати для обчислення пенсії з обраних ним 60 календарних місяців страхового стажу підряд за період з січня 1984 року по грудень 1989 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з часу звернення про призначення пенсії із врахуванням заробітної плати для обчислення пенсії з обраних ним 60 календарних місяців страхового стажу підряд за період з січня 1984 року по грудень 1989 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 КАС України.