Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2016 року м. Київ К/800/16096/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Шевчук П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року

у справі № 2а-5015/11/1370 (№ 70034/11/9104)

за позовом Приватного підприємства «Інвеставангард»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова

про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Інвеставангард» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова (далі - відповідач) про визнання протиправними дій ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо оформлення довідки від 21 квітня 2011 року № 624/15-2/37398183 та констатації у ній факту неправомірної діяльності ПП «Інвеставангард» (вчинення підприємством нікчемних правочинів).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року позов був задоволений. Визнано протиправними дії ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо оформлення довідки від 21 квітня 2011 року № 624/15-2/37398183 та констатації у ній факту неправомірної діяльності ПП «Інвеставангард» (вчинення підприємством нікчемних правочинів).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Франківському районі м. Львова був здійснений аналіз діяльності ПП «Інвеставангард», за результатами якого складена довідка від 21 квітня 2011 року № 624/15-2/37398183 «Про проведення аналізу діяльності ПП «Інвеставангард» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року».

Аналіз був проведений на підставі даних АІС ПРР, АРМ «Бест Звіт» ДПІ у Франківському районі м. Львова, інформаційно-аналітичних довідок та іншої податкової інформації, наявної у ДПІ у Франківському районі м. Львова станом на момент реєстрації довідки перевірки.

У висновках довідки було вказано, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено відсутність у ПП «Інвеставангард» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Оскільки у ПП «Інвеставангард» відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Враховуючи те, що у ПП «Інвеставангард» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічних персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, то відповідно до частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України зазначені угоди мають ознаки нікчемності.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії податкового органу по проведенню аналізу діяльності позивача, за результатами якого складена довідка від 21 квітня 2011 року №624/15-2/37398183, є протиправними, оскільки податковий орган не проводив документальної перевірки підприємства у порядку та у спосіб, що передбачені статтями 75, 77-79, 86 Податкового кодексу України, з урахуванням того, що главою 7 «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби» Податкового кодексу України не передбачено іншого способу податкового контролю, аніж проведення перевірки платника податків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно відповідно до цього Кодексу та інших законів України, інших нормативних актів.

Права органів державної податкової служби визначені у статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Реалізація органами державної податкової служби контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, у відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), здійснюється шляхом проведення перевірок платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацом 1 пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку (пункт 86.2 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Положеннями пунктів 86.3, 86.4 та 86.5 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, документальної невиїзної перевірки, фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом визначеного у кожному з цих підпунктів строку.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що складення органами державної податкової служби актів (довідок) здійснюється для оформлення результатів перевірок, здійснених цими органами у порядку та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, довідка від 21 квітня 2011 року № 624/15-2/37398183 «Про проведення аналізу діяльності ПП «Інвеставангард» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року» була складена ДПІ у Франківському районі м. Львова не за результатами проведеної податковим органом перевірки, а за наслідками здійсненого ДПІ у Франківському районі м. Львова аналізу діяльності ПП «Інвеставангард».

При цьому, суди обґрунтовано виходили з того, що главою 7 «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не передбачено іншого способу податкового контролю, аніж проведення перевірки платника податків.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що складення органом державної податкової служби довідки про результати аналізу діяльності платника податків з питань дотримання податкового законодавства не за наслідками проведеної перевірки (звірки) платника податків, а у спосіб інший, ніж визначено Податковим кодексом України, не передбачено, з огляду на що дії ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо оформлення довідки від 21 квітня 2011 року № 624/15-2/37398183 є протиправними.

Разом з цим, колегія суддів вказує, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні, шляхом викладення абзацу 2 резолютивної частини постанови Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року в наступній редакції: «Визнати протиправними дії ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо оформлення довідки від 21 квітня 2011 року № 624/15-2/37398183.».

В решті постанова Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року підлягають залишенню без змін.

Відповідно до частини 1 статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 225, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини постанови Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року в наступній редакції: «Визнати протиправними дії ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо оформлення довідки від 21 квітня 2011 року № 624/15-2/37398183.».

В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Л.І. БившеваСудді: І.Я. Олендер Т.М. Шипуліна