Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 року м. Київ справа № 800/450/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. -головуючий, судді Бухтіярова І.О., Маринчак Н.Є., Олендер І.Я., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.,

розглянув у судовому засіданні позов ОСОБА_1

до Верховної Ради України

та Вищої ради юстиції

про визнання бездіяльності протиправною.

Судове засідання проведено за участю представників учасників провадження:

позивача - не з'явилась,

відповідача (Верховної Ради України) - Лаптієва А.М.,

відповідача (Вищої ради юстиції) - Ліходій О.О.

За результатами розгляду позову Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з позовом, в якому просить: визнати неправомірною бездіяльність Вищої ради юстиції та Верховної Ради України, яка виявилася у нездійсненні своєчасного розгляду заяви позивача про відставку; визнати дії Вищої ради юстиції з прийняття рішення від 02.07.2015 № 115/0/15-15 та Верховної Ради України з прийняття постанови від 16.07.2015 № 634-VІІІ за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про відставку від 04.03.2014 такими, що мали бути вчинені у строк до 01.06.2014.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачами законодавчо установленого строку розгляду заяви судді Капацин Л.В. про відставку, поданої 04.03.2014, що призвело до призначення позивачеві довічного грошового утримання судді у відставці у меншому розмірі внаслідок подальших законодавчих змін.

Верховна Рада України проти позову заперечує з тих мотивів, що нею було розглянуто питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді упродовж розумного строку, а саме - протягом 10 днів з моменту надходження відповідного подання Вищої ради юстиції, та наголошує, що заявлені позовні вимоги не спрямовані на відновлення порушеного права позивача; у зв'язку з цим просить відмовити у задоволенні розглядуваного позову.

Вища рада юстиції також надала заперечення проти позову, в якому зазначає, що причиною зволікання у розгляді заяви ОСОБА_1 про звільнення її з посади суддів стало припинення повноважень членів Вищої ради юстиції відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону України від 08.04.2014 № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в України»; новий склад Вищої ради юстиції був сформований у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду юстиції» (з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.2.2015 № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд») протягом квітня-травня 2015 року; Вища рада юстиції набула повноважності 04.06.2015 та провела перше засідання у новому складі 09.06.2015, на якому було вирішено питання організаційного характеру діяльності цього органу. Рішення про внесення подання про звільнення позивача з посади судді було прийнято на засіданні Вищої ради юстиції 02.07.2015, тобто у місячний строк з моменту відновлення роботи цього органу, у зв'язку з чим Вищою радо юстиції не допущено протиправної бездіяльності щодо розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 Також відповідач наголошує, що дійсною причиною погіршення матеріального стану позивача внаслідок призначення їй довічного грошового утримання судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, а не у розмірі 80 відсотків, є зміни, що відбулися у законодавстві, а не власне дії (бездіяльність) Вищої ради юстиції. На підставі цього просить повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

У заяві від 13.12.2015 ОСОБА_1 просила Вищий адміністративний суд України про провести розгляд даної справи, призначеної на 22.12.2015, за її відсутності.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, надані сторонами у справі, на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти них, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог з урахуванням такого.

ОСОБА_1 з березня 1994 року по березень 2004 року працювала суддею Могилів-Подільського районного суду Вінницької області; з березня 2004 року перебувала на посаді судді Могилів-Подільського міськрайонного суду; Верховною Радою України 17.06.2004 обрана суддею цього суду безстроково.

04.03.2014 ОСОБА_1 подала до Вищої ради юстиції заяву про звільнення її з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку.

02.07.2015 Вища рада юстиції прийняла рішення № 115/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області. 16.07.2015 Верховна Рада України прийняла Постанову № 634-VIII, якою, зокрема, відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку звільнено з посади судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Капацин Л.В.

Відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України однією з підстав звільнення судді з посади органом, що його обрав або призначив, є подання суддею заяви про відставку.

Положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов'язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу, права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади. В Основному Законі України незалежність як складова конституційного статусу особи та її професійної діяльності визначена лише стосовно суддів і забезпечується, насамперед, особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади (пункт 27 частини першої статті 85, частини четверта, п'ята статті 126, частини третя, четверта статті 127, стаття 128, пункт 1 частини першої статті 131).

Згідно зі статтею 100 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI) суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Статтею 109 Закону № 2453-VI передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

Недотримання наведеного місячного строку для внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 у відставку Вища рада юстиції обґрунтовує неможливістю здійснення до червня 2015 року повноважень через формування складу Вищої ради юстиції України.

Так, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.04.2014 № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» припинено повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою. У зв'язку з цим Вища рада юстиції не здійснювала своїх повноважень у період з 11.04.2014 по 04.06.2015 до часу формування її нового складу з урахуванням змін, внесених, зокрема, до Закону України від 15.01.1998 № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстицію».

У місячний термін з моменту формування складу Вищою радою юстиції було розглянуто заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді та направлено до Верховної Ради України подання про її звільнення.

Таким чином, Вищою радою юстиції не було допущено протиправної бездіяльності під час розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 Фактичне припинення діяльності Вищої ради юстиції у зв'язку з формуванням її нового складу внаслідок змін у законодавстві, що регулює повноваження, організацію і порядок діяльності цього органу, є об'єктивною обставиною, що не може ставитися у провину відповідачеві і підлягає врахуванню при визначенні факту перевищення цим суб'єктом владних повноважень законодавчо установленого строку розгляду заяви позивача.

У даному випадку відсутність повноважної Вищої ради юстиції з 11.04.2014 по 04.06.2015 свідчить про відсутність протягом цього періоду суб'єкта бездіяльності - органу (посадової особи), який повинен був вчинити певні дії шляхом реалізації спеціально закріплених та зумовлених його статусом повноважень протягом певного строку.

Не було допущено протиправної бездіяльності й з боку Верховної Ради України.

Статтею 111 Закону № 2453-VI передбачено, що порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, встановлюється цим Законом та Регламентом Верховної Ради України. Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Розгляд питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з доповіді Голови Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції, який діє за його дорученням. Рішення про звільнення з посади судді приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється постановою Верховної Ради України. У разі неодержання кількості голосів народних депутатів України, передбачених частиною четвертою цієї статті, щодо звільнення з посади судді, обраного безстроково, проводиться повторне голосування. Повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 20 Закону України від 10.02.2010 № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України» до порядку денного сесії Верховної Ради України включаються позачергово без голосування питання про складання присяги, питання про призначення, обрання на посади, звільнення з посад.

Положеннями статті 216 цього ж Закону встановлено, що Верховна Рада України звільняє з посад суддів, обраних безстроково, відповідно до частини п'ятої статті 126 Конституції України.

Згідно з пунктом другим частини другої статті 88 Конституції України підготовку питань про звільнення з посад суддів Конституційного Суду України та суддів, обраних Верховною Радою України безстроково, до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України організовує Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

Порядок роботи Верховної Ради України визначений статтями 82, 83, 84 Конституції України. Відповідно до статті 83 Конституції України порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

Відповідно до статті 82 Конституції України Верховна Рада України працює сесійно. Під час сесій проводяться пленарні засідання Верховної Ради, засідання її комітетів та комісій. Верховна Рада на сесійний період визначає коло питань, які підлягають розгляду й вирішенню, складає порядок денний чергової сесії, визначає дні й тижні пленарних засідань, роботи комітетів та комісій, народних депутатів у виборчих округах, встановлює кількість і тривалість щоденних пленарних засідань парламенту тощо. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року, а завершуються відповідно не пізніш як за 45 та 10 днів до початку наступної сесії. Верховна Рада може прийняти постанову про зміну строків завершення сесії.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі рішення Вищої ради юстиції від 02.07.2014 № 115/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області у зв'язку з поданням заяви про відставку (яке фактично надійшло до апарату Верховної Ради України 06.07.2014) Верховна Рада України Постановою від 16.07.2015 № 634-VIII звільнила позивача з посади судді.

Таким чином, Верховна Рада України протягом розумного строку (а саме - протягом 10 днів) розглянула внесене Вищої радою юстиції подання про звільнення судді у відставку, а відтак відсутні підстави для висновку про допущення Верховною Радою України протиправної бездіяльності у розглядуваних правовідносинах.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання дій Вищої ради юстиції з прийняття рішення від 02.07.2015 № 115/0/15-15 та Верховної Ради України з прийняття постанови від 16.07.2015 № 634-VІІІ за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про відставку від 04.03.2014 такими, що мали бути вчинені у строк до 01.06.2014, є похідними від вимоги щодо визнання неправомірною бездіяльності відповідачів, яка виявилася у нездійсненні своєчасного розгляду заяви позивача про відставку.

З урахуванням викладеного даний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 160, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

У позові ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції та до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною відмовити.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова Н.Є. Маринчак І.Я. Олендер І.В. Приходько