Історія справи

Постанова ВАСУ від 22.10.2014 року у справі №2а/0570/8847/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/77946/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Сороки М.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги від 12 квітня 2012 року №27-12/749, -в с т а н о в и л а:Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги від 12 квітня 2012 року №27-12/749.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року позов задоволено частково.

Скасовано п. 2.1 вимоги Мар'їнської об'єднаної Державної фінансової інспекції

від 12 квітня 2012 року №27-12/749, відповідно до якої встановлено ненарахування та невиплата ОСОБА_4 державної пенсії за віком у розмірі шести мінімальних пенсій за віком за період

з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року в сумі 9909, 65 грн., що передбачено рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 22 вересня 2009 року по справі

№2а-1206-09/0533 та зобов'язано провести донарахування та виплатити ОСОБА_4 державну пенсію за віком в сумі 9909, 65 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції, яким залишено без змін рішення суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на IV квартал 2011 року, звернення першого заступника голови Правління Пенсійного фонду України від 29 листопада 2011 року, плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в Донецькій області на IV квартал 2011 року, плану контрольно-ревізійної роботи Мар'їнського МКРВ на IV квартал 2011 року з 05 грудня 2011 року по 28 лютого 2012 року проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області в частині правильності призначення пенсії, допомоги і компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обґрунтованості видачі документів, що слугували підставою для призначення пенсії, допомоги і компенсацій за період з 26 квітня 1986 року по 01 грудня 2011 року.

За результатами проведеної ревізії відповідачем складено акт від 05 березня 2012 року

№27-15/009, в якому зазначено про виявлені порушення щодо зайвого нарахування та виплати пенсії громадянам, а також ненарахування та невиплати пенсії окремим громадянам.

На підставі вищезазначеного акту ревізії відповідачем 12 квітня 2012 року винесено вимогу №27-12/749, якою позивача зобов'язано, зокрема, провести донарахування та виплатити ОСОБА_4 державну пенсію за віком в розмірі 9909, 65 грн., а також стягнути зайво виплачену пенсію на загальну суму 113694, 61 грн. з осіб, які отримали її безпідставно, провести претензійно-правову роботу щодо повернення зайво сплачених сум.

Не погоджуючись із винесеною відповідачем вимогою від 12 квітня 2012 року №27-15/009, позивач оскаржив її до суду.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржувана вимога про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсій, а також про стягнення надмірно виплачених сум пенсій є протиправною лише в частині зобов'язання здійснити донарахування та виплату ОСОБА_4 державної пенсії за віком.

З таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на таке.

Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 Указу Президента України від 09 грудня 2010 року №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворена Державна фінансова інспекція України шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Статтею 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 затверджений Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами

Відповідно до пункту 19 вищенаведеного Порядку якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції контролюючого органу (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи контролюючого органу невідкладно письмово повідомляють про це керівнику контролюючого органу чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

Згідно з пунктом 45 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Пунктом 46 вищезазначеного Порядку передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України

від 30 квітня 2002 року №8-2 управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).

Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Відповідно до пункту 3 вищезазначеного Положення основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема: призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати;

Пунктом 4 Положення про Пенсійний фонд України передбачено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах (далі - територіальні органи) щодо:

- здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством;

- призначення (перерахунку) і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці;

- забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством;

Також Пенсійний фонд України здійснює у межах своїх повноважень контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Таким чином, до повноважень Державної фінансової інспекції України належить здійснення контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Разом з тим, Пенсійний фонд України є контролюючим органом з питань призначення та перерахунку пенсії.

Відтак, у відповідача відсутні повноваження щодо заявлення вимоги про перерахунок пенсій, стягнення переплати пенсії, а також зобов'язання виплати пенсії.

Отже, суди дійшли помилкового висновку про наявність у відповідача повноважень на винесення вимоги, якою позивача зобов'язано провести донарахування та виплату державної пенсії, а також стягнути зайво виплачену пенсію.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на те, що судами при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішення допущені порушення норм матеріального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановлених у справі рішень та постановлення нового рішення у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги від 12 квітня 2012 року

№27-12/749 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати вимогу Мар'їнської об'єднаної Державної фінансової інспекції

від 12 квітня 2012 року №27-12/749.

Постанова оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: