Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2015 р. м. Київ К/800/4815/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Стрелець Т.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Градєкс»

до відповідача Державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Павлишиної Тетяни Яківни

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

6.12.2011р. до суду з позовом про визнання неправомірними дій державного реєстратора виконавчого комітету Нововолинської міської ради Павлишиної Т.Я. звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Градєкс» (далі Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що у травні 2011р. держреєстратором внесено запис про відсутність Товариства за місцем знаходження. Вважаючи такі дії протиправними, позивач просив задовольнити позов та зобов'язати відповідача скасувати вказаний запис.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013р., позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Нововолинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі ДПІ) звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 4.04.2011р. внесено зміни до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців що стосувались місцезнаходження Товариства, відповідно до яких місцезнаходженням позивача зазначено : Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Зелена, буд. 65.

12.04.2011р. ДПІ направила до виконавчого комітету Нововолинської міської ради повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, в якому зазначила, що відносно Товариства проводились заходи щодо встановлення його фактичного місцезнаходження, внаслідок яких встановлено, що позивач за адресою м. Нововолинськ, вул. Зелена, буд. 65 не знаходиться і встановити його фактичне місцезнаходження не вдалось.

20.05.2011р. держреєстратором внесено до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис №22 про відсутність Товариства за вищевказаною адресою.

На час вчинення оскаржуваних дій держреєстратора питання внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі регламентувались положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі Закон N755-IV).

Статтею 19 Закону N755-IV обумовлено, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Під час розгляду справи відповідачем надано докази того, що 13.04.2011р. державний реєстратор направив за адресою : м. Нововолинськ, вул. Зелена, буд. 65 рекомендованого листа з повідомленням щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Проте, 19.05.2011р. вказаний лист було повернуто поштовим відділенням з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Таким чином, здійснивши 20.05.2011р. запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор діяв у відповідності до приписів чинного на той час законодавства, виконуючи обов'язок, покладений на нього статтею 19 Законом N755-IV, та діючи при цьому в межах своїх повноважень, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.

Помилковими є посилання судів попередніх інстанцій на те, що юридична особа, у відповідності до частини 11 статті 19 Законом N755-IV, зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу і станом на 20.05.2011р. цей термін не сплинув, оскільки ці положення не скасовують обов'язок держреєстратора внести запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням за наслідками розгляду отриманого повідомлення податкової служби встановленого зразка.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 222,223,229,230,232,254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013р. скасувати.

Відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Градєкс».

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

Т.Г. Стрелець