Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2015 р. К/800/65486/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,

розглянувши у письмовому провадження касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року по справі № 2а-5042/09/1770 (13091/10/9104)

за позовом ОСОБА_4

до Державної податкової адміністрації в Рівненській області

про зобов'язання провести розрахунок грошової компенсації за речове майно,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації в Рівненській області про зобов'язання провести розрахунок грошової компенсації за речове майно.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року, позов задоволено.

Стягнуто з Державної податкової адміністрації у Рівненській області компенсацію за невидане речове майно у сумі 5012грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначенні судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 з грудня 2004 року по грудень 2008 року проходив службу на офіцерських посадах в різних підрозділах податкової міліції Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації в Рівненській області від 31 грудня 2008 року № 112-о позивача було звільнено зі служби на підставі підпункту «ж» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 за власним бажанням. При звільненні позивача грошова компенсація за речове майно (форменний одяг), яке він не отримав за час проходження служби з 2004 року по 2008 рік нараховані та виплачені не були. Розмір такої компенсації становить 5012 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач під час проходження служби за власний кошт забезпечував себе форменим одягом, то понесені витрати підлягають відшкодуванню в розмірах, встановлених Положення про порядок забезпечення, обліку та видачі речового майна в підрозділах податкової міліції та навчальних закладах державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22жовтня 2003 року №501.

Суд касаційної інстанції не погоджується із таким висновком судів, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» особи начальницького складу податкової міліції мають формений одяг та знаки розрізнення і забезпечуються ними безкоштовно. Опис і зразки форменого одягу, знаків розрізнення начальницького складу податкової міліції затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 №1515 «Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції» Міністерству внутрішніх справ і Державній податковій адміністрації за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції і Міністерством фінансів доручено розробити та затвердити норми забезпечення форменим одягом (у мирний час) осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції.

Пунктом 28 Положення про порядок одержання, обліку, видачі та носіння форменого одягу осіб начальницького складу підрозділів податкової міліції державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 липня 1998 року № 356, було передбачено, що виплата грошової компенсації за предмети форменого одягу, взуття та знаки розрізнення здійснюються тільки при наявності джерела фінансування.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 Положення про порядок забезпечення, обліку та видачі речового майна в підрозділах податкової міліції та навчальних закладах державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 жовтня 2003 № 501, формений одяг віднесено до заходів речового забезпечення.

Підпунктом 2.17 пункту 2 Положення про порядок забезпечення, обліку та видачі речового майна в підрозділах податкової міліції та навчальних закладах державної податкової служби України передбачено, що при звільненні осіб начальницького складу з державної податкової служби України за віком, хворобою, скороченням штатів видані предмети речового майна особистого користування, термін носіння яких не вийшов, не повертаються, їх вартість не відшкодовується.

Зазначеним особам за невидані предмети речового майна з дня належності і до дня звільнення виплачується грошова компенсація у розмірі вартості речового майна пропорційно встановленим термінам носіння. Виплата компенсації замість належних до отримання предметів речового майна особам начальницького складу податкової міліції проводиться за наявності джерела фінансування.

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено копію наказу №112-о від 31 грудня 2008 року, копію заяви від 17 квітня 2009 року, копію листа Державної податкової адміністрації в Рівненській області №922/05-39 від 20 травня 2009 року, копію довідки № 74/26-60/21 від 29 вересня 2009 року, витяг з наказу №106-о від 20 грудня 2004 року, копію трудової книжки, кошториси на 2004, 2005, 2006, 2007 роки Державної податкової адміністрації в Рівненській області (обласний апарат). У вказаних документах зазначено, що фінансування Державної податкової адміністрації у Рівненській області на виплату вказаної компенсації не проводилось, проте суди попередніх інстанцій безпідставно дійшли протилежного висновку.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Рівненській області задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Державної податкової адміністрації в Рівненській області про зобов'язання провести розрахунок грошової компенсації за речове майно відмовити.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.