Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2014 року м. Київ К/9991/6567/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Кошіля В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року

у справі № 2а-5412/08/2170

за позовом Приватного багатогалузевого підприємства «Калина»

до головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області Щербини Ірини Володимирівни,

старшого державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області Іщенка Івана Валерійовича,

Державної податкової адміністрації у Херсонській області,

Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання дій протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне багатогалузеве підприємство «Калина» (далі - ПБП «Калина»; позивач) звернулось до суду з позовом до головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області Щербини Ірини Володимирівни (далі - Щербина І.В.; відповідач-1), старшого державного податкового ревізора-інспектора ДПА у Херсонській області Іщенка Івана Валерійовича (далі - Іщенко І.В.; відповідач-2), ДПА у Херсонській області (далі - ДПА у Херсонській області; відповідач-3), Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - ДПІ у м. Херсоні; відповідач-4), в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просило визнати протиправними дії відповідача-3 з організації проведення перевірки, визнати протиправними дії відповідача-1 та відповідача-2 із складання акту перевірки № 21220913/0235/747 від 24 грудня 2007 року, а також скасувати направлення на перевірку, акт перевірки № 21220913/0235/747 від 24 грудня 2007 року, рішення № 0000082305 від 08 січня 2008 року та № 0000092305/0 від 08 січня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року, позовні вимоги задоволено частково. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування направлень на перевірку та акту перевірки № 21220913/0235/747 від 24 грудня 2007 року закрито. Визнано протиправними дії ДПА у Херсонській області з організації проведення 24 грудня 2007 року перевірки ПБП «Калина». Скасовано рішення № 0000082305 від 08 січня 2008 року та № 0000092305/0 від 08 січня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач-4 оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Крім того, ДПІ у м. Херсоні заявлено клопотання про заміну відповідача-4 у справі - ДПІ у м. Херсоні на Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПА у Херсонській області проведено перевірку магазину, що належить позивачу, щодо контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт № 21220913/0235/747 від 24 грудня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем-4 прийнято рішення № 0000082305 від 08 січня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 595,00 грн., та рішення № 0000092305/0 від 08 січня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 180,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення ПБП «Калина» пунктів 6, 10, 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з проведенням розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів, незабезпеченням зберігання контрольних стрічок та книги обліку розрахункових операцій.

Крім того, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем пункту 1 статті 7 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 98/96-ВР) з огляду на порушення порядку використання торгового патенту.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірна перевірка не може вважатись такою, що проведена у відповідності до вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, а відтак акт, складений за результатами такої перевірки, відповідно до частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути доказом у даній справі та, відповідно, свідчити про наявність порушень суб'єктом господарювання норм Закону № 265/95-ВР та Закону № 98/96-ВР.

Проте, із вказаними доводами погодитись не можна, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно з частинами 7, 8 статті 11-1 Закону № 509-XII позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «;Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідно до статті 11-2 Закону № 509-XII посадові особи податкового органу вправі приступити до проведення як планових так і позапланових перевірок, за умови надання суб'єкту господарської діяльності під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. Ненадання зазначених документів суб'єкту господарської діяльності є підставою для недопущення перевіряючих до проведення перевірки.

Отже, у разі ненадання працівниками контролюючого органу направлень та наказу на проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допустити таких осіб до її проведення. Разом з тим, недотримання податковим органом вимог законодавства під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства, що виявлені в ході її проведення.

В розглядуваній ситуації посадових осіб ДПА у Херсонській області до проведення перевірки допущено, що свідчить про фактичну згоду на її проведення, а відтак предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених під час проведення органом державної податкової служби перевірки порушень.

Водночас жодних доводів, які б спростовували порушення вимог пунктів 6, 10, 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР та пункту 1 статті 7 Закону № 98/96-ВР, позивачем не наведено та відповідних доказів не подано.

Згідно із статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За наведених обставин, рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції - змінити.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Замінити в даній справі відповідача-4 - Державну податкову інспекцію у м. Херсоні її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року змінити в частині задоволення позову.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Кошіль В.В.