Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2014 р. м. Київ К/800/31733/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Маслія В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі №2а-16008/09/0470 за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про визнання нечинною постанови щодо застосування економічних санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року ВАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" ( вподальшому перетворене в ПАТ) звернулося в суд з позовом до Державної інспекції з енергозбереження в особі управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, в якому просило визнати нечинною постанову від 30.01.2009 р. №15-5/3.12-05 щодо застосування економічних санкцій у розмірі 137 134,76 грн. за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів за рахунок перевитрат вугілля при роботі парового котла.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розрахунки перевитрат вугілля здійснені на підставі Методики визначення раціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, затвердженої наказом Націонаньного агентства України з питань використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 року № 89, яка не пройшла державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, тому не набула чинності і не може застосовуватися.

Ухвалою суду від 09.08.2010р. відповідно до клопотання позивача відповідачем у справі залучено Державну інспекцію з енергозбереження, третьою особою - Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу Державне агентство з енергоефективності енергозбереження України просить касаційну скаргу залишит без задоволення. а рішення судів першї та апеляційної інстанції залишити без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області проведена комплексна перевірка використання паливно-енергетичних ресурсів ВАТ "Павлоградвугілля", про що складений акт №15-5/3.21-05 від 30.01.2009 р.. Перевіркою встановлені наступні порушення: перевитрати вугілля при роботі парового котла „КЕ 6,5/14С" блока № 3 котельної „Західно-Донбаська" із зниженим ККД склали - 58,38 тн/рік внаслідок незадовільного стану конденсатопроводу (розрахунки виконані на підставі довідки підприємства про повернення конденсату, режимної карти та фотографії котла); перевитрати теплової енергії при наднормативних витоках води з теплової мережі в закритих системах теплопостачання склали 175,0 Гкал/рік внаслідок незадовільного стану теплової мережі системи теплопостачання (розрахунки виконані на підставі окремого Акту обстеження теплового господарства наднормативних витоків води та згідно Методики інспекторської перевірки підприємств теплокомуненерго та районних котелень з питань енергозбереження та енергоефективності); перевитрати теплової енергії, спричинені недостатньою теплоізоляцією на обмурівці котлоагрегатів підприємства склали 155,16 Гкал/рік - внаслідок незадовільного стану теплоізоляції на обмуровці котлоагрегатів підприємства - середня температура охолоджувальної води та на час роботи підтверджується Актами інструментальних вимірювань та актами перевірки котельних: Степова, Терновська, Павлоградська, Західно-Донбаська, Сташковата довідками, підписаними представниками підприємства (розрахунки виконані на підставі окремого акту обстеження теплового господарства).

На підставі акту перевірки територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області винесена постанова №15-5/3.12-05 від 30.01.2009 року, якою до ВАТ "Павлоградвугілля" застосовані економічні заходи за нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 137134,76 грн..

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимогипосилалися на ті обставіини, що позивачем було допущено нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів (недотримання технологічної дисципліни), у зв'язку з чим дійшов висновку про відповідність оскаржуваної постанови вимогам діючого законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

За обставинами справи між сторонами виник спір щодо законності постанову від 30.01.2009 р. №15-5/3.12-05 про застосування економічних санкцій у розмірі 137 134,76 грн. за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів за рахунок перевитрат вугілля при роботі парового котла, при цьому позивач посилається на необґрунтованість застосування Методики визначення раціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, затвердженої наказом Націонаньного агентства України з питань використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 року №89, яка не пройшла державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, тому не може застосовуватися при визначенні розміру економічних санкцій.

Суди попередніх інстанцій встановили, що розрахунок перевитрат паливно-енергетичних ресурсів позивачем здійснений на підставі Методики визначення раціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів", затвердженої наказом Націонаньного агентства України з питань використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 року №89, яка не пройшла реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Указом Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" встановлено, що з 01.01. 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.

На виконання цього Указу постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731 затверджене Положення. Підпунктом "б" пункту 4 Положення встановлено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення на державну реєстрацію не подаються акти рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Пунктом 15 Положення передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Методика була затверджена наказом Державного комітету України з енергозбереження від 26.10.2001 року № 113.

Міністерство юстиції України 16.11.2001 року відмовило у державній реєстрації зазначеної Методики з посиланням на те, що вона має нормативно-технічний характер (встановлює механізм визначення обсягу неефективного використання ПЕР на промислових об'єктах, що виробляють і споживають електричну та теплову енергію.

Указом Президента України від 31.12.2005 року № 1900/2005 утворене Національне агентство України.

Відповідно до статті 7 Положення про Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2006 року № 412, нормативно-правові акти Агентства підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.

Наказом від 13.12.2006 року №89 Агентство перезатвердило Методику, проте на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку її не подало.

Як видно зі змісту Методики, нею встановлений порядок визначення обсягу неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, наведені формули для виконання розрахунків їх перевитрат з метою забезпечення економічного механізму енергозбереження.

Проведені відповідно до Методики розрахунки обсягів нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів використовуються при застосуванні економічних санкцій та нарахуванні енергетичного збору.

Ця Методика, відповідно до сфери її застосування, поширюється на всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, а також на окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ та їх філій незалежно від форм власності, що виробляють або споживають електричну та теплову енергію, а також інші паливно-енергетичних ресурсів.

Метою застосування Методики є: виконання розрахунків перевитрат паливно-енергетичних ресурсів; контроль за додержанням норм законодавства про енергозбереження на підприємстві; контроль за виконанням вимог нормативних документів щодо підтримання та підвищення технічного рівня енергоефективності обладнання та систем енергопостачання тощо.

Колегія суддів вважає, що враховуючи коло суб'єктів, на яких поширює свою дію Методика, та вищенаведені законодавчі норми, а також те, що на підставі проведених відповідно до її вимог розрахунків обсягів нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів застосовуються економічні санкції та нараховується енергетичний збір, вказана Методика відноситься до нормативно правового акту, тому цей нормативно-правовий акт повинен бути направлений на виконання лише після його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

Враховуючи ті обставини, що Методика визначення раціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, затверджена наказом Націонаньного агентства України з питань використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 року № 89, не пройшла державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, тому не набула чинності і не може застосовуватися в даних спірних правовідносинах.

Виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли до помилкових висновків, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства

Враховуючи вищенаведене рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень.

За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої і апеляційної інстанцій, тому касаційна скарга підлягає задоволенню із скасуванням рішень судів першої і апеляційної інстанцій з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог із скасуванням постанови від 30.01.2009 р. №15-5/3.12-05 щодо застосування економічних санкцій у розмірі 137 134,76 грн. за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.

Позов задовольнити. Визнати нечинною постанову від 30.01.2009 р. №15-5/3.12-05 щодо застосування економічних санкцій у розмірі 137 134,76 грн. за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: