Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року м. Київ справа № 872/2а-36/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. секретар судового засідання Носенко Л.О.,

за участі представників третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі - Нікопольська РДА) до ОСОБА_6, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "Орджонікідзевський ГЗК"), про примусове відчуження земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року Нікопольська РДА у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді в порядку статті 183-1 Кодексу адміністративного судочинства України пред'явила позов до ОСОБА_6, третя особа - ПАТ "Орджонікідзевський ГЗК", про примусове відчуження земельної ділянки.

Просила примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 1,17 га, яка належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 07 лютого 2003 року, серія НОМЕР_2, та має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; кадастровий номер - НОМЕР_3; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; за ціною 20629,58 грн. під розміщення об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (розширення Шевченківського кар'єру ПАТ "Орджонікідзевський ГЗК" з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення).

Також просила зобов'язати відповідача звільнити зазначену земельну ділянку протягом 5 днів з дня набрання постановою суду законного рішення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року позовні вимоги Нікопольської РДА задоволені.

Примусово відчужено з мотивів суспільної необхідності у державну власність об'єкт нерухомого майна земельну ділянку площею 1,17 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_4 від 07 лютого 2003 року, та має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; площа - 1,7 га; кадастровий номер - НОМЕР_3; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; за ціною 20629,58 грн. за рахунок коштів ПАТ "Орджонікідзевський ГЗК".

Зобов'язано ОСОБА_6 звільнити об'єкт нерухомості - земельну ділянку площею 1,17 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер - НОМЕР_3, протягом 5 (п'яти) днів з дня виплати їй коштів у розмірі 20 629,58 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ "Орджонікідзевський ГЗК".

У судове засідання представник позивача та відповідач (його представник) не з'явилися.

Представником Нікопольської РДА надіслано до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, водночас зазначено, що надані заперечення на апеляційну скаргу підтримуються.

Представники третьої особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції у цій справі без зміни.

Заслухавши пояснення представників ПАТ "Орджонікідзевський ГЗК", дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26 серпня 2014 року , індексний номер НОМЕР_5, яке видане на заміну втраченого Державного акту на право власності на земельну ділянку від 07 лютого 2003 року, серія НОМЕР_2, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 1,17 га, яка має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; кадастровий номер - НОМЕР_6; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка розташована у межах запланованого розширення Шевченківського кар'єру з видобування корисних копалин загальнодержавного значення (марганцевої руди) ПАТ "Орджонікідзевський ГЗК" звернулося до Нікопольської РДА з метою врегулювання питання щодо відчуження земельної ділянки відповідача.

Нікопольською РДА 23 квітня 2014 року та 20 серпня 2014 року прийняті розпорядження № Р-157/0/321-14 "Про початок процедури відчуження шляхом викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб та затвердження відповідних попередніх заходів" та № Р-574/0/321-14 "Про відчуження шляхом викупу земельної ділянки ОСОБА_6 площею 1,17 га та 0,19 га для суспільних потреб" відповідно.

Також, розпорядженням від 20 серпня 2014 року № Р-574/0/321-14 Нікопольською РДА затверджена викупна ціна земельної ділянки площею 1,17 га у розмірі 20629,58 грн., яка визначена на підставі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, витрати зі сплати відповідачу викупної ціни покладено на ПАТ "Орджонікідзевський ЗК".

22 серпня 2014 року Нікопольською РДА на адресу відповідача направлено письмове повідомлення № 222 про прийняття рішення щодо викупу земельної ділянки відповідача, до якого додано план земельної ділянки, що підлягає викупу, і посвідчену належним чином копію розпорядження про її викуп. Вручення вказаного письмового повідомлення ОСОБА_6 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

ОСОБА_6 не погодилася на відчуження земельної ділянки, відмовившись від перемовин щодо умов викупу.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із правомірності вимог Нікопольської РДА.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такою правовою позицією суду першої інстанції з огляду на таке.

Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені і які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені Законом України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (далі - Закон № 1559-VІ).

У статті 1 Закону № 1559-VI надано визначення поняття примусового відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Зокрема, таким є перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду. Суспільна необхідність - це обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 1559-VI викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються, як виняток, з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об'єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються.

Частиною першою статті 8 цього ж Закону визначено, що органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені (крім об'єктів, викуп яких віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування), для таких суспільних потреб, як, зокрема, розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, спірна земельна ділянка знаходиться в межах гірничого відводу, наданого третій особі з метою розробки Західної ділянки Нікопольського родовища марганцевих руд, у межах гірничого відводу підлягають використанню поклади марганцевих руд.

Марганцева руда, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", віднесена до корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № НОМЕР_1 "Орджонікідзевський ЗК" віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Відповідно до статті 15 Закону № 1559-VІ у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, зокрема, об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення. Примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, допускається, як виняток, з мотивів суспільної необхідності лише в разі, якщо будівництво зазначених у частині першій цієї статті об'єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.

У зв'язку з ненаданням відповідачем згоди на проведення переговорів щодо відчуження шляхом викупу для суспільних потреб земельної ділянки позивачем 23 квітня 2014 року прийнято розпорядження № Р-157/0/321-14 про примусове відчуження у державну власність земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

Порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності, визначений у статті 16 Закону № 1559-VІ. За змістом цієї статті Закону орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів.

Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об'єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.

У разі задоволення позовних вимог рішенням суду визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого.

Рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, разом із документами, що підтверджують попередню та повну сплату колишньому власнику викупної ціни або державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, надане замість відчуженого, є підставою для державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені об'єкти.

Колегія суддів вважає, що позивачем, як органом виконавчої влади, який відповідно до закону може викуповувати земельні ділянки для суспільних потреб, надано достатньо доказів стосовно наявності суспільної необхідності у примусовому вилученні належної відповідачу земельної ділянки, яка знаходиться в межах наданого третій особі гірничого відводу, для розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням марганцевої руди - корисної копалини загальнодержавного значення, здійснення якого є неможливим без припинення права власності відповідача на спірну земельну ділянку.

Також судом встановлено, що позивачем була дотримана процедура примусового відчуження земельної ділянки.

Щодо грошової оцінки земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону № 1559-VІ викупна ціна - це вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власникові внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв'язку з достроковим припиненням його зобов'язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода.

За приписами статті 5 Закону № 1559-VІ викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власникові внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власникові у зв'язку з достроковим припиненням його зобов'язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.

Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.

Звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом.

Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.

У разі, якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку землі" (далі - Закон № 1378-IV), експертна грошова оцінка вільних від будівель та споруд земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, що проводиться у зв'язку з викупом цих земельних ділянок для суспільних потреб чи їх примусовим відчуженням з мотивів суспільної необхідності, проводиться на основі методичного підходу капіталізації чистого операційного або рентного доходу від використання земельних ділянок з урахуванням їх використання за цільовим призначенням (використанням), встановленим на день прийняття рішення про викуп таких земельних ділянок для суспільних потреб. Затверджена Нікопольською РДА викупна ціна належної відповідачу земельної ділянки визначена на підставі Звіту про експертну оцінку земельної ділянки від 25 листопада 2014 року, проведену на замовлення ПАТ "Орджонікідзевський ЗК" Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Експерт". За змістом цього Звіту при проведенні оцінки земельної ділянки застосовано, в тому числі, методичний підхід, що базується на капіталізації чистого операційного доходу (визначається на основі аналізу ринкових ставок орендної плати за землю) та рентного доходу (як різниці між очікуваним доходом від продукції, одержуваної на земельній ділянці (фактичної або умовної), та виробничими витратами і прибутком виробника) та передбачає визначення розміру вартості земельної ділянки від найбільш ефективного її використання з урахуванням установлених обтяжень та обмежень. Вказаний методичний підхід включає визначення вартості земельної ділянки як поточної вартості майбутніх доходів від її використання та продажу.

Вищенаведене свідчить про відповідність Звіту вимогам як частини другої статті 19 Закону № 1378-IV, так і статей 1, 5 Закону № 1559-VІ щодо складових викупної ціни.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з твердженнями ОСОБА_6 щодо відсутності у ОСОБА_7, який проводив експертну оцінку земельної ділянки, права здійснювати професійну оціночну діяльність майна.

Так, Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1.17 га, що знаходилася у приватній власності ОСОБА_6, був підготовлений Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Експерт", оцінювач ОСОБА_7 Це Державне підприємство згідно з ліцензією, виданою 18 листопада 2010 року Державним комітетом України із земельних ресурсів, має право виконувати роботи із землеустрою та землеоцінювальні роботи.

За результатами кваліфікаційного іспиту ОСОБА_7 видано кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що підтверджується відповідною копією від 09 лютого 2008 року, серія НОМЕР_7.

Також ОСОБА_7 пройшов підвищення кваліфікації оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що підтверджується копією відповідного посвідчення від 18 жовтня 2013 року, серія НОМЕР_8.

У матеріалах справи відсутні докази того, що дія Кваліфікаційного свідоцтва на ім'я ОСОБА_7 на момент проведення ним робіт з оцінки земельної ділянки зупинена на підставі рішення відповідного органу.

Не є переконливим посилання позивача на недотримання позивачем вимог щодо належного засвідчення копій окремих документів, зокрема, Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, Рецензії на Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки достовірність їхнього змісту не викликає сумніву. Доказів стосовно розбіжності змісту цих документів позивачем також не надано.

За своїм змістом вказані документи дають можливість визначити методику проведення оцінювачем грошової оцінки земельної ділянки, правильність грошової оцінки земельної ділянки з огляду на вимоги закону. Не дотримання вимог Національного Стандарту на правильність цих документів не впливає і не є підставою для відмови у задоволенні позову.

ОСОБА_6 не вказує на те, що їй відмовлено у реалізації права на залучення іншого оцінювача. Не надано нею й іншого висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки з іншою оцінкою земельної ділянки.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно зроблено висновок про обґрунтованість позову.

Разом з цим, суд першої інстанції допустив помилку, вказавши у резолютивній частині полощу земельної ділянки, яка підлягає примусовому відчуженню, та її кадастровий номер з огляду на відповідні відомості, зазначені у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 26 серпня 2014 року, індексний номер НОМЕР_5, яке видане ОСОБА_6 на заміну втраченого Державного акту на право власності на земельну ділянку від 07 лютого 2003 року, серія НОМЕР_2.

Цю помилку суд апеляційної інстанції вважає можливим виправити шляхом внесення відповідних змін до резолютивної частини рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 183-1, 199, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі за позовом Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_6, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" про примусове відчуження земельної ділянки частково змінити.

Абзаци 2 та 3 резолютивної частини цієї постанови викласти у такій редакції: "Примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 1,17 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_6, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, категорія - землі сільськогосподарського призначення, яка належить ОСОБА_8 на праві приватної власності на земельну ділянку, за ціною 20629,58 грн. шляхом перерахування Публічним акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" грошових коштів у вказаному розмірі на депозитний рахунок нотаріуса відповідного нотаріального округу.

Зобов'язати ОСОБА_8 звільнити земельну ділянку площею 1,17 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_6, протягом п'яти днів з дня набрання цієї постанови суду законної сили".

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року залишити без зміни

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.