Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2015 р. м. Київ К/800/55992/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Управління праці та соціального захисту населення (далі - УПСЗН) Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим до ОСОБА_4 про стягнення надмірно виплаченої державної соціальної допомоги за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року УПСЗН Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим у Білогірському районному суді Автономної Республіки Крим пред'явило позов до ОСОБА_4 про стягнення надмірно виплаченої державної соціальної допомоги.

Просило стягнути з відповідача надмірно виплачену державну соціальну допомогу в сумі 10 384,80 грн.

Постановою Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року, позовні вимоги УПСЗН Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь УПСЗН Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим надмірно виплачену державну допомогу в сумі 10 384,80 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_4

(Доган) Л.Х. подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що оскаржувані рішення судами прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить їх скасувати та ухвалити нову постанову у справі про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до витягів з ДРАЦСГ про реєстрацію народження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відомості про батька дітей записані за заявою матері згідно з частиною першою статті 135 Сімейного Кодексу України.

27 липня 2009 року ОСОБА_4 звернулася до УПСЗН з заявою про призначення допомоги на дітей одинокій матері.

Рішенням УПСЗН Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим від 31 липня 2009 року № 3125 ОСОБА_4 призначена допомога, як одинокій матері, на утримання дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 01 липня 2009 року до 31 травня 2027 року.

За повідомленнями про внесення змін до актового запису про народження 31 серпня 2011 року відділом ДРАЦС Білогірського РУЮ Автономної Республіки Крим внесені зміни до актових записів про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_6

До актових записів про народження дітей внесені відомості про батька, про що ОСОБА_4 17 червня 2009 року видані довідки для пред'явлення органам праці та соціального захисту населення, а також видані свідоцтва про народження дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6

11 березня 2013 року ОСОБА_4 звернулася до УПСЗН Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим з заявою про припинення виплати допомоги одинокій матері у зв'язку із внесенням 31 серпня 2011 року змін до актових записів про народження дітей.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, та суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без зміни, виходили з того, що ОСОБА_4 з 31 серпня 2011 року втратила статус одинокої матері, оскільки до актових записів про народження дітей були внесені відповідні відомості про батька, а тому, 10 384,80 грн. є сумою надмірно виплаченою відповідачу, як допомога одинокій матері за період з 01 вересня 2011 року по 31 березня 2013 року.

Колегія суддів не погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій з наступних підстав.

Згідно зі статтею 18-4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини.

У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу

Згідно з пунктом 36 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок) допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною

18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.

Виплата допомоги припиняється або зупиняється на підставі поданих обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора органу праці та соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

В даному випадку відсутні, передбачені статтею 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" або пунктом 36 зазначеного Порядку умови припинення або призупинення нарахування та виплати соціальної допомоги.

Будь яких зловживань або подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміну складу сім'ї, приховання обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо, відповідачем не допущено.

Крім того, згідно з пунктом 2.26 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, у разі внесення відомостей про батька дитини до актового запису про її народження, в якому є відмітка про видачу матері відповідної довідки до органів праці та соціального захисту населення для одержання допомоги, відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який вніс зміни, зобов'язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

Згідно відповіддю Відділу ДРАЦС реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції від 10 жовтня 2013 року № 2542/02.1/3.53 31 серпня 2011 року до актових записів від 17 червня 2009 року № 122 та № 123 про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які народилися ІНФОРМАЦІЯ_1, внесені відомості про батька на підставі висновку про внесення змін Відділу ДРАЦС реєстраційної служби Білогірського районного управляння юстиції від 31 серпня 2011 року.

31 серпня 2011 року за вихідним № 47/02-3.41 та № 48/02-3.41 на адресу УПСЗН Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим були направленні повідомлення про внесення змін до вищевказаних актових записів про народження.

Таким чином, ще у вересні 2011 року позивачу було відомо про внесення змін до актового запису про народження дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Згідно зі статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Позивачем подано адміністративний позов 10 липня 2013 року, тобто з пропуском строку на звернення до суду, визначеним статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку із пропуском встановленого процесуальним законом строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною першою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на те, що судом першої та апеляційної інстанції повно і правильно встановлені обставини справи, але порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ці рішення та ухвалити нове судове рішення про залишення без розгляду позовної заяви позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим до ОСОБА_4 про стягнення надмірно виплаченої державної соціальної допомоги скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про стягнення з ОСОБА_4 надмірно виплаченої державної соціальної допомоги залишити без розгляду.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.