Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 року м. Київ К/800/754/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого судді суддів:Загороднього А.Ф., Білуги С.В., Гаманка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання і виплату сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання і виплату сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у проведені перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у відповідності до вимог статті 129, частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і здійснити його виплату в розмірі 90 % грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді Апеляційного суду Чернівецької області на підставі довідок Апеляційного суду Чернівецької області від 12 червня 2013 року за №04-231/13, №04-230/13, №04-229/13, №04-228/13, №04-227/13, №04-232/13 відповідно до статті 129, частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без обмеження її граничного розміру та з урахуванням проведених раніше виплат з 12 лютого 2013 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням від 09 листопада 2009 року № 193841 відповідачем призначено ОСОБА_4 довічне грошове утримання із заробітку 9910,70 грн. з розрахунку 60% заробітку від стажу на посаді судді. Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 грудня 2009 року дії відповідача були визнані протиправними, а також було зобов'язано провести перерахунок довічного грошового утримання з розрахунку 90% заробітку від стажу на посаді судді. Дана постанова суду була залишена в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2013 року.

В червні 2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці посилаючись на неконституційність положень, які забороняють такий перерахунок. Проте, листом № від 01 липня 2013 року 141/Я-11 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Відмова мотивована тим, що відповідно до пункту 4 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок. Інших перерахунків Законом не передбачено.

Відповідно до частині 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI), який набрав чинності з 30 липня 2010 року, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді

Разом з тим, Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частину третю і п'яту статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина п'ята статті 138 Закону).

Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій не врахували положення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України від 08.07.2011 р. № 3668-VI) і не обмежили довічне грошове утримання, яке підлягає виплаті позивачу у встановленому цією нормою максимальному розмірі.

Спір у справі виник щодо величини, з якої нараховується довічне грошове утримання позивача, а саме заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Враховуючи зміст вказаних норм, колегія суддів погоджується з висновками судів, що розрахунок розміру довічного грошового утримання позивача слід здійснювати з заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Слід зазначити, що положення частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 08 липня 2011 року N 3668-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року N 3-рп/2013.

Відповідно до статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Предметом цього спору є перерахунок довічного грошового утримання судді з 01 січня 2012 року, а отже на момент виникнення спірних відносин їх правове регулювання здійснювалося відповідно до частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 08 липня 2011 року N 3668-VI, а саме: у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

постановила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року скасувати.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання і виплату сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці змінити.

Виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення суду першої інстанції в наступній редакції:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях виплачувати ОСОБА_4 з 12 лютого 2013 року щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, на підставі довідок Апеляційного суду Чернівецької області від 12 червня 2013 року за №04-231/13, №04- 230/13, №04-229/13, №04-228/13, №04-227/13, №04-232/13 з урахуванням максимального розміру встановленого частиною 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 08 липня 2011 року N 3668-VI».

В іншій частині постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: А.Ф. Загородній С.В. Білуга О.І. Гаманко