Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВАСУ від 12.11.2014 року у справі №2а-2908/09/0470 Постанова ВАСУ від 12.11.2014 року у справі №2а-29...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВАСУ від 12.11.2014 року у справі №2а-2908/09/0470

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/96012/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбурвибух»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011

у справі № 2-а-2908/09/0470 Дніпропетровського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Укрбурвибух»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011, у задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.02.2009 № 0000060710/0 в частині визначення податкових зобов'язань в сумі 107854,00 грн., у тому числі, 77315,00 грн. - основний платіж та 30539,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Укрбурвибух» просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення ТОВ «Укрбурвибух» податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 107854,00 грн. (у тому числі, 77315,00 грн. - основний платіж та 30539,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого в цій сумі виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 23.01.2009 № 20/08-07-124/30949675, про порушення товариством норм пункту 5.1, підпункту 5.3.2 пункту 5.3, підпункту 8.2.2 пункту 8.2, підпункту 8.4.1 пункту 8.4, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 ст.8, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР) внаслідок завищення суми валових витрат у податковому обліку за 1-й квартал 2008 року у на 350000,00 грн. Ця сума грошових коштів сплачена позивачем ТОВ «Грація-Н» у зв'язку з придбанням маркетингових досліджень, які передували придбанню позивачем бурової установки алмазного колонкового буріння моделі LF90-C у ТОВ «Грона Консалтинг» (резидент Республіки Естонія). Вказані витрати, за висновком податкового органу, підлягали амортизації у складі вартості бурової установки як основного засобу, що відноситься до 3-ї групи основних фондів.

У судовому процесі встановлено, що позивач за наслідками поставки йому ТОВ «Грація-Н» маркетингових послуг за договором від 03.09.2007 № 0309/2007 відніс вартість цих послуг у сумі 350000,00 грн. до складу валових витрат у податковому обліку за 1-й квартал 2008 року. На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 420000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 70000,00 грн.) разом з додатком до нього. Реальність цієї операції з поставки, як і зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю, податковим органом у судовому процесі не оспорюється.

Позивач за контрактом від 14.09.2007 № 01/2007/09/14 придбав у ТОВ «Грона Консалтинг» (резидент Республіки Естонія) бурову установку алмазного колонкового буріння моделі LF90-C, пошук продавців якої був предметом договору від 03.09.2007 № 0309/2007. Вартість бурової установки позивач у податковому обліку відніс на амортизацію як балансову вартість 3-ї групи основних фондів.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно з підпунктом 5.2.1 цієї статті включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті).

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі (підпункт 8.1.2 пункту 8.1 цієї статті).

Згідно з підпунктом 8.4.1 цієї ж статті у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходили з того, що витрати позивача на маркетингові послуги є витратами, пов'язаними з придбанням об'єкту основних фондів (бурової установки), а тому згідно з підпунктом 8.4.1 пункту 8.4 ст. 8 Закону № 334/94-ВР ці витрати збільшують балансову вартість об'єкту основного фонду і підлягають амортизації за ставкою амортизаційних відрахувань, встановленою для 3-ї групи основних фондів.

Такий висновок судів попередніх інстанцій, однак, не відповідає правильному застосуванню наведених норм Закону № 334/94-ВР.

Відповідно до пункту 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509, первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству/установі); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Отже, за змістом та норм підпункту 8.4.1 пункту 8.4 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, із врахуванням норм вказаного Положення, під іншими витратами, понесеними у зв'язку з придбанням основних фондів законодавець розуміє витрати, які безпосередньо пов'язані з доведенням основного засобу до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою (витрати на установку, налаштування, транспортування тощо).

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок про обов'язок позивача збільшити балансову вартість придбаного обладнання на вартість маркетингових послуг, які передували придбанню цього обладнання. Враховуючи відсутність оспорювання у судовому процесі з боку податкового органу реальності операції з поставки позивачу маркетингових послуг як і зв'язку цих витрат із господарською діяльністю позивача, позивач правомірно відніс витрати з придбання послуг до складу валових витрат.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбурвибух» задовольнити, скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011; позов задовольнити: скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 02.02.2009 № 0000060710/0 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрбурвибух» податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 107854,00 грн., у тому числі, 77315,00 грн. - основний платіж та 30539,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати