Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2014 р. м. Київ К/9991/14292/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Весельської Т.Ф., Малиніна В.В. (доповідач), Ситникова О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31січня 2012 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві до Відкритого акціонерного товариства "РОСАВА" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 року, позов УПФУ у м. Білій Церкві до ПАТ "РОСАВА" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2 у розмірі 795 309,73 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку № 1 та списку № 2 в сумі 497 153,48 грн.

Вказуючи, на допущені судами, на думку позивача, неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить їх рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

У свою чергу, відповідач надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу, просить її вимоги залишити без задоволення.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Перегляд судових рішень здійснюється в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на суму 298 156,25 грн.

Судами встановлено, що ЗАТ «Росава» перебуває на обліку в УПФУ в м. Біла Церква Київської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень, квітень, травень 2011 року за списком № 1 та за списком №2.

Частково задовольняючи позов, судами зроблено висновок, що пенсії, призначені до 01.01.2004 року, не підлягають відшкодуванню і після 01.01.2004 року, тобто до набрання чинності Закону України №1058, оскільки витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №1, не відшкодовувались до 01.01.2004 року.

Такий висновок є помилковим з огляду на наступне.

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким визначено принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон України від 09.07.2003 року № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, законодавством передбачено, що обов'язок щодо відшкодування спірних витрат з'являється у підприємств саме з 2004 року, при цьому не тільки для тих пенсій, які призначені у 2004 році, а і тих пенсій, які призначені раніше, а виплачені у 2004 році.

Згідно з пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Пунктом 6.9 Інструкції встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списками № 1 та № 2, мають здійснюватися відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закон України від 09.07.2003 року № 1058 та пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За вказаних обставин необхідно стягнути з відповідача на користь УПФУ заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 1 та пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2 у загальному розмірі 795 309,73 грн.

Відповідно до частини першої статті 229 КАС України Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві, - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31січня 2012 року скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог на суму - 298 156, 25 грн.

Прийняти нову постанову, якою позов Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві, - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "РОСАВА" на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві заборгованість зі сплати відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2, у розмірі - 795 309,73 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Малинін

Т.Ф.Весельська

О.Ф.Ситников