Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2016 року м. Київ справа № 800/299/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Маслія В.І.,

Кравцова О.В.,

Конюшка К.В.,

Черпіцької Л.Т.,

при секретарі судового засідання: Скавуляк Т.В.,

за участю представників сторін: позивача: ОСОБА_4, представника позивача: ОСОБА_5, представника відповідача: Біркіної А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасуванні рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просить суд:

визнати дії та рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27.04.2016 №159/ко-16 про визнання позивача таким, що не підтвердив можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонення від здійснення правосуддя до проходження повторного кваліфікаційного оцінювання, направлення до Національної шкоди суддів України для проходження перепідготовки протиправними та незаконними та скасувати рішення;

зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України визнати позивача таким, що підтвердив можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді (Апеляційному суді Київської області).

Під час підготовки справи до судового розгляду позивач змінив і уточнив свої позовні вимоги: просив визнати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27 квітня 2016 року № 159/ко-16 незаконним повністю та скасувати його.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27.04.2016 №159/ко-16 як такого, що прийнято на підставі невмотивованих висновків щодо некваліфікованості позивача за критеріями професійна та особиста компетентність.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, відповідач проти задоволення позову заперечував.

Позивач пояснив, що він проходив у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України первинне кваліфікаційне оцінювання з 14 квітня 2016 року по 27 квітня 2016 року. За результатами складання 14 квітня 2016 року іспиту йому були виставлені наступні оцінки показників професійного рівня судді: за знання права - «не кваліфікований»; за здатністю проводити судове засідання - «потребує підвищення кваліфікації»; за здатністю ухвалювати рішення - «потребує підвищення кваліфікації»; за здатністю здійснювати правосуддя у суді відповідної інстанції та спеціалізації - «цілком здатний».

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ( далі по тексту ВККСУ) від 27 квітня 2016 року його визнано таким, що не підтвердив можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонено від здійснення правосуддя до проходження ним повторного кваліфікаційного оцінювання та направлено до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки.

Незаконність рішення ВККСУ обґрунтовує тим, що за критерієм « професійна компетентність» йому безпідставно визначили негативну оцінку, оскільки більшість показників критерію є позитивними - «потребує підвищення кваліфікації». Крім того, вважає необ'єктивним висновок комісії про те, що він не покращив критерій «професійна компетентність» під час співбесіди, оскільки надавав, на його думку, правильні відповіді на задані запитання.

Висновок комісії, що за критерієм «особиста компетентність» він є не кваліфікованим не ґрунтується на матеріалах його суддівського досьє.

Відповідач пояснив у судовому засіданні, що ОСОБА_4 згідно з висновком кваліфікаційної колегії ВККСУ від 27 квітня 2016 року визнаний таким, що загалом здатний здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації за такими критеріями: «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Здатність підвищувати свій фаховий рівень», «Відповідність судді етичним критеріям», «Відповідність судді антикорупційним критеріям». За критерієм «Професійна компетентність» суддя Панасюк С.П. визнаний некваліфікованим, так як на підставі складеного іспиту оцінку показника «знання права» визначено як «не кваліфікований» , а показників «здатність проводити судове засідання» та «здатність ухвалювати рішення» - «потребує підвищення кваліфікації». Під час співбесіди 27 квітня 2016 року Позивачу відповідно до приписів Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання судді та Положення про порядок складення іспиту та методику його оцінювання під час кваліфікаційного оцінювання судді було надано можливість доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді члена Комісії інформацію, але показник критерію «Професійна компетентність» суддею не було покращено.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, який підтримав позовні вимоги, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, надані сторонами у справі, на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти них, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність позову.

Судом встановлено наступне.

Указом Президента України «Про призначення суддів» від 5 травня 1999 року № 474/99 ОСОБА_7 був призначений на посаду судді Славутицького міського суду Київської області.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 17 червня 2004 року за № 1872-ІУ він призначений суддею Фастівського міськрайонного суду Київської області безстроково.

З 2 липня 2008 року на підставі Постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 22 травня 2008 року № 297-ІУ ОСОБА_7 обіймав посаду судді Апеляційного суду Київської області.

Зазначені обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача (а.с. 25-29).

У зв'язку з наданою згодою на проходження кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_7 проходив первинне кваліфікаційне оцінювання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі Рішення ВККСУ № 17/зп-16 від 22 березня 2016 року (а.с.105-120).

За результатами складання 14 квітня 2016 року іспиту , який складався з анонімного тестування та виконання практичного завдання , позивачу були виставлені наступні оцінки: за знанням права - «не кваліфікований», за здатністю проводити судове засідання - «потребує підвищення кваліфікації», за здатністю ухвалювати рішення - «потребує підвищення кваліфікації». За результатами проведення практичного завдання ОСОБА_7 визнаний «загалом здатним» здійснювати правосуддя у суді відповідної інстанції та спеціалізації. Вказані обставини підтверджуються копіями екзаменаційних відомостей (а.с. 126-127).

Висновком ВККСУ від 27 квітня 2016 року встановлено, що суддя Панасюк С.П. за критерієм «Професійна компетентність» визнаний некваліфікованим і під час співбесіди цей критерій не було покращено. За критеріями « Особиста компетентність», «Соціальна компетентність» він визнаний кваліфікованим. За критеріями «Здатність підвищувати свій фаховий рівень» його визнано здатним підвищувати свій фаховий рівень; «Здатність здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації» - визнано здатним; «Відповідність етичним критеріям» - відповідає; «Відповідність судді антикорупційному критерію» - відповідає. З огляду на викладене, Комісія вирішила визначити професійний рівень судді апеляційного суду Київської області Панасюка Степана Петровича некваліфікованим та таким, що не підтверджує його можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді. Зазначене підтверджується копією Висновку ВККСУ від 27 квітня 20016 року (а.с. 122-125).

Рішенням ВККСУ №159/ко-16 від 27 квітня 20016 року визнано суддю апеляційного суду Київської області Панасюка С.П. таким, що не підтвердив можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді. Його відсторонено від здійснення правосуддя до проходження ним повторного кваліфікаційного оцінювання та направлено до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки. (а.с. 121).

Вищий адміністративний суд доходить висновку, що зазначене рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є законним та обґрунтованим.

Відповідно до статей 83,101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює в установленому законом порядку повноваження щодо забезпечення проведення первинного кваліфікаційного оцінювання працюючих суддів з метою прийняття рішень щодо можливості здійснення ними правосуддя у відповідних судах та, відповідно, досягнення суспільних очікувань мати доступ до справедливого суду.

На виконання вимог Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», а також відповідно до статей 83-86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Комісією визначено Порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (далі Порядок) та затверджено Положення про порядок складання іспиту та методику його оцінювання під час кваліфікаційного оцінювання судді (далі Положення), які було погоджено Радою суддів України 11 грудня 2015 року.

Згідно з вимогами пункту 7 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та відповідно до пункту 5.3 Порядку, пункту 8.3 Положення первинне кваліфікаційне оцінювання суддів апеляційних судів здійснюється кваліфікаційною та дисциплінарною палатами Комісії спільно шляхом формування колегій із трьох членів Комісії за принципом змішаного представництва кожної з палат.

22 березня 2016 року Комісією прийнято рішення № 17/зп-16 про проведення протягом квітня-червня 2016 року первинного кваліфікаційного оцінювання суддів апеляційних судів міста Києва та Київської області , затверджено список суддів, які проходитимуть оцінювання, графік проведення первинного кваліфікаційного оцінювання та перелік завдань для проведення анонімного письмового тестування.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку критеріями кваліфікаційного оцінювання судді є :

2.1.1. Професійна компетентність.

2.1.2. Особиста компетентність.

2.13. Соціальна компетентність.

2.1.4. Здатність підвищувати свій фаховий рівень.

2.1.5. Здатність здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня.

2.1.6. Відповідність судді етичним критеріям.

2.1.7.Відповідність судді антикорупційним критеріям.

Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Порядку показниками відповідності критерію «Професійної компетентності» є : знання права, здатність проводити судове засідання , здатність ухвалювати рішення.

Підпунктом 2.6.1 пункту 2.6 Порядку визначено, що негативна оцінка критерію визначається негативним оцінюванням більшості показників.

Як вбачається з матеріалів справи позивач отримав по результатах іспиту негативну оцінку по показнику критерію «професійна компетентність» - «знання права», а по показниках «здатність проводити судове засідання» та «здатність ухвалювати рішення» - оцінку - «потребує підвищення кваліфікації». Зазначені оцінки позивач не оспорює. Однак, вважає, що оцінка «потребує підвищення кваліфікації» не є негативною.

Відповідно до підпункту 2.6.2. пункту 2.6 Порядку остаточна оцінка кількісних показників відбувається з урахуванням пояснень судді та доданих документів, що підтверджують відповідну інформацію.

Згідно з підпунктом 3.17.2. пункту 3.17 Порядку суддя, який проходить кваліфікаційне оцінювання, під час співбесіди має право надавати пояснення з питань, пов'язаних з проходженням іспиту.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується переглянутим у судовому засіданні відеозаписом співбесіди з позивачем, останній не покращив під час її проведення показники критерію «Професійна компетентність».

Колегія суддів, проаналізувавши наведені положення Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання судді, оцінивши докази, зібрані по справі, вважає висновок ВККСУ про те, що ОСОБА_4 не здатний здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації, вірним і обґрунтованим. Суд зважує на те, що більшість оцінок, отриманих позивачем за результатами іспиту - «потребує підвищення кваліфікації» свідчать саме на користь такого висновку. При цьому, колегія суддів погоджується з тим, що визнання ОСОБА_4 кваліфікованим за усіма іншими критеріями, передбаченими у пункті 2.1 Порядку не спростовує висновку про неможливість здійснення ним правосуддя у суді відповідного рівня, оскільки знання права, а також здатність проводити судове засідання та ухвалювати рішення є необхідними та визначальними для професійного відправлення суддею правосуддя.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 Порядку Кваліфікаційна палата на підставі вмотивованого висновку за результатами розгляду питання про проведення кваліфікаційного оцінювання приймає рішення про: підтвердження або не підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Відповідно до пункту 5.8. Порядку, якщо за результатами первинного кваліфікаційного оцінювання можливість здійснення суддею правосуддя у відповідному суді не підтверджена, приймається рішення про відсторонення судді від здійснення правосуддя у відповідному суді з відповідним направленням судді до Національної школи суддів України для перепідготовки та подальшим повторним кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження можливості судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Враховуючи наведене, законним і обґрунтованим є рішення ВККСУ, прийняте стосовно позивача, на підставі зазначеного вище Висновку за результатами розгляду питання про проведення первинного кваліфікаційного оцінювання. При цьому, не впливає на законність рішення та обставина, що у ньому невірно викладено висновок Колегії стосовно кваліфікованості судді апеляційного суду Київської області Панасюка С.П. за критерієм «Особиста компетентність» .

На підставі викладеного та керуючись статтями 171-1, 160, 161, 167 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

У позові ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27 квітня 2016 року №159/ко-16 незаконним повністю та його скасування - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошенню та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Л.Я. Гончар

Судді: В.І. Маслій

О.В. Кравцов

К.В. Конюшко

Л.Т. Черпіцька