Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/800/30908/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Севастопольський приладобудівний завод «Парус» на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 22 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року

у справі№ 827/348/13-а за позовомПриватного акціонерного товариства "Севастопольський приладобудівний завод "Парус" доДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби провизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В

Приватне акціонерне товариство «Севастопольський приладобудівний завод «Парус» (надалі також - ПАТ «СПЗ «Парус», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя ДПС (надалі також - ДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 січня 2013 року № 0000020153.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2013 року у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Севастопольський приладобудівний завод "Парус" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Севастопольський приладобудівний завод «Парус» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 22.03.13 у справі № 827/348/13-а - без змін.

ПАТ «СПЗ «Парус» в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 22 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року скасувати і ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не використав процесуальне право надати письмові заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 109083, 00 грн., на підставі податкового повідомлення рішення, з приводу правомірності якого виник спір стали висновки відповідача, викладені в акті документальної невиїзної перевірки від 29 грудня 2012 року № 2757/10/15-3/14309675, про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і надалі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2012 року та серпень 2012 року на загальну суму 87267 грн., (за березень 2012 року на суму 29667 грн., за серпень 2012 року на суму 57600 грн.

Вказані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що податкові накладні № 2985 від 10 січня 2012 року на суму ПДВ 11333,33 грн., № 3277 від 14 лютого 2012 року на суму ПДВ 18333,33 включені ПАТ «СПЗ «Парус» до додатку 8 до податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року, є виписаними з порушенням порядку заповнення та реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, та враховуючи те, що заява - скарга на контрагента передбачена пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України до декларації з ПДВ за січень 2012 року, лютий 2012 року не надавалась до ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя, включені до податкового кредиту березня 2012 року на порушення вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України. Податкова накладна № 2 від 25 липня 2012 року на суму ПДВ 57600,00 грн. включена ПАТ «СПЗ «Парус» до додатку 8 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року, є виписаною з порушенням порядку заповнення та реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, та враховуючи те, що заява скарга на контрагента передбачена пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України до декларації з ПДВ за липень 2012 року не надавалась до ДПІ, включена до податкового кредиту серпня 2012 року.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «СПЗ «Парус» подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість від 18 квітня 2012 року № 9019630525 за березень 2012 року, до якої додано Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», у якому заявлено про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 січня 2012 року №2985, від 14 лютого 2012 року №3277.

Крім того, позивачем подано до ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя податкову декларацію з податку на додану вартість від 17 вересня 2012 року № 9056130263 за серпень 2012 року, до якої додано Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», у якому заявило про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної від 25 липня 2012 року № 2.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій погодилися із зазначеними висновками податкового органу і зазначили, що оскільки податкові накладні, зазначені у Додатках 8 до декларацій не включались до складу податкового кредиту у періоди їх виписки і заяви із скаргами на постачальників у звітні періоди, коли були виписані податкові накладні не подавались, ДПІ зроблено вірний висновок про порушення ПАТ «СПЗ «Парус» пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З аналізу наведеного слідує, що платник податку може включати до податкового кредиту суми податку по податковим накладним протягом 365 днів з дати їх виписки, при цьому скарга на постачальника, який порушив порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подається в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включені до складу податкового кредиту.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що право платника податку щодо подання скарги на постачальника, який порушив порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладено обмежено 60 днями з дати виписки податкової накладної лише з прийняттям Закону України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень», яким абзац одинадцятий пункту 201.10 статті 201 після першого речення доповнено наступним змістом: таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

З огляду на те, що судами попередніх інстанцій встановлено факт включення до податкового кредиту суми податку по податковим накладним, які виписані постачальником до спливу 365 днів, при чому скарга на постачальників, які порушили порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подана позивачем в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість по податкових накладних включені до складу податкового кредиту, необґрунтованим є висновок податкового органу та судів попередніх інстанцій про те, що позивачем було допущено порушення вимог пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи те, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріально права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Севастопольський приладобудівний завод «Парус» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 22 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Севастопольський приладобудівний завод «Парус» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби від 10 січня 2013 року № 0000020153.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко