Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/37190/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Розваляєвої Т.С.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від року 10.05.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Фон» до Львівської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М-Фон" звернулось до суду з позовом до Львівської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання протиправними дій Львівської митниці, об'єктивованих у письмових відповідях від 07.07.2009 року за № 19/42-9088, від 03 грудня 2009 року за № 30/14-15449 та від 22.02.2010 року за № 19/41-1954 щодо відмови ТОВ «М-Фон» у поверненні коштів товариства в сумі 340289,04 грн. чи зарахуванні їх у рахунок майбутніх митних платежів та зобов'язання Львівської митниці зарахувати залишок коштів в сумі 340289,04 грн. на депозитному рахунку в рахунок сплати наступних установлених податків і зборів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від року 10.05.2012 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Львівської митниці щодо перерахування 05.07.2010 року до Державного бюджету України коштів в сумі 340289,04 грн. внесених ТОВ «М-Фон» як попередня оплата. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України кошти в сумі 340289,04 грн. на користь ТОВ «М-Фон».

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Львівська митниця подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Фон» оформлено ПД за № 209000005/9/008660 та № 209000005/9/008661 від 25.05.2009 р. (товар - мобільні телефони, відправник - NОКІА СОRРОRАТІON). Повне митне оформлення товару за зазначеними ПД повинно було відбутись 02.06.2009 р. на митниці призначення - Львівській митниці.

Платіжним дорученням № 3869 від 27.05.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Фон» на рахунок Львівської митниці внесено 363000 грн. попередньої оплати за митне оформлення та ПДВ.

Як вбачається з акта експертизи № 1-30-1 Львівської торгово-промислової палати від 29.05.2009 р. встановлено фактичну кількість пред'явленого експерту товару, а саме 290 шт. мобільних телефонів та зазначено про нестачу частини товару, яка виникла в результаті проникнення в кузов автомашини невідомої особи і заволодіння товаром.

За даним фактом 05.06.2009 р. Сихівським РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області порушено кримінальну справу № 139-2041 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України. В ході розслідування зазначеної кримінальної справи склад злочину перекваліфіковано з ч.1 ст. 185 КК України на ч.4 ст. 185 КК України. 23.09.2009 р. згідно п.3 ст. 206 КПК України попереднє слідство у кримінальній справі зупинено.

Відповідно до ВМД № 209000005/9/009661 та ВМД № 209000005/9/009675 від 18.06.2009 р. здійснено митне оформлення вантажу - мобільних телефонів в кількості 290 шт., з зарезервованої суми стягнуто в бюджет ПДВ на загальну суму 20798,53 грн.

25.05.2009 р., 25.06.2009 р., 19.11.2009 р., 24.12.2009 р. ТОВ «М-Фон» зверталось з листами до посадових осіб відповідача-1, у яких просило повернути залишок коштів, внесених як попередня оплата за вищевказаною поставкою, або зарахувати їх в рахунок сплати наступних встановлених законодавством податків та зборів.

07.07.2009 р., 03.12.2009 р. Львівською митницею надавно позивачу відповіді на його листи, у яких повідомлено, що питання про повернення залишку коштів від сплачених податків та зборів, які утворилися унаслідок фактичного оформлення меншої кількості товару за ВМД ніж була заявлена у вищевказаних ПД чи зарахування їх в рахунок сплати наступних установлених законодавством податків та зборів може бути розглянуто виключно після прийняття судом рішення за результатами розгляду кримінальної справи, набрання законної сили таким рішенням, а 22.02.2010 року надана відповідь, що зазначені кошти підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

Платіжним дорученням № 4114 від 05.07.2010 р. Львівською митницею перераховано до Державного бюджету України (отримувач - ГУДКУ у Львівській області) кошти внесені позивачем по ТР ПД № 209000005/9/008660 та № 209000005/9/008661 на суму 340289,04 грн. (зазначені у списку оформлених ВМД, по яких були нарахування ПДВ за період з 02.07.2010 р. по 04.07.2010 р.(перерахованих до бюджету 05.07.2010 р.) - позиція 380, 381).

Суди попередніх інтанцій дійшли висновку про задоволення позову з посиланням на те, що товар не було доставлено до митниці призначення з незалежних від ТОВ «М-Фон» надзвичайних обставин непереборної сили.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 390 «Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів» (надалі Постанова № 390) передбачено, що в разі ввезення на митну територію України з будь-якою метою (крім транзиту через територію України) (та переміщення експрес-перевізниками) окремих видів товарів, перелік яких установлюється Державною митною службою залежно від виду транспорту, який використовується для їх переміщення, умовою пропуску через митний кордон України цих товарів є подання суб'єктом підприємницької діяльності, на адресу якого ввозяться товари, митниці, у зоні якої він знаходиться, попередньої вантажної митної декларації та її електронної копії.

Пропуск через митний кордон таких товарів здійснюється після перевірки митницею, розташованою на митному кордоні України, відповідності вантажу та відомостей товаросупровідних документів даним, зазначеним в електронній копії попередньої вантажної митної декларації.

У переліку товарів, до яких застосовуються заходи гарантування доставки при ввезенні на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 17.04.2008 р. № 396 передбачено товари за кодом 8525 згідно УКТЗЕД, а саме: передавачі для радіотелефонного, радіотелеграфного зв'язку, радіомовлення або телебачення, до складу яких входять або не входять приймальна, звукозаписувальна чи звуковідтворювальна апаратура; телевізійні камери; відеокамери покадрового зображення та інші записувальні відеокамери; цифрові камери.

Згідно із Положенням про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 28 лютого 2003 р. № 129 (далі - Положення 129), попередня вантажна митна декларація (далі - ПД) - документ, що складається на бланку уніфікованого адміністративного документа форми Щ-2 (МД-3), містить у собі відомості про товари, які будуть увезені на митну територію України, і є одним із документів контролю за їх доставкою.

Положення 129 установлює порядок заповнення й оформлення попередньої вантажної митної декларації при ввезенні на митну територію України з будь-якою метою (крім транзиту) окремих видів товарів згідно із переліками залежно від виду транспорту, яким перевозяться ці товари, а також регламентує застосування заходів забезпечення доставки товарів, що входять до переліків окремих видів товарів, увезення яких на митну територію України здійснюється за умови подання попередньої вантажної митної декларації.

Позивачем було оформлено ПД за № 209000005/9/008660, 209000005/9/008661 від 28.05.2009р., згідно яких перевізник зобов'язувався доставити вантаж у митницю призначення 02.06.2009р.

Згідно із п. 1.12 Положення № 129 під час подання ПД може бути застосований на вибір суб'єкта підприємницької діяльності, на адресу якого ввозяться окремі види товарів, або вповноваженої ним особи один із заходів забезпечення доставки товарів у митний орган призначення, в тому числі грошова застава, що попередньо вноситься на депозитний рахунок митного органу призначення в розмірі встановлених законодавством України податків і зборів, які підлягали б сплаті в разі ввезення таких товарів з метою вільного обігу на митній території України.

Підтвердженням виконання перевізником своїх зобов'язань є доставка ввезених товарів без зміни їх стану чи зменшення (збільшення) кількості або зміни якісних характеристик бо митниці призначення у встановлені митними органами строки та пред'явлення таких товарів до митного оформлення в зазначеному місці та в зазначений термін.

Наявність обставин непереборної сили, внаслідок чого позивач не доставив частину товару до митниці призначення, обставинами справи не підтверджено.

Так, позивач посилався на те, що під час перевезення вантажу до митниці призначення частину товару викрадено. Як вбачається з акта експертизи № 1-30-1 Львівської торгово-промислової палати від 29.05.2009 р. (визначення кількості товару) встановлено фактичну кількість пред'явленого експерту товару, а саме 290 шт. мобільних телефонів.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати мають право, зокрема,

проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Тобто, вказаний висновок Львівської торгово-промислової палати може свідчити та свідчить лише про кількість товару, надану позивачем для експертизи. При цьому, встановлення причин недостачі товару не віднесено до компетенції торгово-промислової палати.

Порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (крадіжка) також не є підтвердженням того, що частину товару викрадено, оскільки відповідний вирок суду відсутній.

Крім того, обставини, на які посилається позивач, не передбачені законодавством, як такі, що створюють обов'язок митного органу повернути суми грошової застави.

Між тим, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст. 220, 222, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Львівської митниці задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від року 10 травня 2012 року у цій справі скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Фон" до Львівської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання протиправними дій Львівської митниці, об'єктивованих у письмових відповідях від 07.07.2009 року за № 19/42-9088, від 03 грудня 2009 року за № 30/14-15449 та від 22.02.2010 року за № 19/41-1954 щодо відмови ТОВ «М-Фон» у поверненні коштів товариства в сумі 340 289, 04 грн. чи зарахуванні їх у рахунок майбутніх митних платежів та зобов'язання Львівської митниці зарахувати залишок коштів в сумі 340 289, 04 грн. на депозитному рахунку в рахунок сплати наступних установлених податків і зборів.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: