Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Київ К/9991/37347/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Бутенка В.І.,

Олексієнка М.М.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Державної податкової адміністрації України у Львівській області про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової адміністрації України у Львівській області (далі - ДПА у Львівській області) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до ДПА у Львівській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати накази Голови ДПА у Львівській області від 11 травня 2011 року № 507 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким йому оголошено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з податкової міліції Державної податкової служби та № 169-о "По особовому складу Управління податкової міліції ДПА у Львівській області", яким його звільнено з посади та податкової міліції у запас, із постановленням на військовий облік, за підпунктом "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; поновити на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному відшкодуванню податку на додану вартість Управління податкової міліції ДПА у Львівській області; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивував незаконністю його звільнення, оскільки будь-яких дій, які б суперечили основним завданням міліції та вказували на неналежне виконання ним службової дисципліни він не вчиняв. 6 травня 2011 року він був присутній на роботі, а 7 травня 2011 року, яке припало на суботу, - на додаткових заняттях зі службової підготовки особового складу Управління податкової міліції ДПА у Львівській області, а тому прогул, за який його фактично звільнено з роботи, не вчиняв.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що звільнення позивача є законним, оскільки 6 травня 2011 року ОСОБА_4 був відсутній на роботі більше трьох годин, тобто вчинив прогул, що підтверджується відповідними актами, складеними цього дня, та висновком службового розслідування від 11 травня 2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправними та скасовано накази Голови ДПА у Львівській області від 11 травня 2011 року № 507 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким ОСОБА_4 оголошено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з податкової міліції Державної податкової служби та № 169-о "По особовому складу Управління податкової міліції ДПА у Львівській області", яким ОСОБА_4 звільнено з посади та податкової міліції у запас за підпунктом "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному відшкодуванню податку на додану вартість Управління податкової міліції ДПА у Львівській області. Стягнуто з Державної податкової служби України у Львівській області, як правонаступника ДПА України, на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 травня 2011 року по 11 травня 2012 року.

У касаційній скарзі Державна податкова служба України у Львівській області посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленої ним постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції, ухваленої відповідно до вимог закону та скасованої помилково.

ОСОБА_4 своїм правом, як сторони у справі, подати заперечення на касаційну скаргу не користався.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 обіймав посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному відшкодуванню податку на додану вартість Управління податкової міліції ДПА у Львівській області. Цю посаду він обіймав тимчасово, на період відсутності основного працівника - підполковника податкової міліції Пахолків О.О., яка перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з рапортом Першого заступника Голови - начальника Управління податкової міліції ДПА у Львівській області та доданими до нього актами, ОСОБА_4 з 10 години до 15 години 45 хвилин 6 травня 2011 року був відсутній на робочому місці, про причини своєї відсутності керівництву не повідомив та будь-яких пояснень щодо них не надав.

Не надав він їх і наступного дня на пропозицію Першого заступника Голови - начальника Управління податкової міліції ДПА у Львівській області, про що було складено відповідний акт.

У зв'язку з цим, наказом Голови ДПА у Львівській області від 11 травня 2011 року за фактом порушення ОСОБА_4 службової дисципліни, яким є відсутність його на робочому місці з 10 години до 15 години 45 хвилин 6 травня 2011 року, призначено службове розслідування та створено відповідну комісію.

За висновком службового розслідування, затвердженим Головою ДПА у Львівській області 11 травня 2011 року, комісія зі службового розслідування рекомендувала за вчинення ОСОБА_4 прогулу 6 травня 2011 року притягнути його до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з податкової міліції Державної податкової служби України.

Наказом ДПА у Львівській області від 11 травня 2011 року № 507 ОСОБА_4 оголошено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з податкової міліції Державної податкової служби України за порушення пункту 4 статті 40 Кодексу Законів про працю України, за грубе ігнорування вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, Регламенту ДПА у Львівській області.

Іншим наказом ДПА у Львівській області від 11 травня 2011 року № 169-о ОСОБА_4 звільнено з посади та податкової міліції у запас, із постановленням на військовий обік, за підпунктом "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1998 року № 1716, за прогул, вчинений 6 травня 2011 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач порушив трудову дисципліну, оскільки був відсутній на роботі більше трьох годин без поважних причин, а тому дисциплінарне стягнення застосовано відносно нього обґрунтовано.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та, ухвалюючи нову постанову про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що оскаржені накази про оголошення дисциплінарного стягнення та його застосування до позивача необґрунтовані, прийняті з порушенням процедури накладення дисциплінарного стягнення.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, оскільки він ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Порядок проходження публічної служби в органах податкової міліції регулюється Законами України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію", від 22 лютого 2006 року № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення).

Підпунктом "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ встановлено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ, зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Згідно з пунктом 15 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 грудня 1991 року № 552 (далі - Інструкції про порядок проведення службових розслідувань), особа, у відношенні якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, заявляти клопотання, надавати докази по суті досліджених обставин, заявляти відводи у відношенні працівника, який проводить службове розслідування, подавати скарги на його дії чи рішення керівнику, який приймає рішення по суті і інформує заявника.

Як зазначалося вище, службове розслідування відносно позивача проводилось за фактом порушення ним службової дисципліни, у зав'язку з відсутністю на робочому місці більше трьох годин (з 10 години до 15 години 45 хвилин) 6 травня 2011 року.

Втім, з наказом про призначення службового розслідування ОСОБА_4 не ознайомлений; під час його проведення ОСОБА_4 не пропонувалося подати пояснення щодо проступку, вчинення якого ставиться йому за вину, що позбавило його права на належний захист своїх законних прав та інтересів відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, а тому колегія суддів вважає, що висновок апеляційного суду про порушення порядку проведення ДПА у Львівській області службового розслідування є обґрунтованим.

Окрім того, в оскарженому наказі не мотивована необхідність застосування відносно позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу, яким є звільнення, а самого позивача із наказом про оголошення дисциплінарного стягнення, як і з наказом про звільнення, під розпис не ознайомлено.

Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку про необхідність скасувати оскаржені накази про оголошення дисциплінарного стягнення позивачу та його звільнення, поновити його на роботі, зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Водночас, визначаючи період вимушеного прогулу, апеляційний суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_4 обіймав посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному відшкодуванню податку на додану вартість Управління податкової міліції ДПА у Львівській області тимчасово, на період відсутності основного працівника - підполковника податкової міліції Пахолків О.О., яка, згідно з наказом Голови державної податкової служби у Львівській області від 16 січня 2012 року № 7-о (а.с. 133), 18 січня 2012 року уже приступила до виконання своїх службових обов'язків. Отже, останнім днем вимушеного прогулу ОСОБА_4 є 17 січня 2012 року.

З огляду на те, що апеляційним судом обставини справи встановлені повно та правильно і відсутня необхідність досліджувати нові докази, а ухвалене ним рішення є помилковим лише у частині, колегія суддів вважає за необхідне постанову апеляційного суду змінити в частині періоду вимушеного прогулу, визначивши його з 11 травня 2011 року по 17 січня 2012 року.

Керуючись статтями 222, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року змінити.

Шостий абзац резолютивної частини викласти у такій редакції: "Стягнути з Державної податкової служби у Львівській області на користь ОСОБА_4 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 травня 2011 року по 17 січня 2012 року".

В іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф. Весельська

В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко