Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ справа № 800/465/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Голяшкін О.В., Донець О.Є., Мороз В.Ф., Мороз Л.Л.

при секретарі судового засідання Кошелєві С.В.

з участю позивачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6

та представника відповідача - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8

до відповідача Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

29.10.2014р. ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 звернулися до Вищого адміністративного суду України з позовом про визнання протиправними дій та бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ВККС), зобов'язання відповідача здійснити розгляд скарг та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги позивачі обґрунтували тим, що у квітні та вересні 2014р. вони зверталися до ВККС зі скаргами на дії суддів Окружного адміністративного суду м. Києва. В порушення вимог Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідач в строк, обумовлений положеннями Закону України «Про звернення громадян», не направив відповіді щодо розгляду їх скарг та не надіслав копії рішення про відкриття дисциплінарної справи щодо суддів. Після звернення до ВККС за інформацією про стан розгляду скарг, позивачі отримали формальну відповідь. Вважаючи, що вказані дії та бездіяльність ВККС суперечить вимогам статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та носить дискримінаційний характер, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 просили визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати ВККС розглянути скарги і надати відповідь, та відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду з розрахунку 20000 євро на кожного позивача.

В судовому засіданні позивачі підтримали доводи, викладені в позовній заяві, та просили задовольнити адміністративний позов.

Відповідач адміністративний позов не визнав, зазначивши, що ВККС при розгляді отриманих від позивачів скарг діяла у відповідності до вимог закону та в межах своїх повноважень.

Заслухавши представників сторін, дослідивши залучені до справи докази в межах позовних вимог і предметної підсудності, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивачі та інші особи у квітні та вересні 2014р. звертались до ВККС зі скаргами на дії суддів Окружного адміністративного суду м. Києва.

Скарга на дії судді Федорчука А.Б. зареєстрована відповідачем 1.04.2014р., передана на розгляд члену ВККС, який 4.04.2014р. направив на адресу голови Окружного адміністративного суду м. Києва запит про надання інформації, необхідної для розгляду скарги на дії судді, та 23.04.2014р. отримав відповідь на запит.

Скарги на дії судді Бояринцевої М.А., суддів Кармазіна О.А., Катюшенка В.П. та Пісоцької О.В. зареєстровано, відповідно, 17.04.2014р. і 18.04.2014р., передано на розгляд члену ВККС, який 8.08.2014р. та 12.08.2014р. направив на адресу голови Окружного адміністративного суду м. Києва запит про надання інформації, необхідної для розгляду скарг на дії суддів, після чого 28.08.2014р. та 17.09.2014р. отримав запитувану інформацію.

Скарга на дії судді Літвінової А.В. зареєстрована 26.09.2014р. та передана на розгляд члену ВККС.

Порядок роботи ВККС при здійсненні дисциплінарного провадження щодо суддів внормовано положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №2453) та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням №1802/зп-11 від 8.06.2011р.

Статтею 85 Закону №2453 обумовлено, що ВККС здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів.

Відповідно до статті 86 цього Закону дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.

Перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом ВККС у порядку, встановленому цим Законом.

Під час здійснення перевірки член ВККС має право ознайомлюватися з матеріалами судових справ, робити з них копії, опитувати суддів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з частиною 3 статті 90 Закону №2453 порядок роботи ВККС визначається її Регламентом, прийнятим більшістю від загального складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,

Розділом ХІІІ Регламенту встановлено процедуру здійснення дисциплінарного провадження щодо судді.

Зі змісту положень статей 84, 86 Закону №2453 та розділу ХІІІ Регламенту слідує, що дисциплінарне провадження, тобто процедура розгляду звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді, передбачає у якості обов'язкової складової частини здійснення членом ВККС перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Висновок члена ВККС за результатами перевірки з його пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи передається на розгляд ВККС, як колегіального органу.

При цьому, ані Законом №2453, ані Регламентом, не встановлено строки, на протязі яких член ВККС повинен здійснити перевірку та надати ВККС свій висновок.

Матеріалами справи встановлено, що після отримання скарг позивачів на дії суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, членами ВККС розпочато перевірку даних про наявність підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, в межах якої витребувано необхідну для складання відповідних висновків інформацію.

Також, з наданих відповідачем доказів вбачається, що про початок здійснення перевірок за колективними зверненнями позивачів та інших осіб ВККС проінформувало останніх листами від 4.04.2014р., 12.08.2014р. та 17.09.2014р., направленими адресатам простим поштовим відправленням, що не суперечить вимогам Закону №2453, Регламенту та Правилам надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5.03.2009р. N270.

Колегією суддів також враховується, що згідно зі статтею 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» з дня набрання чинності цим Законом повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено, а з наданих відповідачем доказів вбачається, що на час звернення позивачів до суду з адміністративним позовом, до складу ВККС входило чотири члени.

В той же час, відповідно до приписів статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше восьми членів.

З огляду на обставини справи, колегія суддів доходить висновку про те, що дисциплінарне провадження відповідачем здійснюється в межах розумного строку, необхідного для своєчасного та без невиправданих зволікань розгляду скарг позивачів.

При цьому, дії ВККС щодо організації розгляду скарг на дії суддів відповідають процедурі, передбаченій Законом №2453 та Регламентом, і вчиняються у відповідності до повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством.

Посилання позивачів на те, що при здійсненні розгляду їх скарг на дії суддів Окружного адміністративного суду м. Києва ВККС порушила приписи Закону України «Про звернення громадян» є безпідставними, оскільки відповідно до статті 12 цього Закону його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Також безпідставними є посилання позивачів на те, що дії ВККС щодо розгляду їх скарг є дискримінаційними з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначено, що дискримінація це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Під час розгляду адміністративного позову не встановлено, що діями ВККС відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 якимось чином було встановлено обмеження у визнанні, реалізації або користуванні їх правами і свободами за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, тощо.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Загальні положення про відшкодування моральної шкоди визначено положеннями Глави 82 цього Кодексу.

Оскільки у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень та з дотриманням всіх інших принципів, зазначених у статті 2 КАС України, не порушуючи при цьому законні права та інтереси позивачів, відсутні підстави для задоволення адміністративного позову в частині стягнення моральної шкоди.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 18, 24, 70, 122, 159, 160, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Судді А.О. Логвиненко

О.В. Голяшкін

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз

Л.Л. Мороз