Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2015 року м. Київ К/800/32140/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області звернулось в суд із позовом стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області витрати понесені Пенсійним фондом на виплату ОСОБА_1 державної адресної допомоги, пенсії та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття за липень, серпень 2011 року в сумі 1 528,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014, позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області на користь управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області витрати на виплату ОСОБА_1 пенсій за липня, серпень 2011 року в сумі 22,12 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій і постановити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області за липень, серпень 2011 року громадянину ОСОБА_1, який став інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, було виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 22,12 грн., щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття в розмірі 83,60 грн. та державної адресної допомоги в розмірі 1 422,28 грн., а загалом виплат на суму 1 528,00 грн.

Частково задовольняючі позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату і доставку пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав учасниць Угоди.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, проте вважає помилковим висновок судів про те, що отримання громадянином ОСОБА_1 трудового каліцтва на території країн СНД не зобов'язує Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодовувати щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття виходячи з наступного.

Згідно статті 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статті 21 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків виробництві та професійних захворювань відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених статтею 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Міністерством юстиції України 16 травня 2003 року зареєстрована Постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання».

Згідно з пункту 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «;Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР), підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12 червня 2012 року № 21-165а12, від 21 травня 2013 року № 21-129а13 та від 18 червня 2013 року № 21-199а13.

Отже, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача відшкодувати понесені Пенсійним фондом витрати по виплаті пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття за липень, серпень 2011 року є обгрунтованими.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наступного.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення» (далі - постанова КМ України № 265) запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.

Аналіз положень постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення» дає підстави вважати, що зазначена допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та, враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 225, 230 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 11 березня 2013 року змінити. Скасувати постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області витрат, понесених Пенсійним фондом з виплати ОСОБА_1 щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття за липень, серпень 2011 року в розмірі 83,60 грн. та прийняти в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

У решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 11 березня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.

СУДДІ : Амєлін С.Є.

Олендер І.Я.