Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року м. Київ К/800/45027/14

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді: Олексієнка М.М.,

суддів: Бутенка В.І.,

Весельської Т.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях (далі - УПФ) про визнання дій протиправними і зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за касаційною скаргою представника відповідача на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 6 травня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом, відповідно до якого з урахуванням уточнених позовних вимог просила, зобов'язати УПФ здійснити їй перерахунок пенсії, як державному службовцю, з моменту призначення, додатково включивши до заробітку для обчислення пенсії грошову винагороду за сумлінну безперервну працю, одноразові премії за 2010-2011 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію і сплатити суми пенсійних виплат з серпня по грудень 2013 року та з січня по квітень 2014 року, які не були сплачені, у зв'язку з неврахуванням зазначених виплат до заробітної плати.

Посилалась на незаконність відмови у перерахунку пенсії, оскільки при її призначенні не враховано усіх виплат, які входили до заробітної плати державного службовця.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 6 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано УПФ здійснити перерахунок пенсії позивачці, як державному службовцю, з моменту її призначення, додатково включивши до заробітку для обчислення пенсії суми: грошової винагороди за сумлінну безперервну працю за квітень 2010 року в розмірі 3547,72 грн., одноразової премії за серпень 2010 року в розмірі 2193,00 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за вересень 2010 року в розмірі 3604,69 грн., одноразової премії за 8 березня 2011 року в розмірі 5753,26 грн., одноразової премії за вересень 2011 року в розмірі 481,21 грн. та індексації та здійснити виплату суми пенсійних виплат з вересня по грудень 2013 року та з січня по лютий 2014 року, які не були сплачені у зв'язку з неврахуванням зазначених виплат до заробітку для обчислення пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі представник УПФ, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що позивачка не має права не перерахунок пенсії з урахуванням зазначених виплат, оскільки вони не є складовою частиною заробітної плати, а є одноразовими виплатами і не зазначені у переліку складової заробітної плати, передбачених статтею 33 Закону України від 16 грудня 1993 року «Про державну службу», постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, з 23 вересня 2011 рок ОСОБА_2 призначено пенсію відповідно до законів України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII), від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII). 11 лютого 2014 року вона звернулася із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням усіх складових заробітної плати, на які були нараховані, та з яких утримані страхові внески. При цьому надала довідку від 29 січня 2014 року № 25-13/419 про заробітну плату. Листом УПФ від 24 лютого 2014 року № 20/М-11 повідомлено про відсутність підстав у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що вказані види виплат не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при обчисленні пенсії повинні бути включенні всі суми виплат, з яких фактично нараховані та сплаченні внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Висновок судів в частині необхідності включення до заробітної плати для обчислення пенсії грошової винагороди за сумлінну безперервну працю, одноразові премії за 2010-2011 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального права.

Умови і порядок пенсійного забезпечення державних службовців визначено законами України № 3723-XII, № 1788-XII.

За змістом частини другої статті 37 Закону № 3723-ХІІ (у редакції Закону України від16.01.2003 року № 432-IV, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 17.11.2005 року № 3108-IV), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно частини першої статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок (частина друга статті 33 Закону № 3723-ХІІ).

Аналіз зазначених положень законів дає підстави до висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Статтею 66 Закону № 1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини першої цієї норми до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно до частини першої статті 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

За правилами, встановленими пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Судами установлено, що позивачка, обіймаючи посаду заступника директора-начальника відділу взаємодії з роботодавцями Чернівецького обласного центру зайнятості, отримала грошову винагороду за сумлінну працю у квітні 2010 року, премії, які наведені в позовній заяві, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

З урахування зазначених обставин та норм права, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що грошова винагорода за сумлінну працю, премії, які виплачувалися у серпні, березні та вересні 2011 року, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, виплачена у вересні 2010 року, повинні бути включені до заробітної плати для обчислення пенсії, оскільки із вказаних сум нараховані і сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок судів в цій частині не спростовують.

Зокрема, посилання на положення постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 212 про те, грошова винагорода за сумлінну працю не може бути врахована до заробітної плати для обчислення пенсії, є помилковим. Згідно пункту 4 цієї постанови (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1563) сума грошової винагороди включається до фонду оплати праці та відповідно до законодавства враховується під час визначення бази (об'єкта) для оподаткування, для нарахування страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та збору до Пенсійного фонду.

У випадку, коли довідка про заробітну плату не відповідає певним вимогам, то пенсійний фонд не позбавлений права перевірити відомості, зазначеній в ній.

Судами не порушено і строки звернення до адміністративного суду.

Проте, судами попередніх інстанцій невірно обрано спосіб захисту порушеного права ОСОБА_2 Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 162 КАС України. Відповідно до пункту 2 частини першої цієї норми, у разі задоволення адміністративного позову, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

При призначенні (перерахунку) пенсії УПФ наділений дискреційними повноваженнями, тому суд може лише зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_2 від 11 лютого 2014 року і прийняти рішення про перерахунок пенсії з урахуванням встановлених судом обставин та норм права. Зокрема врахувати, що грошова винагорода за сумлінну працю, одноразові премії, які виплачувалися у серпні, березні та вересні 2011 року, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, виплачена у вересні 2010 року, включаються до заробітної плати для обчислення пенсії, оскільки із вказаних сум нараховані і сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

На підставі наведеного, попередні судові рішення підлягають зміні в частині визначення способу захисту порушених прав позивача. Визнати протиправною відмову УПФ у перерахунку пенсії ОСОБА_2 та зобов'язати розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії з урахуванням встановлених судами обстави і норм права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 6 травня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року змінити в частині визначення способу захисту порушеного права.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях у перерахунку пенсії ОСОБА_2.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях розглянути заяву ОСОБА_2 від 11 лютого 2014 року про перерахунок пенсії і прийняти рішення з урахуванням, що грошова винагорода за сумлінну працю, одноразові премії, які виплачувалися у серпні, березні та вересні 2011 року, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, виплачена у вересні 2010 року, включаються до заробітної плати для обчислення пенсії.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

Т.Ф. Весельська