Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2014 року м. Київ К/9991/51659/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючий - суддя: Стародуб О.П.,

судді: Заїка М.М., Штульман І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про зобов'язання відповідачів провести перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за періоди з 01.01.2005р. по 08.09.2009 роки та з 19.06.2010р.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.09.2010р. позов задоволено частково, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату спірних пенсій за періоди з 01.01.2005р. по 08.09.2009р. та з 19.06.2010р. В задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012р. скасовано рішення суду першої інстанції, позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії з 19.06.2010р. по 30.11.2010р., зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсій відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.12.2010р. по 22.07.2011р. Позовні вимоги з 01.01.2005р. по 08.09.2009р. залишені без розгляду. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням апеляційного суду не погодився відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення апеляційного суду в частині задоволення позову з 01.12.2010р. по 22.07.2011р. та в цій частині у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Згідно статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам ІІ групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по IІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Судами встановлено, що позивач віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та є інвалідом другої групи по захворюванню, яке пов'язане із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Також, апеляційним судом встановлено, що з 01.01.2008р. по 30.11.2010р. позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю отримував у розмірі встановленому постановою КМ України.

З 01.12.2010р. позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова та отримує державну пенсію згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов, апеляційний суд виходив із того, що Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова безпідставно виплачувались позивачу державна та щомісячна додаткова пенсії, а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області додаткова пенсія, - в меншому розмірі ніж передбачено законом, оскільки впродовж 2010, 2011 років до 23.07.2011р. жодні обмеження розміру таких видів виплат на законодавчому рівні встановлені не були, а тому при визначенні їх розміру слід керуватись положеннями статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановами Кабінету Міністрів України.

Також апеляційний суд виходив із того, що оскільки позивач отримував державну пенсію за його вибором згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то відсутні законні підстави для виплати позивачу державної пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у період з 09.06.2010р. по 30.11.2010р.

Решта позовних вимог залишена апеляційним судом без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем річного строку звернення до суду встановленого статтею 99 КАС України та відсутністю поважних підстав його пропуску.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Поряд з тим, безпідставними є посилання в рішенні апеляційного суду на застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», оскільки станом на час звернення позивача до суду першої інстанції та прийняття ним рішення, вказана постанова не набула чинності. А тому частковому задоволенню підлягають позовні вимоги без обмеження їх датою 22.07.2011р.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції приходить до висновку про зміну рішення суду апеляційної інстанції, яке є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 210, 223, 225, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012р. у даній справі змінити.

У абзаці восьмому резолютивної частини виключити слова і числа «по 22.07.2011року».

В решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012р. залишити в силі.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: М.М. Заїка

І.В. Штульман