Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.02.2021 року у справі №953/1822/20

Постанова

Іменем України

01 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 953/1822/20

провадження № 61-1816св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України

представник позивача - Марченко Ніна Миколаївна,

відповідач - ОСОБА_1,

представник відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Харківського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу витрат, пов'язаних зі здійсненням регламентної виплати потерпілому.

Позовна заява мотивована тим, що 17 вересня 2018 року у м. Харкові на перехресті проспекту Тракторобудівників і вулиці Краснодарській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля GEELY, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, автомобіля Toyota, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, і автомобіля Ford, номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Toyota, номерний знак НОМЕР_2, і автомобіль Ford, номерний знак НОМЕР_3, отримали механічні пошкодження.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Станом на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому МТСБУ відшкодувала завдану ним шкоду з Фонду захисту потерпілих.

Так, власнику автомобіля Ford ОСОБА_4 було виплачено 6 114,64 грн на підставі звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 01 листопада 2018 року та наказу від 03 грудня 2018 року, а власнику автомобіля Toyota ОСОБА_5 - 41 247,11
грн на підставі звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 08 листопада 2018 року та наказу від 11 січня 2019 року. Крім того, товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна компанія" (далі - ТОВ "Незалежна експертна компанія") за послуги щодо складання зазначених звітів було сплачено 866,60 грн і 800,00 грн відповідно.

З урахуванням зазначеного МТСБУ вважало, що у нього виникло право зворотної вимоги до винної особи.

На підставі вказаного МТСБУ просило суд стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі здійсненням регламентної виплати потерпілому у загальному розмірі 47 361,75 грн і витрати на проведення дослідження транспортних засобів і збір документів у розмірі 1 666,60 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 липня 2020 року у складі судді Лях М. Ю. позов МТСБУ задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ витрати, пов'язані здійсненням регламентної виплати потерпілим, у розмірі 47 361,75 грн і витрати, понесені на проведення дослідження транспортних засобів, у розмірі 1 666,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУ судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статті 38.2.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Оскільки з вини ОСОБА_1, яка встановлена преюдиційною постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2018 року, потерпілим була завдана шкода, яка була відшкодована МТСБУ, то останнє має право на відшкодування цього страхового відшкодування за рахунок відповідача, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 липня 2020 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову МТСБУ відмовлено.

Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 153,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що цивільно-правова відповідальність відповідача на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована приватним акціонерним товариством "Європейський страховий союз" (далі - ПрАТ "ЄСС"), що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28 вересня 2017 року № АК/7435952. Таким чином, наявність полісу з усіма необхідними реквізитами відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про страхування" є підтвердженням факту укладення сторонами договору страхування.

Таким чином, за відсутності судового рішення щодо визнання договору страхування, укладеного між ПрАТ "ЄСС" і ОСОБА_1, недійсним та відсутності відомостей щодо ліквідації цієї страхової компанії і затвердження ліквідаційного балансу немає правових підстав для стягнення з відповідача як особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, суми відшкодування у розмірі 47 361,75 грн, сплаченої власникам пошкоджених у дорожньо-транспортній пригоді автомобілів, та витрат на дослідження транспортних засобів.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У лютому 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга МТСБУ на постанову Харківського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі МТСБУ, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції не врахував, що за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28 вересня 2017 року № АК/7435952 застрахованим був автомобіль Opel Astra, номерний знак НОМЕР_4, а не транспортний засіб відповідача. При перевірці автомобіля GEELY, номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1, було встановлено, що поліс обов'язкового страхування відсутній на дату дорожньо-транспортної пригоди. Посилання суду апеляційної інстанції на неналежне виконання страховиком свого обов'язку з передачі даних для внесення до централізованої бази МТСБУ є безпідставним, оскільки дані за полісом № АК/7435952 були внесені до цієї бази та вказують на те, що застраховано за вказаним полісом було цивільну відповідальність не ОСОБА_1, а іншої особи. Крім того, відповідачем була надана лише копія поліса обов'язкового страхування, яка засвідчена неналежним чином.

Відзив на касаційну скаргу відповідачем не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17 вересня 2018 року у м. Харкові на перехресті проспекту Тракторобудівників і вулиці Краснодарській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля GEELY, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, автомобіля Toyota, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, і автомобіля Ford, номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

25 вересня 2018 року потерпілий ОСОБА_4 подав до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, а 09 листопада 2018 року - заяву про відшкодування шкоди, оскільки особа, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Для визначення матеріального збитку, завданого автомобілю Ford, номерний знак НОМЕР_3, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, власником якого є ОСОБА_4, МТСБУ надало відповідне доручення ТОВ "Незалежна експерта компанія". За послуги ТОВ "Незалежна експертна компанія" МТСБУ понесло витрати у розмір 866,60 грн, що підтверджується рахунком від 01 листопада 2018 року № 747, актом виконаних робіт і платіжним дорученням від 30 листопада 2018 року.

Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Ford, номерний знак НОМЕР_3, внаслідок пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді від 01 листопада 2018 року № 363/М/2018, складеного ТОВ "Незалежна експертна компанія" на замовлення МТСБУ, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 6
114,64 грн без податку на додану вартість та 6 847,97 грн з податком на додану вартість.

Керуючись пунктами 36.1, 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ прийнято рішення про відшкодування шкоди з Фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 у розмірі 6 114,64 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 04 грудня 2018 року.

20 вересня 2018 року потерпілий ОСОБА_5 подав до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, а 03 грудня 2018 року - заяву про відшкодування шкоди, оскільки особа, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Для визначення матеріального збитку, завданого автомобілю Toyota, номерний знак НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, власником якого є ОСОБА_5, МТСБУ надало відповідне доручення ТОВ "Незалежна експертна компанія". За послуги ТОВ "Незалежна експертна компанія" МТСБУ понесло витрати у розмірі 800,00 грн, що підтверджується рахунком від 09 листопада 2018 року № 783, актом виконаних робіт і платіжним дорученням від 11 січня 2019 року.

Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota, номерний знак НОМЕР_2, внаслідок пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді від 08 листопада 2018 року № 402/М/2018, складеного ТОВ "Незалежна експертна компанія" на замовлення МТСБУ, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 41
247,11 грн без податку на додану вартість та 48 337,63 грн з податком на додану вартість.

Керуючись пунктами 36.1, 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ прийнято рішення про відшкодування шкоди з Фонду захисту потерпілих ОСОБА_5 у розмірі 41 247,11 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11 січня 2019 року.

Виплачуючи потерпілим страхове відшкодування на загальну суму 47 361,75 грн, з урахуванням витрат на проведення дослідження колісних транспортних засобів у розмірі 1 666,60 грн, МТСБУ виходило із того, що ОСОБА_1, який керував своїм транспортним засобом, на момент дорожньо-транспортної пригоди не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

В матеріалах справи наявна копія полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28 вересня 2017 року № АК/7435952, згідно з яким цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ "ЄСС".

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини 2 статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга МТСБУ підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відповідно до положень статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з підпунктом "а" статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Таким чином, у зв'язку із настанням події, передбаченої підпунктом "а" пункту
41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ здійснило відшкодування шкоди ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

У підпункті 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у підпункті 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Тобто шкода ОСОБА_4 і ОСОБА_5 була завдана з вини ОСОБА_1.

Звертаючись до суду із позовом, МТСБУ просило суд відшкодувати у порядку регресу витрати, пов'язані з регламентною виплатом.

Відмовляючи у задоволенні позову МТСБУ, суд апеляційної інстанції виходив із того, що цивільно-правова відповідальність відповідача на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ "ЄСС", що підтверджується копією поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28 вересня 2017 року № АК/7435952, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача як особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, на користь позивача суми відшкодування у розмірі 47 361,75 грн, сплаченої власникам пошкоджених у дорожньо-транспортній пригоді автомобілів, і витрат на дослідження транспортних засобів.

Разом з тим, з таким висновком суду апеляційної інстанції у повній мірі погодитися не можна, оскільки він зроблений без з'ясування усіх обставин справи.

Так, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наявність полісу з усіма необхідними реквізитами відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про страхування" є підтвердженням факту укладення сторонами договору страхування. Не врахувавши при цьому, що відповідачем до суду надано лише копію полісу обов'язкового страхування. При цьому позивач наголошував, що він неодноразово звертався до відповідача з претензіями, однак останній ніяким чином не реагував, інформації щодо наявності у нього поліса обов'язкового страхування не надавав.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 124 КУпАП (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Згідно з частиною 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено частин 1 , 2 статті 95 ЦПК України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач не визнав обставини укладення відповідачем договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а навпаки звернувся з позовом саме до ОСОБА_1, оскільки його цивільно-правова відповідальність не була застрахована. Крім того, позивач вказував, що за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28 вересня 2017 року № АК/7435952, копія якого надана відповідачем, застрахованим був автомобіль Opel Astra, номерний знак НОМЕР_4. При цьому поліс обов'язкового страхування на автомобіль GEELY, номерний знак НОМЕР_1, відсутній на дату дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховий поліс - це єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Відповідно до пунктів 17.2, 17.4 статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є документом, технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання якого затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. У разі втрати страхового поліса страховик зобов'язаний протягом семи календарних днів безкоштовно видати дублікат цього поліса на підставі заяви страхувальника. У разі втрати дубліката умови його повторної видачі визначаються договором.

У пункті 21.3 статті 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).

З указаного вбачається, що належним доказом укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності може бути лише оригінал страхового полісу.

Згідно з частиною 6 статті 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, у зв'язку з ненаданням відповідачем оригіналу страхового полісу, за умови заперечення позивача щодо дійсності полісу обов'язкового страхування, відсутності інформації про його укладення в Централізованій базі даних МТСБУ саме на автомобіль відповідача та відсутності вказаного полісу на час дорожньо-транспортної пригоди, висновок суду апеляційної інстанції, що цивільно-правова відповідальність відповідача на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ "ЄСС" є передчасним та носить характер припущення.

Крім того, судом апеляційної інстанції не встановлено, чи виконано відповідачем усі необхідні дії, передбачені у статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, чи подавав останній страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки апеляційний суд не встановив фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, і не перевірив доводи сторін та надані на їх підтвердження докази, то оскаржувана постанова апеляційного суду відповідно до частини 3 статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно дати належну оцінку доводам і поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В.

Шипович