Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.07.2019 року у справі №554/2155/17

Постанова

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа № 554/2155/17

провадження № 61-27648св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - кредитна спілка «Офіцерська кредитна спілка»,

суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Масич Світлана Іванівна,

заінтересовані особи (боржники): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу кредитної спілки «Офіцерська кредитна спілка» на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави у складі судді Січиокно Т. О. від 25 квітня

2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Триголова В. М., Гальонкіна С. А., від 18 липня

2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги

У березні 2017 року кредитна спілка «Офіцерська кредитна спілка» (далі -

КС «Офіцерська кредитна спілка», кредитна спілка) звернулася до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Масич С. І. (далі - Подільський ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області, виконавча служба).

Скаргу мотивовано тим, що 22 лютого 2017 року на адресу кредитної спілки було направлено повідомлення головного державного виконавця Подільського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області про повернення стягувачу виконавчого листа, виданого 10 червня 2010 року Октябрським районним судом м. Полтави про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь спілки заборгованості у сумі 22 398,74 грн. Підставою для повернення виконавчого документа вказана несплата стягувачем авансового внеску. Таке рішення державного виконавця кредитна спілка вважає незаконним, оскільки виконавче провадження було відкрито вперше у 2010 році, а отже при повторній подачі виконавчого документа після його повернення сплата авансового внеску не потребується.

Посилаючись на вищевикладене, просив визнати бездіяльність виконавчої служби незаконною, скасувати повідомлення виконавчої служби

від 22 лютого 2017 року з повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та зобов`язати виконавчу службу прийняти повторно виконавчий лист для продовження виконання рішення суду.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2017 року у задоволенні скарги КС «Офіцерська кредитна спілка» відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю підстав для визнання незаконними дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з несплатою авансового внеску, оскільки така сплата передбачена частиною другою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 18 липня 2017 року апеляційну скаргу КС «Офіцерська кредитна спілка» відхилено, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги, оскільки на момент звернення стягувача до виконавчої служби набрала чинності редакція Закону України «Про виконавче провадження», статтею 26 якого передбачена сплата авансового внеску.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, КС «Офіцерська кредитна спілка» просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про задоволення скарги, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено сплату авансового внеску при повторному пред`явленні виконавчого листа. Крім того, рішення суду не виконано, а тому суди помилково не застосували пункт 6 Перехідних положень цього Закону.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у справі № 554/2155/17 (провадження № 61-27648св18) призначено повторний автоматизований розподіл.

05 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10 червня 2010 року Октябрським районним судом м. Полтави кредитній спілці видано виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_2 ,

ОСОБА_1 на користь КС «Офіцерська кредитна спілка» заборгованості у розмірі 22 278,74 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн, всього - 22 398,74 грн.

Повідомленням головного державного виконавця Подільського

ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Масич С. І.про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 22 лютого 2017 року КС «Офіцерська кредитна спілка» повернуто виконавчий лист

№ 2-1673/10. Підставою для повернення стягувачеві вказаного виконавчого листа зазначено відсутність документального підтвердження сплати стягувачем авансового внеску при пред`явленні виконавчого листа до виконання.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом; право на судовий захист є гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і оснопололжних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, яка була чинною на час вчинення державним виконавцем дій та прийняття рішень, що оскаржуються, до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби. У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Авансовий внесок у виконавчому провадженні - це кошти, які підлягали внесенню стягувачем на окремий небюджетний рахунок і використовувались виконавцем для організації та проведення виконавчих дій.

Рішенням Коституційного Суду України від 15 травня 2019 року

№ 2-р(II)/2019, справа № 3-368/2018(5259/18),визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другоїстатті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII зі змінами.

Рішення Конституційного Суду України мотивовано тим, що визначенням положеннями частини другоїстатті 26 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язкової сплати авансового внеску особою, на користь якої ухвалене судове рішення, як необхідної умови початку примусового виконання цього рішення органом державної виконавчої служби, покладено на цю особу фінансовий тягар забезпечувати функціонування впровадженої державою системи виконання судових рішень, що не гарантує доступу для кожної такої особи до вказаної системи, отже, не забезпечує в усіх випадках і за будь-яких умов повного та своєчасного виконання цього рішення, його обов`язковості.

Конституційний Суд України наголосив, що держава має позитивний обов`язок забезпечувати виконання судового рішення, проте визначеними положеннями частини другоїстатті 26 Закону України «Про виконавче провадження» правовим регулюванням щодо обов`язкового авансування початку примусового виконання судового рішення особою, на користь якої ухвалене це рішення, такий обов`язок держави перекладено на вказану особу, що нівелює сутність її конституційного права на судовий захист та суперечить положенням статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України.

За змістом частини першої статті 129 Конституції України та частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою частиною якого є доступ до правосуддя.

З урахуванням наведеного Верховний Суд вважає, що виходячи із гарантій, закріплених у статтях 55, 129, 129-1 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 18 ЦПК України, дії державного виконавця щодо повернення без виконання з мотивів несплати КС «Офіцерська кредитна спілка» авансового внеску щодо виконання виконавчого листа, виданого 10 червня 2010 року про стягнення з

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, який був направлений до органу державної виконавчої служби для організації та проведення його виконання, не можуть вважатись правомірними, оскільки перешкоджають доступу стягувачу до належного виконання судових рішень, отже, і доступу до правосуддя.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 688/1619/17-ц (провадження

№ 61-24783св18).

Згідно з частинами першою-третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, повно і всебічно встановлені судами на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та можливість ухвалення нової постанови про задоволення скарги КС «Офіцерська кредитна спілка» у частині визнання незаконними дій державного виконавця щодо винесення повідомлення від 22 лютого

2017 року та його скасування. У такий спосіб забезпечується ефективне поновлення прав стягувача КС «Офіцерська кредитна спілка» на виконання судового рішення, що набрало законної сили.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення скарги КС «Офіцерська кредитна спілка».

Керуючись статтями 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу кредитної спілки «Офіцерська кредитна спілка» задовольнити частково.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Скаргу кредитної спілки «Офіцерська кредитна спілка» задовольнити частково.

Визнати незаконними дії головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Масич Світлани Іванівнищодо винесення повідомлення від 22 лютого 2017 року про повернення стягувачу без прийняття виконавчого документа до виконання.

Скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа

від 22 лютого 2017 рокустягувачу без прийняття до виконання, постановлене головним державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Масич Світланою Іванівною за виконавчим листом № 2-1673/10, виданим 10 червня 2010 року Октябрським районним судом м. Полтави.

В іншій частині ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18 липня

2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович