Історія справи

Постанова

Іменем України

30 травня 2019 року

м. Київ

справа № 337/5270/17

провадження № 61-40898св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 21 березня 2018 року в складі судді Мурашової Н. А. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 22 червня 2018 року в складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Онищенко Е. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжі померла мати позивача - ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями після смерті матері є ОСОБА_4 та його рідна сестра - ОСОБА_2 , інших спадкоємців першої черги немає.

В установлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріуса з приводу оформлення спадщини, оскільки після смерті матері, він опинився в тяжкому матеріальному стані, у нього не було коштів для оформлення спадщини, оскільки він зазнав значних витрат на лікування та поховання матері. Крім того, він тяжко хворіє на захворювання нирки, потребує постійного лікування та значних витрат. Вважає вказані причини поважними.

Також вказував, що у нього була домовленість з відповідачем про те, що він не подаватиме заяву, а відтак він не звертався до нотаріальної контори з інших причин.

На підставі викладеного ОСОБА_4 просив визначити йому додатковий строк в один місяць для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 21 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження об`єктивних, непереборних, незалежних від волі позивача істотних труднощів, які б перешкоджали йому своєчасно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом після смерті своєї матері.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 22 червня 2018 рокурішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду, а також зазначив, що за час, визначений для подання заяви про прийняття спадщини, позивач хоча і страждав на ряд хронічних захворювань, перебував на диспансерному обліку в лікарняній установі, однак постійно працював у ПАТ «Український графіт», тобто був працездатний, на стаціонарному лікуванні або на такому амбулаторному, яке перешкоджало б йому звернутися до нотаріальної контори, не перебував.

Крім того, судова колегія враховала суперечливість доводів позивача. Так, він зазначав одночасно що не міг подати заяву про прийняття спадщини за станом здоров`я, а також зазначає про те, що у нього була домовленість з відповідачем, що він не подаватиме заяву, а відтак він не звертався до нотаріальної контори з інших причин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_6 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не прийняли до уваги доводи позивача щодо поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Висновки судів не відповідають обставинам справи. Суди дали неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам.

Суди безпідставно не взяли до уваги показання свідків, які в судовому засіданні підтвердили заявлені позивачем вимоги.

Доводи інших учасників справи

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що у матеріалах справи немає жодного доказу на підтвердження заявлених позивачем вимог. Суди вірно оцінили показання свідків та обґрунтовано не взяли їх до уваги, оскільки вони не могли підтвердити обставини, які вказані ОСОБА_3

Позивач не приймав участі у лікуванні та догляді за спадкодавцем, оскільки вказані дії було зроблено відповідачем, яка також організовувала та оплачувала поховання ОСОБА_5 Також позивач вводить суд в оману щодо свого незадовільного стану здоров`я.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

26 листопада 2018 справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжі померла ОСОБА_5 , яка є матір`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є її діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_9

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру станом на 02 березня 2018 року спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась, спадкоємці першої черги ОСОБА_3 і ОСОБА_9 із заявами про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців до нотаріуса не звертались.

Суди також встановили, що ОСОБА_2 на момент смерті спадкодавця ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала з нею за однією адресою, із заявою про відмову від спадщини до нотаріуса не зверталась, тому вважається такою, що прийняла спадщину в порядку, визначеному частиною третьою статті 1268 ЦК України.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку про прийняття спадщини.

При цьому суди правильно зазначили про те, що за час, визначений для подання заяви про прийняття спадщини, позивач хоча і страждав на ряд хронічних захворювань, перебував на диспансерному обліку в лікарняній установі, однак постійно працював у ПАТ «Український графіт», тобто був працездатний, на стаціонарному лікуванні або на такому амбулаторному, яке перешкоджало б йому звернутися до нотаріальної контори, не перебував.

Доводи касаційної скарги про те, що позивачем надано суду достатньо доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини не заслуговують на увагу, оскільки суди надали належну правову оцінку доводам сторін, висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що суди безпідставно не взяли до уваги показання свідків, які в судовому засіданні підтвердили заявлені позивачем вимоги, оскільки суди дослідили вказані показання у сукупності з іншими доказами. У мотивувальній частині судових рішень наведено дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні цього спору.

При цьому судами враховано, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 21 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 22 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

В. В. Сердюк