Історія справи

Постанова КЦС ВП від 29.11.2023 року у справі №2318/1247/12
Постанова КЦС ВП від 29.11.2023 року у справі №2318/1247/12
Постанова КЦС ВП від 29.11.2023 року у справі №2318/1247/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року

місто Київ

справа № 2318/1247/12

провадження № 61-10547св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

учасники справи:

заявниця - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,

позивач - Публічне акціонерне товариство «БМ Банк»,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2023 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Василенко Л. І., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позову і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Уманського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2012 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» (далі - ПАТ «БМ Банк») відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 25 липня 2012 року рішення Уманського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «БМ Банк» задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 641 452, 87 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На виконання рішення видано виконавчі листи.

27 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Централ Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Централ Фінанс») та фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу прав вимоги б/н грошових зобов`язань за кредитним договором від 19 березня 2010 року № 38/3/19032010-DC та договорами забезпечення.

У березні 2023 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2023 року у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що заявниця не надала належних та допустимих доказів на підтвердження повної чи часткової сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу прав вимоги від 27 лютого 2023 року.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, ФОП ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження у цій справі.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2023 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2023 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

13 липня 2023 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2023 року про закриття апеляційного провадження у цій справі.

У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що положення статті 353 ЦПК України передбачають можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони виконавчого провадження.

Рух справи у суді касаційної інстанції, позиції інших учасників справи

Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

У липні 2023 року справа № 2318/1247/12 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2023 року справу № 2318/1247/12 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Встановлені судами обставини

Рішенням Уманського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2012 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» (далі - ПАТ «БМ Банк») відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 25 липня 2012 року рішення Уманського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «БМ Банк» задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 641 452, 87 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На виконання рішення видано виконавчі листи.

09 листопада 2018 року АТ «БМ Банк», яке є правонаступником прав та обов`язків ТОВ «БМ Банк», ВАТ «БМ Банк», ПАТ «БМ Банк» перейменовано на АТ «БМ-2018».

22 листопада 2019 року між АТ «БМ-2018» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладений договір № 22/11/2019 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами та договорами забезпечення, відповідно до якого АТ «БМ-2018» відступив на користь ТОВ «ФК «Флексіс»» право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 19 березня 2010 року № 38/3/19032010-DC та договорами забезпечення до нього, зокрема, за договором поруки від 19 березня 2010 року № 38/3/19032010-DC-3, укладеним з ОСОБА_3 .

Ухвалою Уманського районного суду Черкаської області від 13 березня 2020 року замінено стягувача у виконавчому листі у справі № 2318/1247/2012, виданому Уманським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 641 452, 87 грн та судового збору: замість стягувача ПАТ «БМ Банк» вказано стягувачем ТОВ «ФК «Флексіс» як правонаступника.

05 березня 2021 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «ФК «Централ Фінанс» укладений договір № 05/03/2021 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором від 19 березня 2010 року № 38/3/19032010-DC та договорами забезпечення, за яким ТОВ «ФК «Централ Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 червня 2021 року у справі № 2318/1247/12 замінено стягувача з ТОВ «ФК «Флексіс» на його правонаступника ТОВ «ФК «Централ Фінанс».

27 лютого 2023 року між ТОВ «ФК «Централ Фінанс» та ФОП ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу прав вимоги б/н грошових зобов`язань за кредитним договором від 19 березня 2010 року № 38/3/19032010-DC та договорами забезпечення.

У березні 2023 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2023 року у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, ФОП ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження у цій справі.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2023 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2023 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню.

Нормативно-правове обґрунтування

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

Водночас забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано в статті 55 ЦПК України, згідно з частиною першою якої в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 352 ЦПК України).

Відповідно до пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Тлумачення положень статті 353 ЦПК України має відбуватися з урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.

Згідно з частиною другою статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Зазначене варто розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом із рішенням суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У справі, яка переглядається, місцевий суд відмовив ФОП ОСОБА_1 у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням суду першої інстанції, заявниця подала апеляційну скаргу.

Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ухвала про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.

З такими висновками суду апеляційної інстанції Верховний Суд не погоджується.

У пункті 28 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Стаття 353 ЦПК України не містить прямої заборони на оскарження ухвали про відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Тож, помилковим є висновок апеляційного суду про те, що ухвала про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, оскільки у цій справі рішення вже ухвалене і ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. Тому є незрозумілим висновок апеляційного суду, а саме про те, з яким саме рішенням суду вказана ухвала суду може бути оскаржена.

Пункт 28 частини першої статті 353 ЦПК України щодо забезпечення апеляційного оскарження ухвали суду, необхідно розуміти так, що у цивільному процесі апеляційному та касаційному оскарженню підлягають судові рішення, як про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження, так і про відмову у заміні сторони.

Такі висновки Верховного Суду узгоджуються з правовими висновками, сформульованими у постановах Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 та Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 679/48/16-ц, від 04 травня 2022 року у справі № 638/10464/18, від 14 вересня 2022 року у справі № 323/946/21, від 23 серпня 2023 року у справі № 683/1861/19.

Ухвала суду першої інстанції за результатами вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки особа, яка не погоджується із процесуальним рішенням, не може поновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову в заміні сторони виконавчого провадження.

За таких обставин доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження, оскільки висновки апеляційного суду про те, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не відповідають нормам процесуального закону.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини четвертої статті 406, частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі судове рішення підлягає скасуванню, а розгляд справи ще не завершений, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 409 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 14 червня 2023 року скасувати. Справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді О. В. Білоконь

І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний