Історія справи

Постанова

Іменем України

29 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 381/748/17

провадження № 61-30617св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5, яка підписана представником ОСОБА_6, на ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року у складі судді: Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя та встановлення порядку користування будинком.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2017 року позов задоволено.

ОСОБА_5 подала 15 серпня 2017 року апеляційну скаргу на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2017 року.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвала суду мотивована тим, що вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме отримання представником відповідача повного тексту оскарженого рішення 11 серпня 2017 року, є неповажною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Оскільки 06 червня 2017 року відповідач особисто ознайомилася з матеріалами справи та отримала повний текст рішення, що підтверджується заявою та відміткою на довідковому листі до справи, а тому мала можливість оскаржити його у встановлені законом строки.

19 жовтня 2017 року представником ОСОБА_5 подано клопотання, в якому вказувалося на факт необізнаності позивача про свої права та обов'язки і звертали увагу на те, що по суті цей спір є виключно «зведенням рахунків» колишнього чоловіка з дружиною, а поновлення строку на звернення до суду забезпечить ОСОБА_5 право на доступ до правосуддя та дозволить спростувати вимоги позову задля можливості ухвалення обґрунтованого та справедливого рішення.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2017 року відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.

У листопаді 2017 року ОСОБА_5 подала касаційну скаргу яка підписана представником ОСОБА_6, на ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржене рішення і направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що представник відповідача отримав повний текст рішення лише 11 серпня 2017 року. Хоча ОСОБА_5 отримала повний текст рішення у червні 2017 року, проте вона не обізнана щодо своїх процесуальних прав та обов'язків.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Апеляційним судом встановлено, що 06 червня 2017 року ОСОБА_5 ознайомилася з матеріалами справи та отримала повний текст рішення, що підтверджується заявою (а. с. 96) та відміткою на довідковому листі до справи.

Разом із тим, апеляційна скарга на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2017 року подана 15 серпня 2017 року.

Відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскарженої ухвали) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Оскільки вказані в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави для поновлення строку є неповажними, апеляційний суд зробив правильний висновок про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржена ухвалу постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права, і зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін.

Оскільки оскаржена ухвала залишена без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5, яка підписана представником ОСОБА_6, залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель